Народилася у 1858 році в селі Довжанка на Тернопільщині в родині священника Дмитра Лучаківського, який отримав тут парафію. Зростала наймолодшою у родині, де було шестеро дітей. Найстарший брат Володимир згодом став першим українцем — міським головою Тернополя (у 1896-1903 рр.). Після смерті батька в 1885 році Леонтина разом із сестрою Олександрою переїхали до Львова. Тут вони прожили майже пів століття. Леонтина померла в 1935 році у віці 77 років. Книга «Домашна кухня. Як варити і печи» вийшла у Львові в 1910 році. Леонтині було на той час 52 роки. Видання повністю профінансував відомий у Галичині громадський діяч і меценат Микола Заячківський. Згодом книга кілька разів видавалася в Канаді як частина «Українсько-Англійської Кухарки», а саме як «Кухня Старокраєва». Стиль і правопис рецептів від Леонтини Лучаківської подаємо практично без зміни – зрозуміти їх не важко, а дух тієї епохи завдяки цьому відчується сповна.

Крутопи з сира до сніданя
Розбити 4 яйця, дати пів літри молока, вісім ложок тертого пармезану, соли, паприки на конець ножа, вимішати се все і виложити до вимащеної маслом пательні та й поставити на горшку з горячою водою, щоби маса згусла, відтак відставити, покраяти булку в не дуже тонкі тарельці, присмажити, наложити маси в видати.
Книдлі з сира
Втерти на терці або на машинці солодкого сира (так з добрий таріль), вбити одно яйце, два жовтки, чотири ложки пшеничного грисіку, дві ложки пересіяної булки, посолити і терти валком, аж зробиться пухка маса. Умочити руки в зимну воду і вироблювати невеличкі круглі книдлі. Кидати на кип’ячу воду в широку ринку, а як закип’ять, вибирати друшляковою ложкою, поляти маслом, присмаженим з булкою, і подати горячі.

Зупа італійська
На чотири особи взяти кватирку густої сметани й чотири жовтки збити разом, всипати ложку муки і ложку сира-пармезану, втертого на терці, заляти горячим росолом і поставити, щоб огрілося, але не заварилося, бо жовтки скипляться (будуть крупнисті). Окремо зварити італійського макарану, дрібно поломаного, й дати до вази. На се виляти зупу й подати зараз на стіл.

Риж з яблоками
Сполокати і наляти теплою водою 0,5 кг рижу і поставити варити. Коли закипить, віділяти, переполокати зимною водою, дати ложку масла, наляти води і поставити до рури, щоби випікся. Покраяти тоненько трохи винні (кислуваті – ред.) яблока, вимастити ринку маслом (ринка має бути цілком суха, щоби відтак можна легко викинути з неї лєгуміну), наложити на дно рижу, а на риж яблока і так накладати верствами на переміну повну ринку, поляти маслом і вставити до рури на чверть години. Коли готовий, виложити, посипати цукром і видати.
Яблока в пінці
Обібрати відповідну кількість винковатих яблок середньої величини і повиверчувати (але щоби не пороздирати), кидати в кип’ячу воду на 5 хвиль, щоби відпарилися (щоб стратили сирість і були м’які). Вибирати друшляковою ложкою на сито, щоби вода стекла, потім уложити на полумисок, накласти в кожне яблоко конфітурів.
Вбити тверду піну (так щоби, коли таріль перехилиться, піна ся держала). Всипати (на 8 білків) пів шклянки цукру, вимішати, виложити на яблока, вигладити ножом, посипати цукром і січеними мігдалами та й поставити до літної рури на годину. Коли засохне і прирум’яниться, видати на полумиску.