Саме на свята стається найбільше аварій, адже всі кудись поспішають, а ще — і це найжахливіше — чимало водіїв сідають за кермо в нетверезому стані. Наслідки такої легковажності та безвідповідальності сумні. Цьогорічний Великдень — не виняток. За інформацією обласної поліції, у перший день свят, 28 квітня, на дорогах області трапилося шість ДТП, внаслідок яких четверо людей загинули та 12 травмовані. У результаті аварії в селі Струсів Теребовлянського району загинув 8-річний хлопчик. За попередніми даними, 22-річна водійка мікроавтобуса не впоралася з керуванням, з’їхала на узбіччя, авто зачепило відбійник, відчинилися двері салону і випали двоє дітей… Того ж дня неподалік села Настасів Тернопільського району 27-річний мешканець села Лучка не впорався з керуванням та в’їхав у дерево. Від отриманих травм чоловік загинув. Зіткнулися на Великдень дві іномарки в селі Підгороднє, постраждали двоє водіїв та двоє пасажирів. У ДТП поблизу села Горинка Кременецького району травмувались троє людей. У селі Іване-Золоте Заліщицького району травми отримали водій та його син.

Великодня радість перемінилася на важкий смуток для трьох родин з Бучаччини. Близько 19-ої години на об’їзній дорозі Бучача, поблизу повороту на село Рукомиш, 27-річний Микола Романів із села Медведівці, керуючи автомобілем марки «Opel Insіgnia», виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся із ВАЗ-2107. Від сильного удару водій «Жигулів» 22-річний бучаччанин Олег Бойчук та його 17-річний пасажир Андрій Білокрилий загинули на місці події. Як встановили правоохоронці, водій іномарки перебував у стані алкогольного сп’яніння. Нині він у лікарні під вартою.

Андрій Білокрилий був учнем Бучацького ПТУ, старостою групи, активістом, захоплювався спортом — важкою атлетикою, карате, баскетболом, волейболом. Прислуговував у церкві біля священика. Друзі згадують його як веселого, доброго, оптимістичного. За щиру вдачу його називали «світлим живчиком». Олег Бойчук їздив на роботу на Київщину. Чотири роки зустрічався з дівчиною, планував одружитися…

Того святкового дня Андрій вирішив провідати бабусю Марію та дідуся Василя в селі Озеряни. Таксі їздили рідко, тож він просив друзів підвезти його. Багато хто відмовлявся, бо вживав алкоголь, а Олег погодився.

— Ми поховали дитину, на дев’ятий день відслужили в церкві літургію, тепер трагічна пауза… Андрійко їхав скуштувати з бабусею і дідусем свячене яйце. Недоїхав… — зітхає мати Андрія пані Марія. — Водій, який спричинив аварію, кажуть, буде до двох місяців у лікарні, бо в нього сильно травмовані ноги. Оплакую сина, молюся… Сподіваюся, справу будуть справедливо розслідувати. Спілкуємось з адвокатом. Після похорону я ходила на розмову до ігумена Бучацького монастиря, бо важко мені… Замовила «григоріанку», щоб 40 днів молилися за мого сина. Того ж дня зателефонувала мама водія Миколи, просила зустрітися. Чекала п’ять годин, поки я спілкувалася з ігуменом. А потім ми мали з нею розмову в присутності священика. Це була важка зустріч. Обидві плакали… Моя дитина потрапила на небеса до Господа, а її син буде жити до кінця віку в муках, бо ж на його совісті смерті. Я християнка, не проклинаю, не бажаю їм зла. Що дасть гніватись?.. Ніхто ні від чого не застрахований у цьому світі. У мене хрест свій, у неї — свій. Що присудить водієві суд, нехай відсидить, для нього це буде уроком. Я не вправі його судити. Хто я така, щоб казати: «Розпинайте його, вбивайте»?! Бог суддя всьому. Наші діти їхали по своїй смузі, а та автівка виїхала їм назустріч. Андрійко загинув. На ньому був хрестик, який я йому почепила, з тим хрестиком і поховала… Кажуть, що Микола був напідпитку, документів я наразі не бачила. Він телефонував до мене, плакав, просив пробачення. «Молися за моїх дітей, а я — за твоє навернення і пообіцяй, що ніколи не сядеш за кермо нетверезий!» — сказала я йому. Обіцяв, а життя покаже…

Важко нині й рідним загиблого Олега. Він хотів зробити добре діло для друга — підвезти, а на шляху його чекала смерть.

— Прикро і боляче нам… Добре знаю родину водія, бо я родом з Медведівців. Його мати приходила на похорон, говорили ми й після того… — витирає сльози мати Олега пані Галина. — Мій син не винен в аварії. Чому мало так статися?.. Він завжди сідав за кермо тільки тверезий, і краплі алкоголю не дозволяв собі, їздив за правилами. Щодо іншого водія, то кажуть, що після п’яти годин крапання у нього виявили більше 1 проміле алкоголю в крові. Але наразі не можу це стверджувати, чекаємо на офіційні висновки. В іншому автомобілі були пасажири, скільки — точно не знаю, кажуть, що вони з переляку утікали полями…

За чотири дні до трагедії Олег відсвяткував зі своєю дівчиною Ерікою чотири роки від дня знайомства. З коханою розмовляв незадовго до аварії…

— О 18.40 я говорила з Олегом по телефону. Казав, що завезе друга, потім мав зустрітися вдома з хресною, яка приїхала з Італії, а після цього — приїхати до мене. Був спокійний, ніщо не віщувало біди… Ми говорили менше хвилини. А невдовзі до мене зателефонувала його мама. Їй повідомили про аварію. «Він живий?» — перепитала мама у слухавку. «Ні, неживий…» — сказали і вибили. Досі не знаємо, хто це набирав тоді. Мій батько відразу завів авто і ми поїхали. До останнього сподівалися, що Олег живий… На місці працювала поліція, швидка забрала іншого водія та пасажирів. Ми бачили тільки два тіла на асфальті… Це був шок… Чекали експертів з Тернополя. Хлопці померли відразу після аварії. Їх викинуло з автомобіля… В Олега все було поламане… Між нами були щирі стосунки, ми знали, що маємо бути разом, та в одну мить все обірвалося…