Майдан і Революція Гідності, хоч в іншій формі, але по суті тривають, список Героїв Небесної Сотні поповнюється… Минулого четверга, 26 травня, від рук нелюдів загинув 48-річний кременчанин Віталій Ващенко. Він був підприємцем, відомим громадським активістом, однодумцем і другом нашої редакції, членом громадської організації «Народна рада Кременеччини», куди вступив, щоб боротися з режимом Януковича, а після виборів у жовтні 2015-го очолив фракцію «Народний контроль» у Кременецькій міській раді. Весь цей час ми багато писали про численні зловживання, факти безчинств, свавілля і беззаконня, що їх чинили місцеві посадовці органів прокуратури, суддів, міліції та влади. А викривали всю цю негідь та нечисть і протистояли їм активісти з «Народної ради Кременеччини». Віталій Ващенко з побратимами завжди робив це публічно й відкрито, принципово і гостро, сміливо і безкомпромісно. Він ніколи не боявся давати на ці теми резонансні інтерв’ю. Очевидно, вороги цього пробачити не могли і затаїли чорну злобу до слушного часу.

Забили битами на власному подвір’ї…

26 травня, близько 10-ої вечора, на нього напали на подвір’ї власного приватного будинку двоє невідомих і сильно побили арматурою чи бейсбольними битами. Шум почули сусіди, вони, власне, й бачили, як нападники втекли після нападу на чорній «Ауді» з чернівецькими номерами. Сусіди викликали швидку, але життя активістові врятувати не вдалося, близько другої ночі він помер у реанімації.

– Того вечора дружини з молодшим сином не було вдома, вони були у бабусі, (у сім’ї є ще старший син, який навчається у Польщі – авт.). Віталій навідався після того, як розвіз морозиво по крамницях, – розповів голова ГО «Народна рада Кременеччини» Віталій Савчук. – Нападники, ймовірно, чекали на нього у дворі, а там ще й таке місце під навісом, що ні з дороги, ні від сусідів нічого не видно. У Кременці у Віталія було безліч ворогів, тому ми розуміємо, що це не якісь там гопники, а конкретне замовне вбивство. Найстрашніше з 90-их повертається. Якщо того, хто бореться за правду, не вдається залякати, його нещадно і цинічно вбивають. Найбільше болить, що розправилися з нашим побратимом так жорстоко… На Віталієві не залишилося живого місця, все обличчя синє, аж чорне, безліч січених ран, у кількох місцях проламаний череп, переламані руки…

Жахливе вбивство активіста сколихнуло все суспільство й відразу потрапило на центральні телеканали. Минулої п’ятниці, 27 травня, з цієї теми розпочалася «Свобода слова» Савіка Шустера, на якій лідер партії «Громадський рух «Народний контроль» Дмитро Добродомов повідомив цю сумну звістку на всю країну і наголосив на основній версії жорстокої розправи. За його словами, причиною вбивства стала громадська й політична діяльність Віталія Ващенка. Напередодні він давав журналістам інтерв’ю, разом вони ходили до місцевої прокуратури й до суду, де були дуже емоційні розмови з приводу судді Кременецького районного суду Л. Варневич, яка виносить неправомірні вироки. Проте, замість пояснень, на активістів натравили поліцію, а суддя Варневич звернулася до прокуратури, щоб їх притягли до кримінальної відповідальності.

«Нема жодних сумнівів, що Віталія вбили за його переконання, принципову й жорстку позицію, – наголосив Дмитро Добродомов. – Він займався багатьма справами, останнім часом порушував також питання щодо розкрадання коштів з міського бюджету. Тоді місцева влада закупила для відзначення свят кілька десятків українських прапорів по 170 гривень за одиницю, хоча коштують вони по 50. Це маленька, але дуже показова історія про те, що робиться в усіх місцевих органах влади, як там «розбазарюють» кошти, землі й комунальне майно. Наразі, як відомо, правоохоронці вилучили відео з відеореєстраторів і камер відеоспостереження, опрацювали попередню інформацію й знайшли автівку, на якій втекли вбивці, проте затримати їх поки що не вдалося. Нам принципово важливо знайти не лише виконавців, а й замовників, бо йдеться про місцеві мафії, які об’єднують чиновників, прокурорів, суддів і які відчувають абсолютну безкарність. Убивство Ващенка – тривожний сигнал щодо діяльності громадських активістів. Віталій намагався навести порядок, робив це безстрашно і безкомпромісно. На жаль, для нього це завершилося трагічно…»

