На коронавірусну інфекцію COVID-19, про яку на початку року чули одиниці (наприклад, 21 січня офіційно на планеті було зареєстровано лише 282 хворих), станом на кінець грудня перехворіли понад 77 мільйонів землян, а понад півтора мільйона — померли. Вірус змусив людство вживати безпрецедентні запобіжні заходи, вводити жорсткі локдауни і карантини. Причому одним роком усе це не обмежується, хвороба не здолана й нині, і всі проблеми переходять у наступний, 2021-ий…
Іншою дуже важливою подією року, що минає, стали місцеві вибори. В Україні завершується реформа децентралізації — на зміну звичним районам приходять громади, а фінансові можливості й підтримка місцевих мешканців роблять їх керівників дуже впливовими на регіональному рівні, а тому дуже важливо було обрати справді гідних.
Ці два моменти були визначальними у 2020-ому, а тому, традиційно (вже 21-ий раз) визначаючи 20-ку облич року, ми ставили звичне запитання людям, які творили його історію в нашому краї: чим найбільше запам’ятався вам 2020-ий? Проте цього разу ми попросили їх не акцентувати увагу на двох вищеназваних подіях, адже вони, безумовно, запам’ятаються всім…

Володимир Шкробот, генеральний директор (головний лікар) Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні
Народився 22 квітня 1951 року в Гусятині. Після закінченні ТНМУ працював хірургом, заступником головного лікаря з хірургічної роботи обласної клінічної лікарні. Від 2001-го очолює Тернопільську обласну клінічну психоневрологічну лікарню. Заслужений лікар України (1999), повний кавалер ордена «За заслуги». З дружиною Світланою, яка є доктором медичних наук, професором, завідувачкою кафедри неврології Тернопільського національного медичного університету, виховали двох дітей-медиків, мають чотирьох онуків.
– Безперечно, 2020-ий видався складним для всіх, для багатьох – трагічним. Однак з оптимізмом дивимось у майбутнє. Особливо зігрівають і надихають у такий час здобутки дітей та онуків. Як вінець праці колективу цього року розпочато будівництво нового корпусу лікарні – корпусу малоінвазивної інтервеційної радіохірургії.
А загалом хочу відповісти на ваше запитання власним перекладом з англійської мови 66 сонету Вільяма Шекспіра. Це один із 154 сонетів, написаний В. Шекспіром майже 500 років тому, але актуальний і сьогодні.
Убогі і злиденні події
Закарбували зрадників відомих.
Нескореними мрії і надії
Лишаються в свідомості свідомих.
Незграбні виправдовування зради,
Керманичів цинізм не має міри,
Мораль й сумління не знаходять ради.
Знаменням – погляд скривдженої віри.
Тож не знеславимо себе. Потрібні дії,
Щоб гідність захистити від «відомих».
Нескореними мрії і надії
Лишаються в свідомості свідомих.