Понеділок, 20 травня 2024
• Олега Вийванка переобрали головою Тернопільського міськрайонного суду • “Працювала з нами 40 років”. Відійшла у засвіти секретарка Тернопільського міськрайонного суду • Інеса Сакалюк з Борщівщини творить чорні вишиванки на знак жалоби за чоловіком • “Життя обірвалось, мов тоненька ниточка”. Раптово померла студентка тернопільського вишу • Подружжя з Кременеччини взяло на виховання двоє дітей • «Контінентал» завершив посів ярих культур та посадку картоплі • Що робити, якщо посвідчення УБД втрачене чи пошкоджене? • Як покарали суддю з Чорткова, який закрив справу щодо смертельної ДТП? • У Чортківській лікарні провели складну операцію на черепі в важкопораненого захисника • Вісім аварій, троє загиблих… За вихідні на Тернопільщині трапились смертельні ДТП • Найдорожчий лот – тубус із зображенням Чорткова. На Тернопільщині провели благодійний аукціон • Тернополянин був свідком аварії і потрапив під колеса іншого автомобіля • Єпископ і капелан о. Володимир Фірман отримав нагороду за волонтерство • «Привіт, позич гроші». Жінка з Тернопільщини втратила понад 12 000 гривень • Антонові назавжди 25 років, Віктору – 35. На Тернопільщині зустріли двох загиблих Героїв • На Тернопільщині розпочалась найбільша в Україні теренова гра «Гурби-Антонівці» • Переселенці відвідали музей та легендарний хутір на Тернопільщині • У Тернополі «вар’яти» презентують нову гумористичну програму • Господарство на Тернопільщині не використовує штучних добрив та хімікатів • Величезний великодній кошик встановили у Заліщиках
Віктор Білінський з Микулинців створив у Лондоні українське радіо

Опубліковано: 28 Листопада о 12:00 237


«На створення «Радіо Козачок» надихнуло народження сина».


Віктор має надію, що роботу на "Радіо Козачок" продовжить син Стефан.

Перше україномовне радіо у Великобританії відкрив уродженець Микулинців Віктор Білінський. В ефірі «Радіо Козачок» звучать україно- та англомовні пісні українських артистів, а також україномовні композиції у виконанні співаків інших національностей.
Для меломанів є щонедільний хіт-парад, а також цикл передач «Унікальна країна», «Вчи українську», «Цей день в історії», «Новини», «Привітання»… Радіо можна слухати будь-де, достатньо лише завантажити мобільний додаток чи зайти на вебсторінку.
Онлайн «Радіо Козачок» виходить майже два роки. До того діаспора упродовж тривалого часу видавала газету «Українська думка». Однак її закрили через нерентабельність.
– Ідея зі створенням радіо виникла з появою сина і довго не йшла мені з голови, але всерйоз я над цим задумався лише після закриття газети, – згадує Віктор Білінський. – Само собою якось прийшла і назва «Козачок». Ми з дружиною часто так називаємо нашого малюка.

З дружиною познайомився… у магазині будівельних матеріалів

Подружжя Білінських виховує двох дітей – 8-річну Вікторію і 4-річного Стефана. Власне, заради дітей і створили радіо.

– Моя дружина Анна народилася тут і знає, як нелегко вивчати українську дітям, які думають винятково англійською, – каже Віктор. – А це неабиякий виклик для багатьох батьків, бо діти, коли граються, завжди переходять на англійську мову. Навіть ті, хто приїхав у 12 років, через тривалий час будуть говорити здебільшого англійською. Останніх кілька років війни спричинили нову хвилю еміграції. І здавалося б, що українська громада зростає… Але у маленьких містах закривають і продають приміщення, де колись вирувало культурне життя. Якщо у Сполучених Штатах кожна маленька громада має своє онлайн радіо, то у Лондоні ми – першовідкривачі.

У Лондоні є ще також польське та російське радіо. Варто зауважити, що російське фінансує посольство РФ.

До заснування радіо Віктор ніколи не мав справи з медіа. Зі своєю дружиною Анною Віктор познайомився у B&Q – магазині будівельних матеріалів. Він намагався знайти завіси, але не знав добре англійської і не міг пояснити, що саме шукає.

