Людмилу і Олега Лосиків та чотирьох їхніх дітей мешканці села Літятин нещодавно вмовили покинути ліс і поселитися у селі — в чужій хаті, яка пустувала роками. Господарі охоче погодилися їх прийняти. Усім шкода дітей, які жили в антисанітарії, оскільки в халупі в лісі не було ні газу, ні світла, навіть води. Після народження двійняток влітку цього року соціальні служби не дозволили подружжю Лосиків забрати немовлят до лісу. Журналісти відвідали родину в селі, потрапили саме на хрестини найменшеньких. Про все це описали на шпальтах нашого видання.
Понад десять тисяч людей прочитали публікацію на нашому сайті. До редакції телефонували, щоб передати слова підтримки Лосикам, зібрати допомогу, а одна жінка висловила бажання колись приїхати до цієї родини і як волонтер допомогти їм з адаптацією до повноцінного життя у суспільстві.
За тиждень вдалося зібрати для родини з Бережанщини одяг, продукти, засоби гігієни, возик. Найбільше долучилися до акції учасники групи «Допомога від щирого серця» у Фейсбуці, натхненницею якої є тернопільська волонтерка Тетяна Титович. У коментарях до публікації запитували, що потрібно малечі з Літятина, приносили речі до редакції.

Вдалося назбирати чимало пакетів одягу як для діток, так і для їхньої матусі. Благодійники з добрим серцем принесли продукти харчування для родини, ковдру, постільну білизну, купили підгузки для немовлят. Один тернополянин привіз пакет одягу для діток, іграшки і возик для двійняток. Розповів, що у нього теж є двійнятка, але вони вже більшенькі.
Ми хотіли з вдячністю назвати у газеті прізвища усіх, хто долучився до збору допомоги Лосикам, але більшість із них попросили не вказувати їх. Ці люди зробили добру справу щиро, не для похвали! Безмежно дякуємо їм!

Із редакції газети до Літятина пакунки для потребуючої родини доправив староста села Іван Олексюк разом із директором місцевої школи Василем Пуківським. Вони радо передали Лосикам речі. Староста села й надалі продовжує здійснювати супровід цієї родини, переконує подружжя, що потрібно віддати найстаршого хлопчика до дитячого садка. Сусіди підтримують родину психологічно, допомагають поратися біля хати. Є надія, що помалу багатодітна родина активно долучиться до сільського життя.