Натрапив на останки місцевий мешканець, який збирав у лісі гриби. Таїландські правоохоронці перевіряють дві версії — вбивство та самогубство. Нині тривають експертизи, які встановлять причину смерті. У Таїланді Ольга мешкала з чоловіком Дмитром і сином Ромчиком шість років. Їй було 32 роки. Ольга за фахом — журналіст, її чоловік — фотограф. Переїхала сім’я за кордон, бо Дмитрові запропонували там роботу. Проте життя на райському острові в затоці Тихого океану закінчилося трагедією…

Вбивство чи самогубство?
Ольга була єдиною донькою у батьків. Ярослав та Леся Гринишини — викладачі музичної школи. У Заліщиках приголомшені звісткою. Люди намагаються хоч якось розрадити згорьованих батьків. Збирають гроші, щоб, якщо буде можливо, доправити тіло на рідну землю. Батьки Ольги наразі нічого не коментують. «Вибачте, будь ласка. Не маю сил щось говорити», — відписав пан Ярослав нашим журналістам. Рана вкрай болюча…
Таїландські сайти минулого тижня багато писали про обставини зникнення Ольги, віднайдення її тіла. Зокрема відомо, що 24 травня жінка залишила сина у Дмитра. Останнім часом подружжя мало проблеми в стосунках, тому жили окремо. Ольга нібито зустрічалася з 47-річним британцем Філіпом Армстронгом — інструктором тренажерного залу. Наша землячка багато уваги приділяла спорту, була в чудовій фізичній формі.
25 травня о 13-ій годині Ольгу ще бачили в храмі Ламаі — одному із найвідоміших буддистських центрів на острові Самуї. Ввечері до неї телефонував Дмитро, але вона не взяла слухавку. Чоловік сподівався, що дружина приїде по сина в наступні дні, але… Телефон був вимкнений. 29 травня Дмитро повідомив поліцію про зникнення Ольги, проте там не квапилися шукати. Випадково тіло виявив селянин у густих джунглях, за 50 метрів від дороги. Побачив під листям людську ногу — злякався. Подумав, може, йому здалося. Розповів вдома дружині, проте не ризикнув відразу перевірити. Лише через день пішов туди ще раз, і вже тоді викликав поліцію.
За два тижні тіло почало розкладатися, навіть не було вже видно татуювання на руках… Дмитро впізнав Ольгу за одягом — чорною футболкою і фіолетовими шортами. На ній був рюкзак із гаманцем, у кишені — телефон, на землі — сережка, а за 30 метрів знайшли її шльопанець. Слідчі мають запис із камери спостереження, на якій зафіксовано Ольгу в день зникнення. На відео видно, як вона повертає орендований мопед. Жінка не мала грошей, щоб оплатити за оренду, залишила в заставу телефон, невдовзі повернулася з бойфрендом, оплатила рахунок, під час цього пара сварилася… Що було далі — наразі невідомо. Можливе пограбування слідчі виключають, адже всі речі Ольги знайшли. Ще одну сумку — з ноутбуком, одягом, ліками від депресії і щоденником — вона залишила в камері зберігання в торговому центрі.

Поліція допитала Дмитра і Філіпа
Коли Ольгу віднайшли мертвою, Дмитро написав у Фейсбуці зворушливий пост: «Вчора знайшли тіло. Я до останнього в своїх пошуках не хотів розглядати такий варіант. Хоча було багато передумов цього. Мені дуже хотілося, щоб я помилявся. Але коли дістали її сумку і речі, сумнівів практично не залишилося. На тілі вже не помітні були татуювання, обличчя не розпізнати. Вона пролежала там довго. Але речі, одяг та інші деталі свідчили, що це Оля. Відповідаючи на запитання поліцейських у відділку, я нарешті побачив їх зацікавленість в тому, щоб з’ясувати, що сталося. На жаль, так не було, коли я прийшов із заявою про зникнення. За більше тижня її пошуків вони максимум, що зробили, це перевірили її ім’я у базах даних.
Розслідування причини смерті тільки почалося, але знаю її поведінку останніх кілька років, медичний діагноз і знаки, які вона подала, коли йшла… Вона зібралася. Попрощалася. І пішла. Про причини я буду думати все своє життя.
Вона закінчила свою книгу. Назвала її «Уроборос». Книга українською. Написано від першої особи. Це художня книга, хоча думки явно Олині. Думаю, вона хотіла, щоб книгу прочитало якомога більше людей.
24 травня 2020-го її останнє повідомлення: «Я все-таки це накорябала, аж не віриться. Спасибі, що терпіли мене».
Поліція Таїланду уже допитала Дмитра Фролова, а також британця Філіпа Армстронга. Останній підтвердив стосунки з українкою, однак заявив, що не знає, що сталося з жінкою після того, як вона зникла
25 травня. «Не знаю, куди Ольга пішла того дня», — пояснив Армстронг.

