Багато краян нині збирають щедрі врожаї із фруктових дерев від цих садівників. Біля їхньої точки на Центральному ринку в Тернополі завжди людно — хтось вибирає саджанці, хтось просить поради, як доглядати за деревами, хтось приносить пригорщу фруктів, щоб подякувати за врожай. Бойки знають усі тонкощі садівництва, все випробували у власних садах і розсадниках. Добре знають, коли краще садити фруктові дерева, як доглядати за ними, як зберігати плоди взимку. Про свою улюблену справу Любов Бойко розповіла «НОВІЙ…».

«У саджанці «закладаємо» певну інформацію»

— Ми з рідними закохані в садівництво! Про дерева можу розповідати годинами, — усміхається пані Люба. — Родом я із села Дністрове, що на Борщівщині. Раніше ми мали розсадник у сусідньому селі Дзвинячка, нині там — два гектари саду. Зараз саджанці вирощуємо у Хомівці на Зборівщині. Не маю природничої освіти, але за роки все освоїла про садівництво на власних спробах і помилках. Починали ми із продажу саджанців із Молдови на ринку в Тернополі, та згодом взялися самі вирощувати дерева. Починали з 5 тисяч саджанців яблунь, груш та інших фруктових дерев. У кращі часи в розсадниках мали навіть до 25 тисяч маленьких деревців. У багатьох людей по Україні красуються сади із наших саджанців. Приємно відчувати свою причетність до такої корисної справи. Коли почалася пандемія ковіду, ми перейшли в онлайн простір, досі відправляємо багато саджанців поштою.
У старі часи господарі часто вирощували деревця із зернинок фруктів, ми ж отримуємо саджанці вегетативним способом — при допомозі підщепи. Раніше купували підщепи в науково-дослідних підстанціях. А тепер частково вирощуємо самі. В отримані саджанці ми, так би мовити, закладаємо певну необхідну інформацію — якої висоти буде дерево, як витримуватиме посушливе літо та ін. Стараємося вирощувати саджанці на підщепі для дачників, для присадибних ділянок, щоб не потребували складного професійного догляду. Щоб кожен господар міг мати власний гарний сад.

«Культура садівництва в Україні підвищується»

— Вирощуємо саджанці яблунь, груш, слив, черешні, вишні, персика, абрикосів, хурми, ківі, смородини, порічок, аґрусу, йошти, лохини, жимолості, кизилу, фундука, шовковиці та ін. Пропонуємо розсаду квітів, зокрема — троянд, магнолій, — продовжує розповідь садівниця. — Є різні способи щеплення плодових дерев, ми застосовуємо літню окуліровку — приживлюємо бруньку за кору. Покупці радяться з нами, які вибрати сорти, щоб впоратись із доглядом і зібрати плоди. Деякі фруктові дерева мають сильніший імунітет, більш стійкі до хвороб, тож не потребують частого обприскування хімічними препаратами. Якщо хтось вибирає деревця для власного саду, то раджу взяти один-два ранні сорти фруктів, один-два літні, а більше — зимових, щоб мати плоди на зиму. Природні вітаміни дуже цінні.
За останні десятиліття культура садівництва серед українців суттєво підвищилась. Люди стали більш обізнані з різними сортами плодових дерев, із правилами догляду за садом. Якщо наші предки садили здебільшого яблуні, груші та сливи, то нині краяни все частіше беруться за вирощування рідкісних дерев. Вибирають саджанці персиків, абрикосів, хурми, ківі, лохини — таких, здавалось би, екзотичних дерев. Як бачимо з досвіду, всі ці дерева також добре приживаються в наших кліматичних умовах. Найголовніше — правильний догляд і бажання отримати хороший врожай.
«Хочу посадити яблуні «Чемпіон», «Декоста», «Голден», бо смачні», — часто з таким проханням звертаються краяни. Стараюся пояснити, в чому особливість вирощування того чи іншого сорту. Щоб дерева не хворіли, потрібно до розпускання бруньок зо два рази обробити спеціальними препаратами. Ранньою весною рекомендую обприскати бордоською сумішшю, а згодом — «Препаратом 30 В». Під час цвітіння не можна обробляти дерева, бо не відбудеться запилення. Згодом варто ще три-чотири рази покропити, але не пізніше, ніж за місяць до збору плодів. Варто обирати нетоксичні препарати, які не осідають на фруктах. Тоді будете мати здорові плоди. Без обробітку дерева хворіють, їх важко потім вилікувати.
Колись на наших теренах був суворіший клімат: взимку випадало багато снігу, тримались морози. Перемерзав ґрунт, гинули шкідники, пригасали хвороби дерев. Нині — помірні зими. Якось ми в січні висаджували дерева, бо ґрунт був незамерзлий. Саме тому профілактика хвороб дерев актуальна.

«Осінь — найкраща пора садити фруктові дерева»

— Восени багато праці в саду. Після збору врожаю передусім треба щедро напоїти дерева, зрихлити довкола ґрунт, сформувавши чисте кільце, тоді сад краще зимуватиме, — радить пані Люба. — Хоча літо цьогоріч було дощовим, але осінь — суха, тому потрібен полив. Варто внести підживу для дерев. Можна купити готову — із вмістом азоту, калію, а можна використати свіжий курячий послід. Така органічна піджива містить аміак, який знищує борознюка, є стимулятором росту. Якщо вік насаджень — більше трьох-чотирьох років, то варто обробити на зиму залізним купоросом, щоб позбутися спор грибка. Скинуть дерева листя і припиниться сокорух — потрібно провести обрізку гілок, формуючи крону і необхідну висоту.
Коли краще садити дерева: восени чи навесні? Це запитання чую дуже часто. Моє переконання — восени. Після висадження саджанець переходить у фазу спокою. Коренева система росте до тієї пори, поки земля не промерзне. Дерево в осінньо-зимову пору має природній запас вологи. До весни саджанець уже вкорениться, тільки блисне сонце — йде в ріст. Висаджені навесні саджанці натомість потрібно регулярно поливати, адже підвищується температура повітря. Без достатньої вологи дерево не зможе прийнятися.
Як зберігати взимку фрукти? Якщо протягом літа господар обробляв дерева від плодової гнилі, тоді врожай буде добротний і краще зберігатиметься. Фрукти варто тримати в холодному приміщенні (від + 2 до + 4) та при відносній вологості. Не рекомендовано зберігати яблука поруч із картоплею, бо вони мають властивість набирати запаху. Врожай із борщівських садів ми тримаємо в цементованому приміщенні — у дерев’яних ящиках на палетах. Періодично зволожуємо цемент, тоді фрукти довше тверді й хрумкі.
Хто відчув результат праці в саду — отримав задоволення. Підростають деревця, плекаєш їх, доглядаєш — радіє душа. Врожай — це як дарунок за старання. Приємно, коли навідуються з пригорщею фруктів люди, які купували у нас саджанці. Щедро плодоносить сад, закладений з любов’ю!