– Анна проходила повз, коли я допитувався консультанта: «I need завіси». Але непохитний індус спокійно відказував, що не розуміє мене. Я вже почав нервувати, як Анна втрутилася у розмову. Так я купив завіси. Але і гадки не мав: щойно мені допомогла моя майбутня дружина.

На стоянці він знову побачив Анну і її маму. Вони намагалися завантажити в машину ламінат. Так само неуспішно, як Віктор ще півгодини тому пробував купити завіси.

– На знак подяки я запропонував їм свою допомогу, – згадує з усмішкою, – і Анна на прощання дала мені свою візитівку з написом «адвокат». Зателефонував їй уже з поліцейського відділку. Кажу: «Це Віктор!»  Анна мені у відповідь: «У мене багато таких Вікторів. Який саме?» Ну, і я пригадав їй про випадок у B&Q. Вона розсміялася.

Анна допомогла залагодити справу Віктора, але він не мав достатньо грошей, щоб оплатити її послуги.

– На моє щастя, мама Анни ніяк не могла завершити ремонт, – сміється. – І я нагодився з допомогою. Потрібно було переробити кухню. З цієї кухні все й закрутилося. Уже 10 років разом.

Віктор Білінський з сім’єю.

До Лондона подався «за золотими грушками»

До Англії Віктор поїхав після Помаранчевої революції, як сам жартує, «за золотими грушками». Згадує, що тоді був популярний міф про великий заробіток у Лондоні. І не один він на це спокусився. Віктор продав свій столярний цех на дві зміни у селі Глибочок, де працювало 20 людей, і подався до Лондона. Тут він живе вже понад 14 років, з яких перших чотири – нелегально.

– Перш ніж заробити свій капітал, я важко працював два роки на автомийці та шість – на будові, – розказує, що тоді з гіркотою згадував ті «золоті грушки». Особливо, коли отримував 35 фунтів у день. – Пригадую, як я працював у такого собі Володі. Якогось дня я викопав фундамент і переніс дві тонни цементу. Вирішив перепочити і запалив цигарку, а він це помітив і гримнув на мене: «Ти не заслужив сьогодні на перекур…» І це в той час, коли він брав 120 фунтів у день за людину, а виплачував нам лише по 35. Решту залишав собі.

Каже, саме тоді зрозумів, що не в грошах щастя, але і без них обійтися важко.

– Я відкрив гараж з ремонту автомобілів. Добре заробляв, але з початку війни справи пішли кепсько – зменшився експорт в Україну. Паралельно тримав зубну клініку і займався перевезеннями. Ні те, ні інше не лежало мені до душі.

Віктор каже, що бізнес йому цікавий доти, доки його потрібно розвивати.

– Онлайн «Радіо Козачок» нині на найцікавішому етапі розвитку. І я насолоджуюся цим. А потім, дай Боже, син підросте і буде цим займатися далі, а я придумаю і буду розвивати вже іншу справу. Знаю, що мене в тому підтримає дружина. Вона завжди вірить мені і в мене, за що б я не брався.

Любов Лазука


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Нещодавно опубліковане

17 травня 2024-го року на зборах суддів Тернопільського міськрайонного суду обрано голову суду - Вийванка Олега Михайловича, який дотепер вже обіймав цю посаду...


Рубрика: , Опубліковано: о 10:00


Сьогодні, 17 травня, на 60 році життя передчасно пішла у засвіти старша секретарка Тернопільського міськрайонного суду Ольга Козачок....


Рубрика: , Опубліковано: о 11:34


Родина Інеси Сакалюк з Тернопільщини зберігає як реліквію чорні борщівські вишиванки своїх предків...


Рубрика: , Опубліковано: о 8:51


Раптово обірвалося життя студентки факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка Оксани Олійник...


Рубрика: , , Опубліковано: о 19:02


Подружжя Ірина та Віталій Юзюки із Великодедеркальської громади Кременецького району, що на Тернопільщині, взяли на виховання двох діток - 12-річну дівчинку і 14-річного хлопчика...


Рубрика: , Опубліковано: о 15:00



Теми дня
19 Травня
17 Травня
15 Травня
14 Травня
13 Травня