Були кісткою в горлі для місцевих чиновників

Життя Віталія Ващенка було коротке, але наповнене глибоким змістом. Йому не подобалася політика, але він у неї пішов, щоб боротися за Україну і правду. Громадська організація «Народна рада Кременеччини» і кременецький осередок партії «Народний контроль» ставили собі за мету контролювати органи влади міста та району, через що не раз ставали кісткою в горлі для місцевих «слуг» народу і закону.

У січні 2015-го Віталій Ващенко з «Правим сектором» брав участь у «сміттєвій» люстрації вищезгаданої сумнозвісної судді Л. Варневич, яка виносила незаконні рішення щодо земельного «дерибану» тодішнім міським головою Почаєва О. Іванюком. Вивчав також корупційні схеми й неодноразово виступав проти місцевих суддів, прокурорів і влади. Завдяки активістам, які старалися контролювати діяльність тодішнього прокурора Кременецького району М. Гібського й не раз публічно робили з цього приводу різкі заяви, корупційного посадовця звільнили з посади. Якби не Віталій Ващенко і «Народна рада», то хтозна чи справи про резонансні ДТП – у Шумську в січні 2015-го тодішній керівник ДП «Кременецький лісгосп» С. Баран, будучи в нетверезому стані, скоїв наїзд на хлопця і дівчину, внаслідок чого загинув 17-річний Юрко Ящук, а у Кременці в липні того ж року тодішній заступник прокурора Кременецького району Юрій Ковалик, будучи в нетверезому стані, збив на дорозі 44-річного Сергія Хлистуна зі Скалата Підволочиського району, який від одержаних травм помер, – навіть дійшли б до суду. Віталій Ващенко й активісти відвоювали також у місцевих чиновників гімназію, яку хотіли закрити, а землю продати під будівництво, захистили Тернопільський обласний комунальний дитячий психоневрологічний санаторій, що в Кременці, який хотіли реорганізувати, а з часом закрити і землю продати… «Не можу збагнути такого свавілля і «бєспрєдєлу», це просто не вкладається в голові. Ніби була Революція Гідності, вигнали Януковича, обрали нову владу, але в країні нічого не змінилося ні в прокуратурі, ні в судах, ні в поліції. Хоча ні – змінилося. На гірше. За Януковича боротися із свавіллям і беззаконням було навіть легше, ніж тепер..,» – ділився гіркими думками з журналістами «НОВОЇ…» Віталій Володимирович.

Однак, попри все, він залишався оптимістом і ні на секунду не втрачав віри у перемогу на другому фронті, бо вважав, що тут, у тилу, також йде своєрідна війна із зовнішнім та внутрішнім ворогом. Навіть стикаючись з цькуваннями і переслідуваннями з боку правоохоронних органів, був надзвичайно світлою, відкритою і щирою Людиною. Після розмови з ним усі заряджалися силою духу й незламною вірою в краще.

– Він був справжнім лідером і справжнім товаришем, за яким було, як за кам’яною стіною, – зазначив про тезку і друга Віталій Савчук. – За ці два роки ми разом багато пережили: були погрози, залякування, арешти і навіть тюрма… Віталій усе мужньо витримував і часто повторював, що головне не здаватися, бо тільки так ми зламаємо цю прогнилу систему. Він був правдивим Героєм України, а тепер без нього наче осиротіла земля…

Замість P. S.