Листи від таїландських дітей — заліщицьким
Щоб дізнатися більше про Ольгу Фролову, журналісти «НОВОЇ…» поспілкувалися з мешканцями Заліщиків.
— Боляче і сумно… Оля — однокласниця мого сина, надзвичайно обдарована дитина: гарно співала, чудесно малювала, у неї була дивовижно багата мова, — згадує вчителька Тамара Миронюк. — У початкових класах вона навчалася у спеціалізованій школі ім. О. Маковея, потім перейшла в місцеву гімназію. Емоційна, позитивна, інтелектуалка. Про мене як про вчителя ніхто так красиво не написав, як вона. Батьки Олі працюють в музичній школі. Тато воював в Афганістані, від початку війни на Донбасі займається волонтерством. Оля теж була дуже свідомою, патріоткою України.

— Не можу повірити в те, що сталося. Ми з Олею навчалися від першого до 10-го класу, аж поки я переїхала до іншого міста, — розповідає Марта Хом’як. — Я знала, що Оля живе у Таїланді, тому коли ми з сім’єю запланували мандрівку в ту країну, я написала їй через інтернет. Розпитала про Таїланд, про умови перебування там. «Тут пів року дощі, пів року — спека», — писала Оля. Потім тривалий час ми не спілкувалися, але пів року тому я знову написала їй. Я є власницею центру іноземних мов, тож започаткувала обмін листами між нашими учнями та школярами різних країн. Цьогоріч перед Різдвом я запитала Олю, чи можливо організувати такий обмін листами з дітками з Таїланду. Вона охоче погодилася! Оля пішла до школи, де навчається її син Ромчик, звернулася з офіційним листом до вчительки і дуже швидко дала мені позитивну відповідь. Наші учні першими написали таїландцям, ми відправили листи. Іноземці теж нам відписали, проте через пандемію посилка надійшла в Заліщики 24 травня. У листах — щирі слова, побажання, фотографії дітей! А ще Оля передала нам книги англійською. Отримала я посилку, зняла все на відео. Ввечері написала Олі. Вранці 25 травня вона відписала мені дуже позитивно. Тоді я ще раз їй подякувала, але вона вже, на жаль, не прочитала повідомлення… Через два тижні у нас був випускний у школі, наприкінці раптом хтось сказав, що в інтернеті пишуть про смерть Ольги. Ми були шоковані… «Не може бути, я з нею спілкувалась недавно», — сказала я. А потім сама все прочитала…

Ще в шкільні роки Ольга була неординарною, дуже розвинутою, творчою. Ми, однокласники, в тому віці не до кінця могли її збагнути. Тепер розумію, що вона була унікальною, а ми — як всі. Оля надзвичайно гарно малювала. У початкових класах могла для усіх однокласниць протягом перерв намалювати десятки Попелюшок, Дюймовочок. Оля брала участь в багатьох конкурсах з української мови, зокрема, у міжнародному конкурсі ім. Петра Яцика. Здобувала перші місця. Її прозовий твір, який чоловік оприлюднив в інтернеті після того, як знайшли тіло, є художнім. Не варто буквально його сприймати. Не вірю, що Оля могла сама вчинити непоправне, адже вона була того дня в гарному настрої, комунікувала. Хтозна, яка насправді правда…

Ольга познайомилася з майбутнім чоловіком Дмитром у Заліщиках, куди він приїжджав спостерігачем під час виборів після Помаранчевої революції. Вони відразу закохалися. Олі тоді було 20 років, Дмитрові — 28.
— Ольга дуже любила свого сина, турбувалася про його навчання, — продовжує Марта. — Їй подобалося, що в тайських школах сприятлива атмосфера для розвитку особистості — учні не бояться висловлювати свою думку. Торік вона прилітала в Україну. Мій чоловік бачив Ольгу в Заліщиках. Її батьки дуже добрі та інтелігентні. У шкільні роки дозволяли доньці самовиражатись, не затискали в рамки, допомагали розвивати її творчу натуру. Пригадую, Оля навіть брала участь в інтелект-шоу LG «Еврика!» Ігоря Кондратюка. Була всебічно розвинута! Ніколи не зубрила, але знала набагато більше від однолітків, їй легко все давалося. Прикро, що такі талановиті гарні люди так швидко покидають нас…