— Володимире Миколайовичу, як ви оцінюєте перші кроки щодо реорганізації футбольної інфраструктури, зроблені керівництвом АФТ?
— На мою думку, так звана реорганізація, яку затіяла Асоціація футболу Тернопільщини, не витримує жодної критики. Керівництво асоціації просто приїжджає у ті укрупнені райони і буцімто створює там нові асоціації. Та давайте дотримуватися букви закону, тобто статутів асоціацій футболу! Футбольні організації, які були створені в попередніх, малих районах, ще ніхто не закрив, а вже намагаються відкривати нові. Потрібно спочатку поставити остаточну крапку зі старими районами, потім зібрати виконком і ухвалити рішення про створення нових, а тоді, через установчі конференції, обирати керівні органи нових асоціацій. Не може бути такого, щоб три засновники створювали нову районну асоціацію футболу і призначали її голову, як це було в Чорткові. Отож, наразі складається враження, що керівництво Асоціації футболу Тернопільщини, намагаючись зберегти своє представництво на місцях, біжить попереду паровоза…
Та залишається безліч запитань: що робити зі старими асоціаціями? Як буде збудовано структуру управління? Хто буде працювати у тих старих районах? От візьмемо той же Чортківський район, де нашвидкуруч створили нову федерацію, а як же такі осередки обласного футболу, як Заліщики, Борщів, Гусятин, Монастириська? Їх представників навіть ніхто не запитав. Як будуть розвиватися відносини з ними? Ну, а як можна голів федерацій призначати?! Це ж нонсенс! Ніхто поки що не скасував статуту Української асоціації футболу, а там чітко зазначено, що потрібно провести відповідну конференцію, за два місяці повідомити її делегатів. Тоді на конференції обрати керівні органи, розробити структуру. Ось так потрібно рухатися в правовому полі.
— А чим загалом може зашкодити області таке укрупнення районних асоціацій футболу?
— Ну, управляти футбольною господаркою стане значно важче. У нас і до того були проблемні території, які за 80-120 км від обласного центру, і ми приблизно уявляємо наскільки складно там працювати. Однак вони бодай мали свої організації, структури і були своєрідними осередками футболу на місцях. А що буде тепер?
Тому нинішньому керівництву Асоціації футболу Тернопільщини потрібно думати насамперед не про те, як зберегти контроль у районах, а про людей, які живуть на місцях, дітей, які там навчаються у школах. Децентралізацію і було задумано заради цих людей, а про них, видається, забули. Вони ж теж хочуть грати у футбол, мати свою команду…
Тому, на мою думку, якщо не власний осередок, то бодай якийсь представник футбольної асоціації на громадських засадах має бути в кожній ОТГ області. Напевно, процес розподілу на ОТГ в області ще не завершений, очевидно, що буде укрупнення. Але над оновленою структурою потрібно працювати вже зараз. Однозначно, що далеко не всі команди сіл і селищ в умовах сьогоднішнього безгрошів’я зможуть грати на першостях нових величезних районів, зважаючи на відстані і переїзди, отож, потрібно влаштовувати внутрішні змагання в ОТГ. Хтось цим займається? Питання риторичне…
І таких запитань дуже багато. Реорганізація футболу в області потребує серйознішого підходу й аналізу. Зрозуміло, що теперішньому футбольному керівництву Тернопілля так простіше готуватися до весняної обласної конференції. Зібрати там трьох людей, які привезуть по кілька делегатів, і на тому стане. Але так не може бути! Хочу звернути увагу на це керівництва ТОДА і обласної ради, які делегують розвиток футболу краю обласній Асоціації футболу, і втрутитися.
Я переконаний, що у нас в області має бути ухвалена програма розвитку футболу, вже адаптована і скоригована під децентралізацію і новий територіальний устрій. І це не одного дня робота, потрібно проводити зустрічі з футбольними експертами, представниками районів і виробляти оптимальну модель. Потрібно думати про майбутнє, а не про меркантильні інтереси…