Ця проблема виникла не так давно — десь у середині минулого року. У зв’язку з децентралізацією, унаслідок чого відбулася зміна системи фінансування садочків. До початку реформи на дошкільну освіту виділяли кошти з центрального бюджету країни окремим рядком. З початком децентралізації частину фінансових зобов’язань переклали на місцеві бюджети. Це стосується і оплати за дитсадки.

Логіка реформаторів полягає в тому, що на місцях краще знають про кількість дітей, яких треба забезпечити дитсадком. Крім того, вважалося, що зросли надходження до місцевих бюджетів. Проте не було враховано цілий ряд важливих моментів. По-перше, багато дітей, які відвідують  дитсадки, офіційно не проживають в Тернополі, тобто не є зареєстрованими, хоча їхні батьки живуть або працюють у місті. По-друге, як показують фінансові підсумки минулого року і першої половини цього року, зростання надходжень до місцевих бюджетів лише наполовину покривають додаткові зобов’язання, зорема, такі, як оплата пільговиків, утримання лікарень та шкіл і тих же дитячих садочків. Тобто витрати удвічі перевищують зростання надходжень. Постає проблема: як бути у цій ситуації?

Звичайно, діти є, і вони повинні відвідувати садочки. Сьогодні, згідно з офіційною статистикою, близько тисячі маленьких тернополян перебувають у черзі на місце у садочок. У той же час понад 700 дітей з навколишніх сіл ходять у тернопільські садочки і на них ідуть кошти з бюджету міста Тернопіль. Мерія докладає багато зусиль для відкриття нових груп і нових закладів. Але все це потребує коштів. З одного боку, місто змушене рахувати кошти громади і забезпечувати послугами у першу чергу своїх мешканців. З іншого — є багато дітей з Тернопільського району.

Міський голова Тернополя Сергій Надал вважає, що дану проблему потрібно вирішувати цивілізовано. Адже у районних бюджетах закладені та виділені кошти на зареєстрованих там дітей. Справа — за рішенням  громад навколо Тернополя. Їм необхідно укласти угоди з містом про міжбюджетні взаєморозрахунки. Наприклад, якщо певна кількість дітей з сусідніх Байківців ходить до тернопільських садочків, то із бюджету села перераховуються до міського бюджету кошти за цих дітей. До речі, наразі з усіх громад відповідальність за своїх мешканців виявила саме Байковецька, яка уклала відповідну угоду з Тернополем. Інші громади поки що намагаються не помічати проблеми або перекласти її на плечі батьків. У цій ситуації місто не має іншого виходу, як запровадити плату за дитсадки. При цьому місцеве самоврядування Тернополя шукає певні компроміси.

По-перше, право на садочок без додаткової плати мають ті сім’ї, у яких хоча б хтось один із батьків має офіційну реєстрацію у Тернополі. Це, до речі, практика більшості країн Європи, де, як правило, при проживанні в місті більше місяця потрібно реєструватися у місцевому муніципалітеті, щоб отримати послуги.

По-друге, право на садочок мають усі працівники комунальних підприємств або тих, які працюють у комунальній сфері, де, як правило, завжди бракує персоналу.

По-третє, право на садочок мають підприємці, чиї підприємства офіційно зареєстровані у Тернополі і сплачують тут податки.

Право на садочок без додаткової оплати мають діти учасників АТО.

Залишається також відкритим і можливим варіант, коли укладено угоди про міжбюджетні розрахунки або ж коли в рамках децентралізації якась з громад приєднається до Тернополя і стане частиною міста.

Петро Семик