Нещодавно 30-річний учасник АТО Руслан Гетьман із Тернополя отримав від держави грошовий сертифікат для придбання житла! «НОВА…» вже писала про нашого земляка, який зростав в інтернатах, а після участі в Революції Гідності та служби на Донбасі залишився без даху над головою. Він навіть не мав де приписатися, тому керівництво 44-ої окремої артилерійської бригади вирішило тимчасово залишити його зареєстрованим у військовій частині. Наприкінці лютого Руслана комісували з військової служби через стан здоров’я після контузії (отримав другу групу інвалідності), чотири місяці він жив у друзів, наймав квартири і чекав на обіцяне представниками влади житло. І ось 27 червня голова ТОДА Степан Барна з радістю вручив ветерану АТО та ще кільком родинам військовослужбовців сертифікати на придбання житла. 

— Нарешті буду мати своє помешкання! Я все життя мріяв про це. Не думав, що саме завдяки тому, що я захищатиму нашу рідну країну, держава підтримає й мене! — не приховує емоцій Руслан Гетьман. — Для придбання житла мені дали 945 тис. гривень. Нині шукаю на цю суму квартиру в Тернополі. Найбільше я вдячний за те, що маю, Богові, який оберігав мене на війні, який провадить у житті. Моє серце — із побратимами на фронті. Планую невдовзі долучитися до добровольчого батальйону і продовжити захищати Україну.

Окрім грошового сертифіката, Руслан нещодавно також отримав компенсацію як учасник бойових дій, який повернувся з АТО з підірваним здоров’ям. Маючи добре серце, частинку коштів він віддав на благодійність. Зокрема, понад сто тисяч гривень пожертвував на три храми Бережанщини та на храм у Монастириськах, а також склав пожертву на Мельнице-Подільський дитячий будинок і допоміг кільком сиротам на Бережанщині.

— Моя найбільша мрія — допомагати людям! Чим можу, тим підтримую немічних, безпритульних, сиріт, бо розумію, як їм непросто. Пожертву для храмів склав з вдячності за те, що священики свого часу надзвичайно допомогли мені, спрямували на правильний шлях, — зізнається Руслан.

Духовним наставником Руслана багато років був отець Михайло Бугай із Бережан. Саме для храму, в якому служить священик, учасник АТО пожертвував деякі кошти зі своїх «військових».

— Тривалий час Руслан жив у Бережанах, наші священики підтримували його, у декого він ночував удома, тож нині хлопець захотів віддячити, — каже отець Михайло. — Ми радили Руслану за отримані кошти підлікуватися, поліпшити своє матеріальне становище, та він все ж вирішив дати лепту і на храм. Це його рішення. Разом з тим ми розуміємо, що може таке бути, що йому знову колись буде потрібна допомога, він прийде до нас і ми не залишимо його наодинці. Руслан — альтруїст, хоча іноді його вчинки непередбачувані, суперечливі, тому не всі його сприймають. Хтось його осуджує, хтось — критикує, хтось — хвалить. Кожен розуміє його по-своєму… Та усі ми щиро хочемо, щоб Руслан влаштувався у житті, зумів втілити свою мрію!