Виявляється, добро може пахнути ваніллю і шоколадом, танути на язику та тішити око. Виявляється, добро — це щаслива дитяча усмішка, сяючі очі й замурзані солодким кремом щоки… А ще виявляється, що творити добро — насправді просто і до снаги кожному з нас, варто тільки почати. Із цим погоджується й тернопільська кондитерка Ірина Ридзай. Майже місяць тому на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук пані Ірина запропонувала усім охочим приєднатися до цікавої ідеї — раз на місяць безкоштовно пекти торт для дитини, яка того потребує: із малозабезпечених та багатодітних родин, діткам з особливими потребами… Її ініціативу підтримали колеги-кондитери у Тернополі і навіть у кількох районах нашої області, більше того, за останніх кілька тижнів акція, ініційована нашою землячкою, переросла у всеукраїнську — про своє бажання творити «солодке добро» заговорили кондитери зі Львова, Хмельницького та Вінниччини.

Усі, хто хоче долучитися до акції «Торт у подарунок», можуть звертатися до Ірини Ридзай (тел. +38 (095) 218 54 64, https://www.facebook.com/irynka.lysa), або у групу «ДОПОМОГА ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ»

Ініціативу тернополянки «підхопила» вся Україна

— Така ідея виникла не те, щоб спонтанно, — розповідає пані Ірина. — Вона назрівала досить довго, перш ніж сформуватися та «викристалізуватися»… Приблизно рік тому я долучилася до благодійної групи «Допомога від щирого серця» у Фейсбуці: вона об’єднує людей, яким потрібна допомога, і тих, які  хочуть їм допомогти.  Коли ми з колегами по «солодкому цеху» брали участь у  різноманітних майстер-класах для кондитерів, залишалися різноманітні ласощі: тістечка, торти,  ми віддавали їх адміністраторам цієї групи і вони самі розподіляли їх між сім’ями, які цього потребують. Я теж завжди намагалася чимось допомогти дітям з малозабезпечених сімей: випікала пасочки на Великдень, робила подарунки на Різдво та Миколая. А тоді у мене з’явилася ідея раз на місяць безкоштовно пекти торти на дні народження діткам, яким справді це потрібно.

Вибір дитини, для якої готуватиму смаколика, я цілком довіряю адміністраторам групи «Допомога від щирого серця». А для того, аби могти здійснити солодкі мрії якомога більшої кількості дітей, за допомогою Фейсбука запропонувала долучатися до цієї ініціативи усім охочим. Була приємно вражена, що відгукнулося так багато людей! І кондитерів, які теж зголосилися пекти для потребуючих діток торти, і просто усіх небайдужих: люди пропонували допомогти з продуктами для тортів, допомагати із їх доставкою, готові безкоштовно надавати в оренду фотозони і навіть робити для іменинників букети із повітряних кульок! У  Тернополі упродовж березня мої колеги-кондитери Марія Безкоровайна, Оля Бойко та Мирослава Лесик  уже спекли три «благодійних» тортики, цими днями пектиму торт у подарунок і я. Кожен торт печемо вагою два кілограми, із врахуванням можливих алергій та харчових уподобань іменинника чи іменинниці, для яких готується солодкий подарунок (наприклад, я маю приготувати безлактозний торт, бо в дитини алергія на лактозу).

Для мене як для кондитера та ініціатора акції також дуже важливо, щоб усі продукти, з яких готуємо, були якісні.  Основні вимоги до випічки —  без спредів, маргаринів,  рослинних жирів, глазурі замість шоколаду — використовувати лише натуральні та якісні продукти, як для власних дітей.   А ще надзвичайно приємно, що тернопільська ініціатива «пішла в люди»: нині «торт у подарунок» печуть у Теребовлі, Кременці, Борщові. Більше того, нашою ідеєю зацікавилися і взялися втілювати її в життя навіть у Львові, Хмельницькому, на Рівненщині та Вінниччині!..

