“Та що ж це коїться, люди добрі? Та чи заради того вона стала нині о п’ятій ранку і поперла до перукарні? Чи ж для того вона так довго шила-обшивала пацьорками ту сукенку, аби нинішнє свято назвали просто “випускний”?” — вправлявся у красномовстві тернопільський жартівник-дотепник, шоумен Сергій Притула, за “сумісництвом” ще й ведучий цьогорічного свята випускників. Щож, з ним важко не погодитися: традиційне “дефіле” випускників уже давно неофіційно називають парадом “моди і вроди”, бо ж і того, й іншого тут завжди аж зашкалює!..
Цьогоріч під пильним оком місцевої публіки центром міста пройшли 1204 елегантні сукні та вишукані костюми, порівняно з якими червона “оскарівська” доріжка просто відпочиває… Для тернопільських модників та модниць пройтися у велелюдному параді того дня – це практично те ж, що голлівудським зіркам крокувати під прицілом папарацці за омріяною статуеткою…
Довгі вечірні сукні, класичні приталені фасони з пишними спідницями крою сонце-кльош, елегантні коктейльні, оригінальні сукні у ретро-стилі, у стилі ампір і оздоблені вишивкою – нині асортимент дівочих нарядів для випускного не знає меж. Як, зрештою, і ціни на них — від 500 гривень за прокат сукні чи костюма, 1000 гривень за дууже “бюджетний” наряд і далі — залежно від смаків і фінансових спроможностей — можна було обирати вбрання практично до цінової “безконечності”. Більшості краль цьогоріч вдалося не переборщити і з довжиною, і з декольте, і з прозорістю наряду, і модне дефіле по-тернопільськи було більше схоже все-таки на шкільний випускний, а не вечірку десь на Ібіці. Додайте сюди ще різнобарв’я та різноцвіття вишиванок: цьогоріч охочих продефілювати містом у вишитому вбранні знайшлося чимало – 47 учнів та вчителів із 14-ти тернопільських навчальних закладів.
На “десерт” під час офіційної частини на стадіоні на випускників чекали жарти від Притули, драйвові ритми від “монстрів” алко, ой, агро-року — гурту “Лос Колорадос” — та роздача “золота-срібла”: 99 колишніх школярів отримали золоті медалі, 43 — срібні.
Зрештою, навіть якби не було зіркових ведучих-співучих, бучних святкувань та дизайнерських “прикидів”, останнє шкільне свято обов’язково запам’ятається – перехопленим подихом, сльозами радості і розчулення, зворушливим моментом останнього єднання зі школою, який потім із легкою ностальгією й теплом у серці пригадуватиметься все життя.
Джерело: НОВА Тернопільська газета