Минулого тижня мешканців Бережанщини атакували… вовки. Від укусів хижаків постраждали двоє людей. Обороняючись від одного приблудного вовка, чоловіки вбили його, а повернення ще одного хижака досі побоюються. У селі Шибалин вовк у пошуку поживи пройшов по кількох обійстях, а на подвір’ї однієї родини розгорілася справжня боротьба між господарями та хижаком. На щастя, все обійшлося, хоча постраждала 59-річна Галина Мацьопа досі з жахом згадує візит сіроманця. 4 жовтня, близько 22-ої години, жінка заганяли птицю, як раптом їй на спину накинувся вовк. Вона ледве врятувалася, а потім з рідними до півночі намагалися прогнати хижака з подвір’я. Перелякані господарі викликали поліцію, та вовк кинувся на капот автівки правоохоронців. Годі було щось вдіяти. Лише мисливцям вдалося відігнати хижака. Наступного дня вовка бачили в сусідньому селі Жовнівка. Хижак несподівано перейшов дорогу кільком людям. Однак, чи був це той же вовк, що прибився на обійстя до Мацьопів, чи інший — наразі не відомо. У Жовнівці розправилися з вовком, його тушу забрали на дослідження.

— Увечері 4 жовтня місцевий господар почув, як на подвір’ї жеруться собаки і вийшов розігнати їх. Чоловік завів трактор, присвітив фарами і не повірив власним очам — його собака боровся з… вовком, — розповідає голова Шибалинської сільської ради Петро Сеньчик. — Потім хижак попрямував до обійстя Галини Мацьопи, напав на птицю. Господиня з донькою, як могли, проганяли непроханого гостя, а далі й самі рятувалися від нього. І це при тому, що на подвір’ї п’ять собак — усі злякалися, тільки один вступив у боротьбу з хижаком і добряче постраждав. Викликали поліцію, мисливців. Вони не мали дозволу застосувати табельну зброю, тому намагалися прогнати хижака гумовими кулями, та це його не злякало. Є відео, як вовк спокійно ходить між машинами… Наступного ранку, 5 жовтня, мені повідомили, що вовк знову повернувся до села. Я зателефонував дільничному. Приїхали мисливці, але не знайшли вовка. А в той час цей же хижак чи інший перестрів місцевого мешканця. О 7.30 чоловік їхав автомобілем на роботу, коли прямо перед ним вибіг вовк і вискочив на капот. Потім побіг далі, зайшов на одне подвір’я, намагався дістати кроля з клітки. Собака взявся відганяти, та хижак мало не роздер його. Добре, що надійшов господар і відігнав. Дорогою селом вовк пошматував ще одного собаку. Перед 8-ою годиною на автобусну зупинку прямували дві жінки, хижак перестрів їх, напав на одну з них і покусав. Того ж ранку вовк напав на чоловіка в Жовнівці. Місцевий мешканець тягнув велосипед, у пакеті мав їжу. Сіроманець скочив на пакет. Чоловік не розгубився і придавив його велосипедом, покликав на допомогу. Хтось із найближчих хат прибіг із сокирою і зарубав тварину. Важко сказати, чи це той же вовк, що наробив переполоху в Шибалині. Тушу хижака забрали на розтин, тож скажуть, чи були травми від гумових куль і чи вбита тварина хворіла на сказ.

Після несподіваної пригоди з сіроманцем Галина Мацьопа отримує курс вакцинування від сказу, на її спині — чотири легкі укуси.
— Вовк вкусив мене через цупкий халат, через віскозну спідницю, яка перекрутилася йому в зубах, тому вдалося уникнути відкритих ран, — каже пані Галина. — На спині хижак «чапнув» зубами чотири «круги». Мені вже вкололи 17 «кубиків» вакцини, тепер увесь місяць маю кожні три дні приходити на уколи, а потім — раз на місяць, і так аж дев’ять місяців. Добре, що в районній лікарні була вакцина, мені надали її безкоштовно. Тепер вже знаємо, що вовк прийшов до нас не з лісу, а з села. Зловив нашу качку, на подвір’ї тоді були 5 гусей, 17 качок і кури. Я схопила палицю, думала відігнати, але тільки махнула, як хижак кинувся на мене. Якось мені вдалося забігти до літньої кухні, почала гукати на допомогу доньку. Вийшла донька. Біля хати стояв держак для коси, ним вона «потягла» по хребту сіроманця, а він як стрибне вище неї на метр! «Утікай! Мабуть, скажений…» — крикнула я. Вовк відскочив, злапав гуску і потягнув на город. Я взяла курку, щоб кинути у віконце до курника, а вона розкудкудакалась. На той лемент прибіг вовк, скочив мені на спину. Я спробувала його відігнати, послизнулася… Добре, що донька кинулася обороняти мене — штрикнула вовка вилами. На подвір’ї було п’ять собак, серед яких дві вівчарки, але вони злякалися хижака.

Вовк продовжував нападати на нас з донькою, тож ми заховалися у літній кухні, викликали поліцію. Але вовк «зустрів» і правоохоронців: вистрибнув на капот і взявся дерти скло… Не злякали тварину й мисливці зі зброєю. Сім гумових куль випустили в нього, а він лише похитнувся і спокійно попрямував на город. Усю ніч ми не спали. Пси гавкали до ранку. О 6.30 донька відчинила вікно, щоб глянути, що там, а біля хліва світяться очі… Ми знову викликали мисливців. Того дня у нас пропала ще одна гуска. Сумніваюся, щоб такий побитий вовк ще пішов до Жовніки. То, мабуть, інший звір. Мисливець бачив «нашого» приблуду, казав, що то молодий вовк. Торік до нас прибігали лиси, навіть нору вирили, але лис вкраде і утікає, а вовк і не думав утікати…

— Нехай не вирубують ліси, тоді й вовки не ходитимуть селами. Якби хижак міг знайти здобич в лісі, не виходив би до людей, — міркує чоловік потерпілої пан Омелян. — На Бережанщині безконтрольно нищать насадження, тому, на жаль, маємо такі випадки. Мені навіть шкода того вовка… Тварина не винна, що опинилася в ситуації виживання та знищення довкілля.
Поки мешканці Бережанщини оговтуються від візиту хижака, управління Держпродспоживслужби в Бережанському районі вже зробило висновок щодо вбитої у Жовнівці тварини.

— При огляді трупа хижака встановлено, що це самка — гібрид собаки та вовка, на що вказують колір і склад шерстяного покрову, будова тулуба, ніг, хвоста, коротеньких вух, однак морда собача, — зазначив начальник управління Держпродспоживслужби в Бережанському районі Андрій Гудзиляк. — Трупи (вовка і роздертого собаки) було вилучено, місце загибелі продезінфіковано, голови відчленовано для дослідження на сказ, трупи утилізовано. За участю сільського голови с. Шибалин рятувальники і поліціянти провели подвірний обхід громадян з метою встановлення потерпілих. На щастя, більшість собак, які «контактували» з невідомою твариною, щеплені проти сказу, тому вони не несуть загрози здоров’ю людей. Четверо тварин піддано вимушеній вакцинації.