Скальпель, гравер, цибуляне лушпиння,  дрібка натхнення і… безмежне терпіння! Знаєте, що можна витворити з такого доволі несподіваного набору елементів? Дивовижну, неповторну, унікальну…  дряпанку! І то не просту, а з вишуканим «мереживом»!.. І все це зі звичайного курячого, гусячого, страусиного чи навіть перепелиного (!) яйця… Незвичайне хобі тернопільського художника та дизайнера Ростислава Крамара вилилося у, без перебільшення, унікальні роботи.

Крихке мистецтво, або Яєчні «витинанки»

 Ростислав Крамар свого часу закінчив факультет книжкової графіки Української академії друкарства у Львові. Нині працює художником-оформлювачем у тернопільському видавництві «Богдан», оформлює книжки та створює ілюстрації до видань. А кожну вільну хвилину присвячує виготовленню «шкрябаних» шедеврів… Свою першу дряпанку, пригадує чоловік, він зробив, ще будучи студентом. З того часу писанкарство затягнуло  і не відпускає… Щоправда, зізнається пан Ростислав, до «класичних» воскових писанок руки так і не дійшли, проте незабаром він планує розширювати свій «творчий асортимент», тож,  можливо, настане і їх черга…   Наразі ж упродовж останніх восьми років Ростислав Крамар займається дряпанками.

Скільки «дряпаних» шедеврів вийшло за цей час з-під його рук, каже, уже і лік втратив, — рахунок пішов на сотні! Тим більше, що готові вироби відразу ж знаходять нових господарів, і нині чоловік працює над відновленням своєї колекції, аби мати можливість провести повноцінну виставку власних робіт.

Дряпанка, або ж, як її ще називають, шкрябанка чи різьбянка, — це яйце, замальоване в темний колір, на поверхні якого гострим інструментом продряпують малюнок.

— Якихось особливих секретів у виготовленні дряпанок, — каже пан Ростислав, — немає.  Головні її «складники»  — бажання і терпіння. І тоді, «набивши руку», замість звичайного курячого яйця отримаєте справжній шедевр. Зрештою, чому лише замість курячого? Я пробував робити дряпанки і на лебединих яйцях, яйцях цесарки, павлінів, фазанів. — Проте, на відміну від писанок, дряпанками в Україні займається порівняно небагато майстрів. Ця техніка надзвичайно копітка, майже ювелірна, вимагає неабиякої посидючості та зосередженості. А я ще й поєднав її з іншою, не менш складною технікою різьблення по яєчній шкаралупі. Ще одна сфера моїх захоплень — витинанки, от я і вирішив «повитинати» по яєчній шкаралупі… Але цей матеріал надзвичайно тендітний, крихкий, тож, коли взяв до рук гравера, щоб «помережати» дряпанку ще й візерунками, спершу вдавалося лише кожне п’яте яйце, а пізніше, коли трохи «набив» руку, кожне друге… Якщо шкаралупа тріскає, втрачаються години чи й дні наполегливої праці. Дряпанку, скажімо, на страусиному яйці можна робити від кількох тижнів до місяця. На перепелиному яйці нині роблю дряпанку за кілька годин, але така робота теж має свою специфіку, пов’язану з тим, що воно дуже маленьке і значно крихкіше, ніж інші… Зате коли бачиш готові витвори — своєрідні «витинанки» чи «мережанки», починаєш сумніватися, чи справді це яєчна шкаралупа? Повітряна легкість, якою наповнені ці роботи, вражає…

 Як народжується дряпанка

— Як народжується дряпанка? Спершу треба обережно видути яйце (на повному яйці створюю тільки  дряпанки для освячення), тоді проварити його з цибулевим лушпинням (я використовую як звичайне, жовте, так і лушпиння синьої цибулі) або натуральним барвником кошеніль. Рідко користуюся аніліновими барвниками, більше намагаюся, аби всі матеріали були природніми. Зафарбоване яйце повинно добре обсохнути — це забирає до місяця часу. І тільки тоді можна братися за прорізування декоративних елементів та видряпування візерунків спеціальним ножем.

У розписах Ростислав Крамар використовує як традиційні трипільські мотиви, так і орнамент, який створив сам: на його дряпанках розквітають диво-квіти, здається, от-от спурхнуть з гілки чудернацькі птахи… Розглядати-розшифровувати їх можна ой, як довго! Нестримні лінії безконечника, хвильки, складне плетиво орнаментальних стрічок творять таку динаміку руху, що здається, — писанка крутиться…

— Для мене важливо використовувати давні символи, продовжуючи традицію, і водночас осучаснити їх, надавши нового звучання, — зазначає майстер. Знаки на дряпанках можуть бути знайомі, але їх добір, стрункість ліній, майстерність виконання — неперевершені… Двох однакових виробів неможливо зробити, як не старайся. Бо ж кожного разу лінії лягають по-іншому, а в процесі роботи з’являються нові ідеї, які відразу ж хочеться втілити в життя… Скажімо, у мене є композиції, де дряпанки поміщені одна в одну:  дряпанка на перепелиному яйці «виглядає» з вирізьбленого качиного. Узагалі ж,  хочеться, аби мої вироби були не лише оздобою великоднього кошика, а й прикрашали інтер’єр. Наприклад, у мене є серія робіт, де дряпанки поміщено у рамки. Якщо майстри творять їх упродовж усього року, то хочеться, аби вони і око тішили постійно…

Прикраси… з яєчної шкаралупи

Оскільки виготовлення дряпанок — справа майже ювелірна, одного дня я задумався: а чому б не виготовити ще й прикраси з елементів розписаної шкаралупи?..   Сказано — втілено в життя! Тому два роки тому до свого творчого доробку додав ще й авторське ноу-хау: сережки, підвіски, коралі та браслети з бірюзою, коралом чи аметистом та головною «родзинкою» — вставками з розписаного качиного чи гусячого яйця. Оправа для прикрас мідна, тонована під бронзу, готовий виріб покриваю ювелірною епоксидною смолою. Такі прикраси вражають вишуканими, філігранно промальованими візерунками (тільки уявіть: діаметр вставок — всього півтора сантиметра!) та припадуть до душі навіть найвибагливішій красуні, прикрасивши та вдало доповнивши будь-яке вбрання.

Дряпанки та прикраси від Ростислава Крамара «покотилися» уже по всьому світі: є в Америці та Канаді, їх багато замовляють до Європи… Вистачає шанувальників його творчості і в Україні та рідному Тернополі. Коли назбираю достатньо готових виробів, планую провести виставку у рідному місті, каже чоловік. Поки що ж ознайомитися з роботами Ростислава Крамара можна на фейсбук-сторінці facebook.