Фахівці Тернопільського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді нині, власне, зосереджені на допомозі учасникам АТО. До них звертаються з найрізноманітнішими питаннями: починаючи від того, як отримати статус учасника бойових дій та пройти психологічну реабілітацію, закінчуючи допомогою з отриманням земельної ділянки. Про особливості роботи з учасниками АТО «НОВІЙ…» розповіла директор міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Тетяна Горбоніс.
— Після Майдану та з початком війни на Сході України соціальні служби виокремили соціальну категорію із сімей учасників АТО, учасників бойових дій, сімей, де є загиблі чи померлі від ран під час проведення АТО. Це велика кількість людей, через долі яких пройшли події, що нині відбуваються у нашій державі. Війна більшою чи меншою мірою торкнулося кожної сім’ї. У нашому центрі здійснюється робота з такими людьми, стараємося у межах своєї компетенції надавати таким сім’ям необхідні послуги. Це, зокрема, послуги інформаційного, юридичного, соціально-медичного, соціально-педагогічного характеру. Наш центр є посередником між державними структурами і людиною, що перебуває у складних життєвих обставинах. Якщо учасник АТО, скажімо, потребує лікування чи оздоровлення, вироблення чи оформлення документів, виплат, то роль нашого соціального працівника — здійснювати його соціальний супровід в отриманні допомоги.
— Учасники АТО самі до вас звертаюся чи ви отримуєте інформацію про них із державних органів?
— Спершу нам надавали інформацію Тернопільський міський військкомат, управління соціального захисту населення, поліція, а коли вже була сформована база даних про учасників АТО, з’явилося багато самозвернень.
— Що найчастіше турбує учасників АТО?
— Допоки не був налагоджений порядок надання державних гарантій та виплат, до нас зверталися за консультацією: де оформити документи на отримання земельної ділянки, як отримати разову матеріальну допомогу, яким чином можна оздоровити дітей у літній період. Нині приходять із цими та значно складнішими питаннями, що стосуються психологічних проблем. Стараємося кожному допомогти. Велику увагу приділяємо роботі з сім’ями, що перебувають у складних життєвих обставинах, пов’язаних із хворобою членів сім’ї, із загибеллю на фронті батька чи матері. Піклуємося і про сім’ї із неповнолітніми дітьми, бо вони повинні отримати відповідний догляд, навчання, медичне забезпечення, дозвілля. Нас вразили кілька випадків у Тернополі, коли чоловіки виконували свій конституційний обов’язок — захищали Батьківщину, а дружини в силу тих чи інших обставин покинули їх, до того ж, залишили на них неповнолітніх дітей. Можна тільки уявити, що пережили ці чоловіки: з війни повернулися не у тепле родинне коло, а у прикру ситуацію, де тебе відкинули, зрадили чи принизили.
— Чому виникають такі труднощі у сім’ях?
— Причини таких ситуацій різні, можемо тільки здогадуватися про істину. Пригнічені життєвими обставинами учасники АТО не завжди до кінця розкриються, до того ж ми іноді не маємо змоги поспілкуватися з їхніми колишніми дружинами чи рідними, які відкинули їх. Здавалося би, труднощі повинні об’єднувати сім’ю, а бачимо протилежне: люди не завжди можуть подолати випробування війною, не знаходять сил боротися за особисте щастя.
— Кажуть, якщо у час війни психологічно травмована одна людина, то біля неї травмуються десятеро…
— Найскладніший період у сім’ях учасників АТО настає тоді, коли захисники повертаються додому і починають адаптовуватися до мирного життя. Кожна сім’я переживає це по-своєму, усе залежить від того, наскільки є розуміння дружини та дітей до даної ситуації. Як тільки до нас звертаються за допомогою після перших непорозумінь у родині чи вже під час загострення конфлікту, підключаємо психологів, юристів, рідних, друзів. Проте варто зауважити, що не всі учасники АТО хочуть проходити медичну реабілітацію, оскільки вважають, що вони сильні, адже пройшли пекло війни, тому самі здатні впоратися з проблемами. Однак, як показує практика, без сторонньої допомоги їм важко знайти внутрішній спокій: їх тривожать сни, страхи, жахливі спогади, часто «накриває», стають дратівливі, вдаються до алкоголю… А після алкоголю, як не прикро, чинять неадекватні дії щодо дружин чи дітей.
— У Тернополі були випадки насильства у сім’ях учасників АТО?
— Не багато, але, на жаль, траплялися. Має минути час, щоб людина, яка пройшла реалії війни на Сході України, повернулася до повноцінного життя. Передусім їй потрібна реабілітація у колі сім’ї, друзів, під наглядом фахівців. За один день не можливо це зробити. Важливо, щоб учасники АТО відразу повернулися до роботи, відчували вдома затишок, тепло, любов — це найголовніше. Щоб їхні рідні, друзі, сусіди розуміли, що вони виконували важливу для країни і кожного із нас справу захисту Батьківщини. Надзвичайно важливі розуміння та підтримка з боку місцевої влади. Коли учасники АТО не знаходять цього, у них проявляється агресія, ненависть, образа на усіх.
У нас налагоджена співпраця з патрульною поліцією Тернополя, тому нам повідомляють про непрості ситуації у таких родинах. Спеціалісти стараються оперативно допомогти їм. Поліція працює за механізмом притягнення до відповідальності, а ми у свою чергу намагаємося працювати із жертвами насилля. Скажімо, пропонуємо потерпілим жінкам з дітьми тимчасовий притулок у центрі «Родина», що по вул. Євгена Коновальця, або доправляємо до родичів на час врегулювання ситуації. Після того працюємо з сім’єю, з’ясовуємо, чим був зумовлений конфлікт. Якщо насилля було вчинене стосовно дитини, то обов’язково факт розглядає комісія із захисту прав дитини, що діє при службі у справах неповнолітніх та дітей міської ради. Якщо дитина має проблеми зі здоров’ям, залучаємо дільничного педіатра.
— Що таке соціальний супровід сімей учасників АТО?
— Ми виокремлюємо такі два напрямки роботи, як соціальний супровід та соціальне обслуговування. На соціальний супровід беремо сім’ї, котрі потребують допомоги з питань оформлення документів чи їх відновлення, питань щодо лікування та оздоровлення когось із членів сім’ї. А стосовно соціального обслуговування, то при наданні такої послуги ми беремо на облік сім’ю учасника АТО, яка перебуває у складній життєвій ситуації, і її члени можуть у будь-який момент звертатися до нас за допомогою. Це може бути разова послуга, як, наприклад, оздоровлення дитини учасників АТО в літній період за межами України, так і тривала — надання послуг психолога чи інше. Досвід показує, що для таких родин важлива стороння допомога, спілкуючись із соціальними працівниками, вони починають глибше розмірковувати над своїми проблемами, спільно шукати шляхи їх вирішення. А взагалі-то, кожен пересічний громадянин може допомогти учасникам АТО, проявляючи до них увагу і вдячність, підтримуючи добрим словом чи вчинком. Боротьба на Сході України — це наша спільна праця задля майбутнього української держави.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: АТО, війна, соціальна реабілітація, соціальний працівник, учасники АТО