Про некомпетентність і непрофесійність судді Тернопільського міськрайонного суду Віктора Братасюка «НОВА…» вже неодноразово писала, наводячи факти прийняття ним сумнівних і незаконних рішень. Черговий доказ — постанова Верховного Суду України від 29 липня цього року щодо позову депутата Тернопільської міської ради Андрія Шкули до нашого видання про так званий захист честі, гідності і ділової репутації. Суд касаційної інстанції залишив скаргу Шкули без задоволення. Перед тим таке ж рішення виніс Тернопільський апеляційний суд. Дві вищі судові інстанції повністю скасували рішення судді Віктора Братасюка, оскільки вважають його абсолютно необґрунтованим і безпідставним.
У попередньому номері ми писали про скасоване вищими судами ще одне рішення судді Братасюка — стосовно позову ексдепутатів Тернопільської міської ради Ігоря Турського, Івана Сороколіта і Романа Навроцького до «НОВОЇ…». Вища рада правосуддя мала б
після таких серйозних промахів судді Братасюка принаймні поцікавитися рівнем його фаховості й прийняти відповідне рішення, чи може він взагалі здійснювати належне судочинство. Дивує ще один момент: за дивним збігом обставин автоматизована система документообігу суду здебільшого «підкидає» справи проти «НОВОЇ…» саме судді Братасюку. І це при тому, що в Тернопільському міськрайонному суді вершать правосуддя близько трьох десятків (!) суддів, а суддя Братасюк щоразу виносить рішення проти «НОВОЇ…». «Совпадєніє?..”
Тепер детальніше про справу зі Шкулою. Навесні 2017-го року цей «слуга» звернувся до Тернопільського міськрайонного суду, оскільки в одній із публікацій ми розповіли про його досить дивну позицію — як голова земельної комісії міської ради він із незрозумілих причин відверто «зарубував» питання деяких підприємців. Це принаймні викликало підозріння і спонукало журналістів до написання публікації. Шкула ж моцно образився…
У результаті розгляду справи за позовом депутата суддя Братасюк 17 жовтня 2018-го року виніс рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги Шкули, зобов’язавши газету спростувати кілька висловлених у публікації фраз, а у стягненні моральної шкоди позивачу відмовив. Між тим депутат-земельник вимагав немало — хотів, як кажуть, на рівному місці стягнути із «НОВОЇ…» 60 тисяч гривень!
Після того справу розглядала колегія Тернопільського апеляційного суду в складі суддів Зеновія Ткача, Олександра Міщія і Галини Шевчук. На засіданні, що відбулося 20 грудня 2018-го року, було повністю скасовано рішення суду першої інстанції, а у постанові, зокрема, зазначено: «На думку колегії суддів, в оскаржуваній публікації відповідачем не порушено принципу презумпції невинуватості позивача, оскільки вказана інформація не містить безспірних тверджень про достовірні факти, а основана на інформації з відкритих джерел, яка стосується діяльності позивача як діючого політика та виконання ним своїх функцій і повноважень депутата місцевої ради». Судді апеляційного суду дали таку оцінку рішенню судді Братасюка: «Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції надав невірну оцінку обставинам справи, оскільки позивачем суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог по суті заявленого позову, а тому висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону».
Депутат Шкула оскаржив постанову Тернопільського апеляційного суду у Верховному Суді України. Півтора року справа чекала на розгляд у касаційній інстанції. І ось 29 липня 2020-го року колегія суддів Верховного Суду України під головуванням судді-доповідача Віктора Кузнєцова розглянула справу Шкули проти «НОВОЇ…». Судді постановили залишити скаргу Шкули без задоволення, а постанову Тернопільського апеляційного суду — без змін. «Доводи касаційної скарги не знайшли підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи», — йдеться в постанові. Судді Верховного Суду України чітко вказують, що судді апеляційної інстанції дали належну оцінку доводам позивача і прийняли обґрунтоване рішення. А ще в постанові судді детально розтлумачують для надто вразливого депутата наступне: «Враховуючи публічний статус позивача і те, що поширена інформація стосувалася його публічної діяльності та мала суспільний інтерес, позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб. Посадова особа органу державної влади, погоджуючись на виконання владних повноважень, бере на себе обов’язок нести і поєднаний з цими повноваженнями тягар, до складу якого входить, зокрема, певний дискомфорт від критичного ставлення до влади, а тому межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою, ніж щодо пересічної особи».
Шкулі дошкуляють правда і критика, але подобається бути при владі. Нині він знову збирається на місцеві вибори, а тому, очевидно, йому буде корисно «зарубати на носі»: хочеш влади — люби правду і терпи критику. Інакше не буває!
Джерело: НОВА Тернопільська газета