Щоб життя — солодке і смачне

Пані Ірина за фахом — журналіст, навчалася у Львівському національному університеті імені Франка.  Кондитерською справою, розповідає жінка, зацікавилася, коли народилася донечка.

— Вирішила спекти доні на день народження торт у вигляді будиночка і… а от і не вгадали, не вдалося! (Сміється, — авт.). Тоді уже спрацював «спортивний азарт»: я мушу навчитися! Почала дивитися відеоуроки, відвідувати майстер-класи і процес «пішов»… Найсмішніше, правда, те, що доня виявилася… анітрохи не солодкоїжкою, проте час від часу все ж тішу рідних, а також друзів та знайомих корисними та смачними солодощами. Організовуючи в Тернополі різноманітні кондитерські майстер-класи, я помітила, що нині смаки любителів солодкого змінилися: люди уже не хочуть жирних масляних кремів, натомість популярні легкі, «повітряні», фруктові десерти… Я, наприклад, часто готую домашній зефір: це не лише смачно, а й корисно! Такі ласощі, на відміну від магазинних, цілком натуральні.  До слова, зефір можна навіть зготувати без цукру: для тих, хто дбає про здоров’я і боїться зайвих калорій. Зефір без цукру зберігається у холодильнику до п’яти днів, звичайний домашній зефір —  у герметично закритій тарі 10-14 днів.

Мені подобається готувати різноманітні смаколики, декорувати торти. Для мене це свого роду арт-терапія… А якщо бачиш, як щиро радіє дитина солодкому подарунку, як при цьому сяють її очі, розумієш, що попрацювала недаремно! Так що приєднуйтеся до акції «торт у подарунок» і добра та щасливих дитячих очей в цьому світі  стане трішки ще більше!

 А з «НОВОЮ…» Ірина Ридзай поділилася ексклюзивними рецептами солодкої випічки.

Сирник

0,5 кг сиру (смачно з сиром типу рікоти чи філадельфії)

2 яйця

100 г цукру, можна і менше (залежно від ваших уподобань)

100 г  вершків (30% жирності)

цедра одного лимона (сміливо давайте цедру апельсина, лайма чи цілий перетертий кумкват)

Добре перебиваємо сир  або перемелюємо в мясорубці. До сиру додати цукор, перетерти, щоб розчинився, потім яйця і вершки, наприкінці — цедру лимона. Можна подрібнити крихке печиво з маслом і зробити основу для чізкейку.

Форму 16 см  застелити пергаментом, вилити туди нашу сирну масу і випікати  в розігрітій до 180 градусів духовці. Сирник готовий тоді, коли серединка ще трохи рідкувата і ніби «жива», а краї вже схопилися. При охолоджені він застигне. Охолоджувати ніч у холодильнику і смачного!

Кексо/брауні/бісквіт

Навіть не знаю, як описати це тісто —  щось середнє між брауні та кексом. Залежно від форми, в якій випікається, виходить або один пласкатий корж (24 см), або ж високий кексо/брауні/бісквіт.

Отже, нам потрібно:

250 г  масла

1,5 скл.  цукру (стандартна 200-грамова склянка)

3 столові ложки какао (беріть алкалізоване, не пошкодуєте)

7 столових ложок води

Усі інгредієнти змішати разом і проварити на середньому вогні 7 хвилин. Посуд беремо більший, аніж об’єм продуктів, адже маса добре підіймається та піниться.

Відставляємо варену масу стигнути і додаємо 3 жовтки (в охолоджену, щоб не зварилися). На цьому етапі можна відлити десь півсклянки маси для того, щоб полити готовий виріб. Або потім можна буде зробити ганаш на чорному шоколаді чи нічим не поливати, використовуючи готове тісто як корж для торта).

До маси додаємо 2 склянки просіяного борошна та розпушувач тіста (порошок до печива) 1 ч.л.  без гірки. Усе ретельно вимішати і випікати при 200 градусах до сухої шпажки.

Коржі є самодостатніми як окремий десерт або чудовою основою для фантазії: смачно в тортах, з фруктами та легкими кремами.