Хтось через карантин переніс весілля, комусь довелося в екстремальних умовах народжувати, хтось скасував відпочинок за кордоном, а хтось через відсутність авіаперельотів «застряг» у чужій країні, студенти-випускники зуміли через монітор комп’ютера скласти державні іспити, а викладачі зі своїх помешкань організувати комісію… COVID-19 добряче втрутився в наше повсякдення, докорінно змінив плани. Утім, якщо завдяки карантину вдалося вберегтися від небезпечного вірусу, то виклики видаються не такими й дошкульними. Переживемо! Тернополяни розповіли «НОВІЙ…», як карантин скоригував важливі події в їхньому житті, але не став перешкодою.

Олег Палка, випускник факультету комп’ютерно-інформаційних систем і програмної інженерії ТНТУ ім. Івана Пулюя, магістр комп’ютерних наук, розповідає про свій досвід захисту кваліфікаційної роботи магістра онлайн:
— Карантин вніс свої корективи у період дипломного проєктування і безпосереднього захисту дипломної роботи. Звичайно, як і випускники шкіл, ми – майбутні магістри, також з нетерпінням очікували традиційного захисту магістерських робіт, фото із дипломами, урочистого вручення, мантій і випускного вечора.
Спершу, коли карантин лише розпочався, зв’язок із науковим керівником підтримувався у телефонному режимі, месенджерах, через Skype або Zoom. При усвідомленні його продовження думки про захист у режимі онлайн закрадались, проте була надія на живе спілкування із викладачами і членами екзаменаційної комісії.
Але врешті-решт карантин було продовжено і стало зрозуміло, що ми будемо першопроходцями дистанційного захисту кваліфікаційних робіт. Звичайно, що не вистачало живого спілкування із науковим керівником та консультантами щодо додаткових розділів. Увесь процес перевірки та затвердження розділів відбувався шляхом листування через електронну пошту.
Втім, викладачі підтримували нас і одразу повідомляли, що потрібно доопрацювати для успішного захисту роботи. За день до захисту відбулась консультація, де нас ознайомили із його процедурою, а саме – ідентифікацією студента, доповіддю та відповіддю на запитання членів ДЕК.
Дистанційний захист відбувся успішно, ніби вживу, але, в певній мірі, був навіть легшим, адже переживання зникають одразу після відповіді на останнє запитання, а далі можна зробити чаю і очікувати рішення комісії. Після рішення комісії і оголошення, що ми вже випускники, стало одночасно радісно і сумно, адже 6 років злетіли, як один день, і позаду безліч приємних спогадів, але, з іншого боку, ми більше ніколи не будемо присутні на заняттях у якості студентів.
Хочеться висловити свою вдячність та повагу усьому викладацькому складу ТНТУ, а особливо улюбленій кафедрі КН та науковому керівнику – к.т.н., доценту Мацюку Олександру Васильовичу за підтримку та настанови, які у поєднанні із наполегливістю привели до успішного захисту роботи.
Є надія, що вручення дипломів буде вже у режимі «офлайн». Але як-не-як — це новий досвід, і кожен фініш – це, по суті, старт…