Але це не про тернополянина Володимира Кулака. Його справу колись вивчатимуть як приклад хоч і непростого, але справедливого розслідування справи завдяки наполегливості потерпілої сторони. Та, на жаль, навіть найсуворіший вирок не поверне батькові сина. Ромчикові Кулаку було лише 12. Пан Володимир не чув у ньому душі, радів його здобуткам, а нині батьківське серце у скорботі, йому нічим не зарадити…
Розслідування трагічної смерті Ромчика через недбальство та халатність лікарів Жидачівської районної лікарні, що на Львівщині, — на завершальному етапі. Не стало дитини 27 червня 2017-го. Горе-медики не діагностували у хлопчика завороту тонкого кишечника, а лікували… отруєння. Батько з перших днів не дав зам’яти справу, в потім крок за кроком зрушував її, усіма можливими засобами доносив правду до суспільства. І ось торік, 28 грудня, слідство нарешті вручило двом лікарям підозри у вчиненні злочину за ч.2 ст. 140 КК «Неналежне виконання професійних обов’язків». Суд відсторонив їх від роботи, проте один із них оскаржив це в апеляції.

— 30 листопада були висновки комісійної судово-медичної експертизи, 10 грудня їх передали слідству, — повідомив «НОВІЙ…» Володимир Кулак. — А 28 грудня на основі доказів правоохоронці вручили підозри двом медикам. «Лікували» мого сина восьмеро лікарів. Чотирьом із них мали оголосити догани — такий висновок клініко-експертних комісій Львівського департаменту охорони здоров’я ОДА та МОЗу, проте основну юридичну вагу має КСМЕ, тож судитимуть двох. Висновки КСМЕ — чіткі та однозначні. Хто читав, кажуть, що таких висновків в Україні ніколи не було. Неналежне виконання лікарями своїх професійних обов’язків, їхні некомпетентні дії офіційно підтверджено. Оголосили підозру хірургу Жидачівської районної лікарні Юрію Михайлюку та лікарю-інфекціоністу Ганні Чущак. Галицький районний суд на два місяці відсторонив їх від роботи. Лікаря-інфекціоніста пенсійного віку звільнили ще у січні 2017-го, тому на ній це ніяк не позначилось, а ось хірург не захотів змиритися, взяв трьох найдорожчих адвокатів і оскаржив рішення. Апеляційний суд Львівської області 14 січня частково скасував рішення першої інстанції — дозволив хірургу працювати, але залишив йому міру запобіжного заходу — підписку про невиїзд. Горе-лікареві дозволили й далі проводити експерименти… Колегія суддів узяла до уваги його нібито хорошу характеристику з лікарні. Цинізм! У суді я нагадав, що хірург отримав догану через смерть мого сина! «Ви її оскаржували?» — «Ні» «Вона погашена?» — «Ні». То як може бути позитивна характеристика?! Хірург нібито виграв суд, але насправді — програв, бо став «відомим» на всю країну завдяки своєму позову та висвітленню події журналістами. До суду мене прийшли підтримати чимало знайомих і навіть незнайомих людей. Одна жінка почула у коридорі суду, як адвокат напоумлював хірурга, щоб той попросив вибачення, аби потерпілий «відчепився від них». Після засідання лікар говорив на камеру вибачення, навіть не глянувши у мій бік. У його словах я не відчув ні краплі щирості. Репортаж із суду оприлюднили в соцмережі. У коментарях багато людей нині скаржаться на непрофесійність цього хірурга. Так, одна жінка розповіла, що у неї була жіноча недуга, а хірург «лікував» заворот — всю ніч ставив клізми, пацієнтка мало не померла. Інша жінка написала, що лікар вимагав від неї винагороду за оперування її чоловіка, наробив чимало помилок, іншій надав неналежну допомогу при нариві на пальці… Ось і «бездоганна» репутація.

Щодо лікаря-інфекціоніста, то вона не мала підстав класти Ромчика у своє відділення для дорослих, де вони лікували отруєння… У смерті мого сина є й певна вина інших двох жидачівських медиків — чергового педіатра, яка ще раніше пішла з лікарні за згодою сторін, а також хірурга-консультанта, який випадково був на той час у лікарні і оглядав Ромчика, але він єдиний щиро покаявся, тож не маю до нього претензій. Чотирьох згаданих лікарів зобов’язали пройти курси підвищення кваліфікації, переатестацію, їм мали оголосити догани, але головний лікар Жидачівської районної лікарні не поспішав з цим. Лише, коли розгорівся скандал довкола нього через призначення йому президентської стипендії, а згодом її відкликання, змушений був рятувати свою репутацію — оголосив догани підлеглим. Головний лікар мав би понести моральну відповідальність, адже він не організував ефективну роботу в лікарні. Його вину повинні довести Департамент охорони здоров’я Львівської ОДА та районна рада, та, як не прикро, політичні домовленості багато що вирішують. Але ж лікарі повинні бути поза політикою, вони мають бути професіоналами.