Як повідомили редакцію в обласному управлінні поліції, над розкриттям вбивства громадського активіста Віталія Ващенка працюють всі правоохоронці Тернопільської області. Орієнтовано також правоохоронців сусідніх областей. На місці злочину були вилучені речові докази, проводяться експертизи, за висновками яких будуть перші результати розслідування. У правоохоронців є також приблизний опис зовнішності злочинців. Слідство триває…

Утім, судячи з кримінальної практики розкриття такого характеру злочинів, навіть якщо знайдуть убивць, то навряд чи знайдуть замовників. Таких прикладів безліч, і ми про них знаємо. Але так не повинно бути. Злочинці повинні бути знайдені і покарані, принаймні моральну відповідальність за цей нечуваний і резонансний на всю Україну злочин повинні понести голова Тернопільської ОДА Степан Барна, голова Кременецької РДА  Сергій Сімчук і міський голова Кременця Олексій Ковальчук, начальники обласного та районного управлінь поліції Олександр Богомол і Володимир Галевич… Значною мірою це із їх конкретної вини нині така суспільна атмосфера, коли справжніх патріотів і борців за справедливість ні влада, ні правоохоронні органи не захищають, і тоді мафія жорстоко й демонстративно з ними розправляється навіть на власному подвір’ї, під вікнами рідної хати… 

Замість квітів на могилу

Для всіх, хто знав Віталія Володимировича, кому він допомагав, кого підтримував, заради кого жив і боровся, це непоправна втрата. Ось що про нього сказали його друзі-активісти…

Ліля Мусіхіна, волонтер штабу «Самооборона Майдану Тернопільщини»:

– На місці Віталія Ващенка міг бути будь-хто з нас. Система, в боротьбі з якою ми народились, безпощадна. Нас часто ставлять перед вибором: або ти – гвинтик механізму, або – гумус. Ми боремось, як можемо, тримаємось, як перелякані діти, за руки, хапаємось за повітря в темній кімнаті, сподіваючись наштовхнутись на плече друга, а не на ніж ворога… Нас ніби багато, але і мало. Нас так мало, що ви навіть не уявляєте. І коли гине чи помирає НАШ, ми це відчуваємо надзвичайно сильно і гостро. Коли НАШ лежить у реанімації, ми всі молимось і просимо не помирати. Нам боляче всім, коли болить одному. Ми плачемо всі, коли горе в одного. Ми радіємо всі, коли радісно одному. Тепер нас стало менше на одного…

Тарас Паляниця, волонтер, депутат Почаївської міської ради:

– Віталій був прямолінійним, інколи надто емоційним, але завжди справедливим. Активну громадську діяльність почав під час Майдану. Найрезонанснішою була справа першої в Україні «сміттєвої» люстрації кременецьких суддів. Після цього суддівська та прокурорська корупційна мафія почала тиснути на Віталія. Його неодноразово садили під домашній арешт, порушували безпідставні кримінальні справи, тягали по судах. Хотіли вимотати й дотиснути, щоб відійшов від боротьби, та Віталій завжди був принциповим і непідкупним. Різкими заявами, закликами і діями він неодноразово ставив на місце місцевих чинуш. А тепер через гнилість і захланність місцевих «рішал», які, не сумніваюся, приклалися до вбивства, без батька залишилися двоє дітей – 12-річний Ярослав і 20-річний Артур, без чоловіка – дружина. Гадаю, одним із мотивів цього зухвалого вбивства було залякати інших активістів, але це лише підтверджує тупість і недалекість замовників. На що вони сподіваються? На страх тих, хто пройшов Майдан і війну?..

Віталій Уманець, активіст ВО «Автомайдан»:

– У когось – останній дзвоник, свято, гарний сонячний день, а когось забивають до смерті на власному ж подвір’ї… Це – про Віталія Ващенка, який боровся проти місцевої прокурорсько-суддівської банди і публічно висвітлював корупційні схеми міського голови Кременця Ковальчука… Знаєте, іноді хочеться, пробачте за грубість, послати все далеко-далеко, бо вже понад два роки б’ємося з усією цією гидотою у чиновницьких кріслах, і часто програємо, тому що не можемо їх ось так вбивати, як вони вбили Віталія, чи кидати за ґрати за сфабрикованою справою, як було вже багато разів за нашого життя «по-новому»… Але тоді згадую загиблих хлопців на Майдані, тисячі тих, хто загинув на Сході, згадую таких активістів, як Віталій Ващенко, які мріяли жити в іншій Україні і знову звідкілясь беруться сили… І розумію: зупинятися, а тим більше здаватися, просто не маємо права. Хлопці ж не здавалися…