Справа в тому, що названим «героям» ця публікація не сподобалася і вони подали газету до суду. Формулювання, звісно ж, класичне — образа честі, гідності і ділової репутації. А ще «бідні» ексдепутати вимагали стягнути з газети так звану моральну шкоду — по 20 тисяч гривень кожному!
Причепитись у публікації не було до чого, але позивачі «нарізали» із тексту три цитати, які особливо їх зачепили. Ось вони: «Керівництво всеукраїнського об’єднання «Свобода» вигнало з партії трьох тернопільських депутатів, яких підозрюють у корупційних діяннях…», «…Як вдалося з’ясувати з неофіційних джерел, основна причина такого радикального рішення керівництва ВО «Свобода» — не так відхід від принципів партії чи несинхронного голосування на противагу позиції партії, хоча це також, як корупційна складова у діях згаданої «трійки», про що вже найближчим часом дізнається громадськість….», «…Серйозний корупційний шлейф тягнеться і за колишнім секретарем земельної комісії та головою депутатської фракції ВО «Свобода» у Тернопільській міській раді Романом Навроцьким…»
У Тернопільському міськрайонному суді справу розглядав суддя Віктор Братасюк, який свого часу навіть подавав свою кандидатуру до Верховного Суду України, але не пройшов. Невідомо чим він керувався, але, вочевидь, не нормами закону і сучасною практикою судочинства, а відтак у лютому 2018-го виніс суб’єктивне й необгрунтоване рішення про визнання вирваних із публікації фраз недостовірними і зобов’язав «НОВУ…» їх спростувати, а також повернути ексдепутатам витрати судового збору. Водночас у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди з газети на користь позивачів суд відмовив.
Про те, наскільки некомпетентним було рішення судді Братасюка, невдовзі засвідчила постанова Апеляційного суду Тернопільської області, куди редакція газети звернулася зі скаргою. 8 травня 2018-го колегія даного суду в складі суддів Олександра Костіва, Богдана Сташківа і Марії Хоми скасувала рішення суду першої інстанції, а позовну заяву ексдепутатів залишила без задоволення. Ось об’єктивна суть аргументації апеляційного суду:
«Колегія суддів вважає, що висловлені в публікації твердження не містять будь-яких фактичних відомостей, висловлених у категоричній формі тверджень чи звинувачень у вчиненні позивачами будь-яких конкретних кримінальних чи адміністративних корупційних правопорушень, а тому не вважає їх фактичними твердженнями. В публікації висвітлено події, які мали місце. Зокрема, загальновідомим є факт, що згідно з рішенням політвиконкому ВО «Свобода» від 7 квітня 2017-го позивачів виключили з лав партії. У зв’язку із цим 8 квітня 2017-го відбулися збори депутатів Тернопільської міської та обласної рад і членів міського та обласного комітету ВО «Свобода» із заступником голови ВО «Свобода» Русланом Кошулинським та заступником голови партії з питань партійної дисципліни Анатолієм Вітівим. Зокрема, як вбачається із оскаржуваної статті, на зустрічі Руслан Кошулинський у гострій, критичній формі дав оцінку не лише діяльності позивачів як депутатів Тернопільської міської ради, які понад 100 разів голосували всупереч рішенням місцевої організації, що свідчить про їх відхід від програмових засад партії, й вказав, що «у майбутньому така ж доля чекає і інших депутатів від ВО «Свобода», які будуть займатися не депутатською діяльністю, а особистими інтересами та збагаченням». Таким чином, вжиті в публікації вислови про те, що позивачів «…підозрюють у корупційних діяннях…», що в їхніх діях міститься «…корупційна складова…», а також тягнеться «…серйозний корупційний шлейф…» відображають лише власну оцінку газетою реальних подій з огляду на співставлення фактів, які мали місце, і висловлені у формі оціночних суджень».
Постанову Апеляційного суду Тернопільської області однозначно підтримав Верховний Суд України. У касаційній інстанції справа чекала на розгляд два роки. І нарешті 23 липня 2020-го року було поставлено крапку в цій безпідставній судовій тяганині. «НОВА…» довела право ЗМІ на свободу слова, на вільне висловлювання, на справедливу і конструктивну критику! Принагідно хочемо звернути увагу на одну важливу сентенцію, що має застерегти різних посадовців і «слуг народу» при найменшій публічній критиці тягнути ЗМІ до суду. Зокрема, в постанові Верховного Суду, куди звернулися ображені ексдепутати, чітко сказано, що «межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати». Нині обличчя двох із «солодкої трійці» «світяться» на бігбордах по усьому Тернополю. Вони знову хочуть до влади. А чи готові до відповідальності і критики? Хлопці, не біжіть відразу до суду!
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Іван Сороколіт, Ігор Турський, Роман Навроцький