Інтелектуалка із гострим розумом і творчою натурою, з багатьма талантами і різнобічними захопленнями, Катя завжди відкрита до всього нового і переконана, що чим більше нового ми спробуємо, тим більшу ймовірність правильного вибору матимемо. Її історія — це історія про те, як використати усі можливості, які дає нам життя…

— Катю, у тебе досить оригінальна «американська історія», адже життя у США ти «розсмакувала» із… другої спроби!

— Після дев’ятого класу вирішила, що хочу, аби моя професія була пов’язана з тим, щоб допомагати людям, тому вступила до Чортківського базового медичного училища. Після його закінчення працювала в районній поліклініці. Коли дізналася, що Національна Київська академія керівних кадрів відкриває філію в Теребовлянському училищі культури, вирішила отримати ще одну освіту. Мені дуже подобався процес навчання і те, що вивчаю. Але закінчити навчання не вдалось, бо… несподівано виграла «Зелену карту» і після року роздумів — летіти чи ні — вирішила таки спробувати свій шанс.

Полетіла я у мальовниче місто Сіетл. Відразу почала вивчати мову — це було неважко, тому що мала хорошу базу знань англійської ще зі школи. Завжди мріяла володіти англійською вільно — і ось це бажання стало реальністю)) Влаштувалася асистентом у стоматологічному кабінеті на пів ставки і завжди мала якусь іншу роботу на вихідні: працювала у грецькому ресторані, косметичному магазині… Було цікаво набиратися досвіду і збільшувати свої знання у різних сферах. Моя менеджер з магазину завжди хвалила мене, що я маю хист у продажах, і порадила влаштуватися у банк. Спробувала — взяли! Любила свою професію, але завжди хотілося досягати і навчатися чомусь новому. Закінчила курси і отримала ліцензію страхового агента. Працювала в фінансовій компанії страховим агентом. Все було добре, але… страшенно сумувала за рідними. На той час ще не було смартфонів, потрібно було купувати спеціальні телефонні карточки з лімітованими хвилинами, аби подзвонити додому батькам. Не завжди вдавалося поспілкуватися з рідними, бо на заваді була різниця в часі — коли в мене був день, у них — ніч… Літала додому щороку. Одного дня отримала запрошення на весілля від брата. Таку подію не могла пропустити, тому взяла відпустку на пів року і полетіла у рідну Теребовлю. І так було вдома добре з рідними та близькими, що… до Америки вирішила не повертатись! Закінчила академію керівних кадрів, влаштувалася на роботу в Теребовлянську міську раду. Минав час, почалася війна… Усі почали говорити, чому я, маючи можливість жити у Штатах, не використовую її. Подумала… і прийняла рішення спробувати ще раз!

Вступила до Тернопільського медичного університету, отримала диплом бакалавра за спеціальністю «Медсестринство», щоб було простіше отримати цю професію у Штатах, і купила квиток до Чикаго. Вибрала Чикаго, бо там велика українська діаспора і менша різниця у часі з Україною. З рідними на зв’язку щодня, тому морально мені набагато легше, ніж було колись. Нині працюю в офісі лікарів-ортопедів-травматологів як медичний асистент і допомагаю з перекладом з різних мов. Вільно володію українською, російською, англійською та польською мовами. Що цікаво, польську вивчила саме тут, у Чикаго. Дуже хочу вивчити ще іспанську.

— У тебе медична освіта і творча натура…

— Я — людина дуже творча, ще змалечку виступаю на сцені. Була ведучою на різних заходах, учасницею танцювального колективу, грала у різних театральних постановках, з дванадцяти років пишу вірші, люблю малювати. Усе, що я роблю, іде від серця. Нещодавно випустили проєкт з хлопцем на ім’я TimaFei, який теж із Тернополя. Він написав музику на мій вірш «Підкорене серце» і ми запустили цей проєкт в Soundcloud. Проєкт назвали KatyaFei — таким чином поєднали наші імена… Ніколи не думала, що мою поезію колись зможуть почути стільки людей. Дуже приємно було чути хороші відгуки. А ще нещодавно я написала пісню і настільки захопилася ідеєю її заспівати, що почала навчатися вокалу! Мрію колись зняти на свою пісню кліп, а ще — знятися у кіно. І, раз ми уже згадали про мрії, то в Америці я здійснила ще одну свою мрію — почала займатися моделінгом. Отримую колосальне задоволення, беручи участь у фешн-показах та фотосесіях. Америку недаремно називають країною можливостей — це не просто кліше, це направду тутешня реальність… Там ти можеш стати ким завгодно, ти завжди матимеш можливість реалізуватися у тому, що обрав для себе, стати успішним у будь-якій сфері — чи то мистецтво, чи високі технології, чи медицина, чи модельна справа… Кожен в Америці проходить свій шлях, шукаючи себе, пробує себе у багатьох сферах. Я теж шукала і знайшла своє…

— Окрім того, знаю, ти ще знаходиш час для благодійності…

— Яка б не була зайнята, ніколи не відмовляюся взяти участь у фешн-показах у рамках благодійної акції для підтримки онкохворих, сиріт, боротьби з суїцидом тощо. Знаю, що роблю добру справу і радію, що навіть таким відносно невеликим своїм внеском комусь допомагаю. Уже три роки я є волонтеркою української благодійної організації «Ukrainian Women in Business», де разом з іншими волонтерами збираємо кошти для українських діток-сиріт.

— А ще ти береш участь у конкурсі краси «Miss Ukraine USA».

— Нещодавно одна з моїх подруг умовила мене взяти участь в цьому конкурсі. Я трішки вагалася, але вирішила спробувати. Для мене це дебют. Звісно, хвилююся, але, яким би не був результат, я уже отримую неймовірне задоволення від підготовки! Відкриваю нові грані своїх можливостей і талантів. Наприклад, на конкурсі талантів буду співати пісню, що також буде вперше для мене. Цей конкурс приніс мені ще більше життєвого досвіду, багато нових знайомств і можливість розповісти про себе світу! Бути «Miss UA-USA» для мене це не просто отримати корону, а й показати суспільству, які українки чарівні і яка талановита й прекрасна Україна!