У селі Зеленче, що за три кілометри від Теребовлі, з перших днів великої війни кипить волонтерська праця. Місцеві мешканці плетуть маскувальні сітки, готують смаколики для наших захисників, навіть виготовляють «самокрутки», щоб військові не витрачали гроші на дорогі цигарки. Нещодавно у селі набрав розмаху ще й дитячий волонтерський рух. Малеча щоденно організовує ярмарки сувенірів, щоб виручити кошти для ЗСУ. І хоча у Зеленче зареєстровано лише трохи більше 400 осіб, їхній внесок у підтримку армії — великий. І найголовніше — від щирого серця!

Маскувальні сітки — під кожну пору року
— Страшні події в Україні і необхідність підтримувати українську армію ще більше згуртували Зеленче, — каже мешканець села Роман Шубалий, який у вільний від роботи час також долучається до волонтерства (працює чоловік інженером із технічної інвентаризації нерухомого майна). — Протягом цих місяців війни стараємося робити щось корисне для ЗСУ. Люди збираються щоденно, хіба лише у свята роблять перепочинок. Починали ми з маскувальних сіток — приходили батьки з дітьми, плели від ранку до ночі. Заїхали ми в інші населені пункти, глянули, як там роблять, і розгорнули свій «цех». Для основи сіток купуємо дратву, нав’язуємо смужки тканини. Наші чоловіки і жінки сплітають із ниток сітку, нарізають тканину й нанизують її, щоб закрити «очка». Мешканці нашого села вже виготовили понад 50 маскувальних сіток розміром 7м х 5 м. Пристосовуємося під пори року: навесні робили сітки із коричневої та чорної тканини, тепер — кольору хакі, взимку — білого. Іноді фарбуємо тканину. Купуємо фарбу, беремо білі використані простирадла, замочуємо й отримуємо потрібний колір. Зараз на сітки ще більший запит, аніж в перші місяці, бо армія отримує нову техніку, потрібно маскувати, важливо під сезон прикривати позиції — це безпека наших воїнів.

Печуть, варять, коптять — для захисників
Мешканці Зеленче збирають продукти на передову для воїнів, готують домашні наїдки. Випічка, тушківки, ковбаси, шинки — господині й господарі стараються, аби вдалося все якнайсмачніше.
— Цікавимося, коли волонтери їдуть на фронт, передаємо від нашого села пакунки, — продовжує співрозмовник. — Жінки готують щось смачне, аби наші захисники відчули хоча б краплину домашнього тепла. Перед Великоднем напекли гору пасок, чоловіки навудили ковбас і шинок. Приватний підприємець Василь Семак дав нам порося — переробили на м’ясну продукцію. Відправили великодні гостинці військовим від нашого села та їхнім побратимам. Що можемо, те робимо, щоб підтримати захисників. Зберемо трохи коштів, закуповуємо щось із амуніції. У передачі на передову вкладаємо дитячі малюнки. Для військових такі вітання від малечі цінні — додають наснаги боротися та відстоювати рідну землю.

Тютюн купили — «самокруток» наробили
Хоча куріння — шкідлива звичка, але чимало чоловіків палять, а на фронті з цигарками сутужно, тому волонтери стараються й цим забезпечити.
— Дізналися, що на передовій є потреба у цигарках, тому вирішили виготовляти саморобні, — каже пан Роман. — У магазині пачка вартує десь поза 60 гривень, точно не знаю, бо не палю, а пачка «самокруток» виходить десь 5-8 гривень. Односельчанин дав нам механічну машинку для виготовлення цигарок, ще дві ручні переслали українці з Німеччини. Знайомі придбали у Польщі для нас дві електричні машинки. Закуповуємо тютюн різних сортів за гуртовими цінами — 350-400 грн./кг, виготовляємо саморобні цигарки. З кілограма виходить більше тисячі цигарок. За півтора місяця ми з односельцями накрутили вже десь 30-40 тисяч штук. Відправляємо цигарки поштою або через волонтерів у різні бригади, наклеюємо на пачки вітальні листівки — хлопці задоволені, дякують.

Діти роблять браслети, діляться книгами
«На ЗСУ», — з такими написами на табличках діти облаштовують у Зеленче торгові точки, де продають саморобні речі та різний крам із дому.

— Діти із нашого села самоорганізувалися й проводять збір коштів для ЗСУ. Виготовляють і виставляють на продаж браслети, сувеніри, приносять книги, м’які іграшки, ікони, картини, вишивки, букети з квітів, — розповідає волонтер. — За два тижні зібрали 16 тисяч гривень. Хочуть, щоб за виручені кошти щось придбати від них для військовослужбовців. Зорганізувалися дві волонтерські дитячі групи. Соломія і Олексій Синявіцькі, Артем Козак, Христина Рапіта, Софія Тичинська, Віталій Кобильняк, Едуард Пелих, Валентин Логойда — команда вулиць Весела і Нова. Арсеній Трусь, Сергій Карабін, Назар і Любомир Піговичі, Анна Понятишин, Артем Гонца, Гордій Чепіга — команда вулиці Підлісна. О 9-ій ранку вже торгують, бо хочуть якнайбільше зібрати для ЗСУ. Наразі виставляють товар у Зеленче, але планують провести благодійний ярмарок у Теребовлі. Наші односельчани, які зараз за кордоном, побачили старання малечі, тож перерахували їм кошти. Діти цим дуже мотивовані! Одна бабуся розказала, що онучка прийшла додому з ярмарку, швидко поїла і взялася виготовляти сувеніри, щоб було чим торгувати наступного дня. Своїм прикладом діти вже зацікавили до допомоги армії однолітків із сусідніх сіл.
Зеленче — велика сім’я, особливо ми це відчуваємо у час війни. Підтримує людей у волонтерській праці наш священник — отець Ігор Сип’як. Від нашого села нині на фронті захищають Україну вісім осіб. Ми їм безмежно вдячні, стараємося підтримувати. І не забуваємо, що від кожного з нас залежить перемога України.