А ви сиділи за гончарним кругом? Відчували магію глини, котра ніби «танцює» у ваших руках, перетворюючись із безіменного, безформного шматочка в унікальний авторський витвір? Спостерігали за захоплююче-віртуозною роботою гончарів, котрі і показовими майстер-шоу тішили, і усіх охочих ліпити-точити-розписувати вчили, і між собою змагалися у гончарстві на швидкість і навіть… наосліп! Бачили величезну двометрову глиняну трипільську бабу, підтупували вражаючому «шоу барабанів» та підтанцьовували на майстер-класі з народних танців?.. Ну, ви уже зрозуміли: хто на фестивалі «Не святі горшки ліплять» не був, той… багато втратив! Проте, судячи з «аншлагу» на дійстві, за чотири дні його проведення — з 18 до 21 липня — на літній естраді парку ім. Шевченка побували таки всі файномістяни!

Що ж, не святі горшки ліплять — їх натхненно і з любов’ю виготовляють гончарі, художники-керамісти, майстри гончарного круга та чарівники горна… Їх цими вихідними у Тернополі зібралося немало-небагато — майже чотири десятки. 38 гончарів зі всієї України і навіть… Білорусі та Америки! Майстер гончарного мистецтва, скульптор по каменю і власник арт-студії зі скульптури Іван Братко родом із Львівщини, в Америці живе понад 20 років. Має за океаном свою гончарну майстерню, а також займається малярством та скульптурою в глині. Проте залюбки уже вдруге (торік він також гонЧАРУВАВ у файному місті) пристав на пропозицію взяти участь у гончарному фестивалі в Тернополі, де охоче поділився своїми знаннями з усіма бажаючими, провівши у рамках фестивалю відкритий урок для майбутніх скульпторів. А бажаючих — від зовсім юних гончарів та гончарівен до сивочолих — вистачало! Майстер творив скульптуру, працюючи з моделлю, тож гості фестивалю мали унікальну нагоду «наживо» поспостерігати за процесом появи твору мистецтва. Цьогорічний фестиваль (нагадаємо, він відбувається уже втретє) відрізнявся не лише тематичною спрямованістю: тематики трипілля дотримувалися у всіх виробах — від вогняної скульптури до усіх майстер-класів, а й містив у собі, так би мовити, освітню складову: у рамках фесту були лекторії із тематичними лекціями.

Упродовж чотирьох днів у парку ім. Шевченка було глиняно та гаряче! Причому гаряче у прямому та переносному значеннях, адже у суботу, 20 липня, тут випалювали унікальну двометрову трипільську бабу, на виготовлення якої витратили 500 кілограмів глини і майже 20 годин роботи усіх 37 гончарів! Випал скульптури став своєрідною «вогняною родзинкою» фестивалю, адже подивитися на це неймовірне видовище (та ще й у супроводі ледь не містичних звуків шоу етнічних барабанів) зійшлося чимало охочих. А ще гончарі змагалися між собою у конкурсах на найвищий гончарний виріб, найшвидшого гончаря і навіть… гончарювали наосліп, дивували показовими гончарними шоу та ексклюзивними майстер-класами — з ліплення козацької люльки чи свищиків, розпису подільської миски, і навіть… «пірнали» у басейн із глиною!