Уночі з 6 на 7 серпня хлопець розбився на повороті на сусіднє село Зозулинці. Автівка врізалася у стару липу на перехресті. Микола був за кермом автомобіля Citroen c1, який він позичив покататися у свого найближчого друга Влада.

Як розповідають друзі загиблого, поки що невідомо, що могло стати причиною ДТП, слідчі шукають свідків трагедії, вивчають записи відеокамер. Припускають, що на дорозі була якась перешкода, адже на асфальті залишився більш як 30-метровий гальмівний шлях від коліс авто, яким керував Микола. Того вечора хлопець позичив легківку у друга Влада, щоб наодинці покататися. Товариш довірив йому транспортний засіб, бо знав, що Микола добре кермує, навіть краще, ніж деякі дорослі. Перед тим Микола гостював у Влада в Львові, потім приїхали разом до Синькова, звідки родом матір львів’янина. Після удару об дерево легківка вщент зім’ялася, тіло Миколи було понівечене — численні відкриті переломи, розриви внутрішніх органів… Побачив розбите авто хлопець із сусіднього села, він і повідомив про аварію. Думав, що за кермом Влад, та коли наблизився, упізнав Миколу…

На похорон Миколи його батьки поспішали з-за кордону. Мати приїхала з Польщі через день, а батько добрався з іншої європейської країни аж на третій день. Невимовно важко їм було переступити поріг рідної домівки, де син чекав їх у труні… За два тижні батьки мали повернутися додому, планували поїхати на море з дітьми (в сім’ї є ще старший син Олександр). Під час їхньої відсутності за хлопцями доглядала бабуся з Івано-Франківщини. Микола закінчив 10-ий клас місцевої школи, мріяв стати автомеханіком, оскільки дуже любив автомобілі. Якось у батька його друга поламалося авто, то хлопець справно відремонтував його. Друзі Миколи кажуть, що в нього були золоті руки і золоте серце — всіх підтримував, допомагав. А от липу за селом вважають фатальною — на тому місці загинуло вже близько десяти людей…