Четвер, 28 вересня 2023
• Один із «Вовків Да Вінчі» • ОБІЙМИ для всієї України. У Бережанах створили унікальну мапу України з ляльок-мотанок • Пів тисячі пряників задля ЗСУ. Тернопільські студентки провели благодійний ярмарок • Молодь українських сіл вчиться впроваджувати зміни в громадах • До лікарні швидкої допомоги приєднають два медичні заклади • Квадрокоптери, радіостанції і планшети для захисників • До шлюбу — з чотирма дітьми! • Віддала косу для ЗСУ • До наших захисників на передову вирушить «Допомога армії від Тернополя» • У Тернополі працював шахрайський кол-центр • Розпочався відбір до об’єднаної штурмової бригади Національної поліції «Лють» • Опалювальний сезон в умовах війни: чи готовий Тернопіль? • «За борги за комуналку можуть арештувати автомобіль і банківські рахунки» • «ЯМаріуполь»: рік прихистку в Тернополі • Олег Липка: «У ферму я вклав не тільки гроші, а й душу» • День міста Тернополя з 2024 року відзначатимуть 15 серпня • Сучасні апостоли — на передовій • “Пережила не одну війну…” На Тернопільщині привітали 100-річну ювілярку • Молодь із Тернопільщини прибрала територію ботанічного саду • “Нове життя” переселенців на Тернопільщині
«Дуже хочу до татка на руки…»

Автор: Опубліковано: 7 Серпня о 13:12 1613


7-річний Максимко Лихолат досі перебуває у важкому стані, але вже розмовляє, просить їсти.


Щодня Максимка провідує волонтер Богдан Кіндій

«Хочу до татка на руки, хочу обійняти його! Мій тато дуже добрий», — кволим голосом каже 7-річний Максимко Лихолат із Тернополя, який 17 липня постраждав від вибуху газу. Кілька днів тому хлопчик почав говорити, та стан його досі залишається важким. У хлопчика обпечено 30 % тіла, зокрема, обличчя, дихальні органи, ручки, ніжки. Дитина перебуває у відділенні інтенсивної терапії Тернопільської обласної дитячої лікарні. Разом із хлопчиком обгорів і його батько Роман. Вибух у їхній квартирі, що по вулиці Пушкіна в обласному центрі, стався нібито через те, що мати хотіла покінчити життя самогубством, відкрила конфорки на плиті й напустила газу… За життя пана Роман боролися лікарі Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги, та, на жаль, на дев’ятий день після трагедії чоловік помер. Мати хлопчика нині у психоневрологічній лікарні, до дитини вона жодного разу не навідувалася, не телефонувала. За прикрим випадком порушено кримінальне провадження, у спричиненні пожежі правоохоронці підозрюють господиню помешкання.

Майже добу після трагедії в лікарню до Максимка та пана Романа ніхто з рідних не приходив. Власне тому з перших днів до збору коштів на лікування потерпілих та пошуку для них донорів долучилися тернопільські волонтери та журналісти. Небайдужі краяни співчувають родині, тому жертвують для них, хто скільки може. Наразі вдалося зібрати близько 160 тисяч гривень. Збір коштів продовжують, бо попереду тривале лікування та оперування хлопчика.
Журналістка «НОВОЇ…» провідала Максимка у лікарні. Обличчя, ручки, ніжки хлопчика досі у бинтах, та тішить, що він вже просить їсти, говорить, грає на планшеті. «Болить ручка… Хочу до тата. До мене приходили дві мої бабусі», — розповідає. Про маму зовсім не згадує, і це попри те, що ніхто з відвідувачів та медперсоналу навіть не заїкається про прикрий випадок. «Хочу бульйону, бананів, а ще — багато «чупа-чупсів», — просить хлопчик. Волонтери щоразу готують дитині щось поживне, не відмовляють і в ласощах.
— Максимкові роблять перев’язки, обробляють рани, проводять медикаментозне лікування, далі його чекає пересадка шкіри, — каже біля реанімації волонтер Богдан Кіндій. — Найближчим часом дитину огляне пластичний хірург. Про подолання критичного порогу ще рано говорити. Максимка чекає тривале лікування та реабілітація. Щодня навідуюся до хлопчика, це мій перший досвід допомоги в лікуванні, раніше я їздив як волонтер на Донбас. Коли я прочитав у соцмережі про жахливий випадок із родиною Лихолатів, мене відразу зачепило за живе. Я сам нещодавно мав 40 % опіків — постраждав від вибуху балона, тому знаю, який це нестерпний біль. Паном Романом опікувалися в лікарні його товариші з ринку «Купон», де він працював, а Максимко — наш. Досі не зізнаюся йому, що батька вже нема… «Передай вітання таткові!» — просить малий. У день похорону в нього був дуже важкий психологічний стан – ніби відчував. Колись він дізнається правду… Можливо, зненавидить мене, що я брехав про тата, але наразі йому не потрібен зайвий стрес, він має вірити й одужувати. Щоб правильно спілкуватися з дитиною у такій непростій ситуації, я радився із психологом. Хлопчика потрібно підбадьорювати, тримати за руку, хвалити, що він мужньо тримається, тобто додавати йому сили духу.

Допомогти 7-річному Максимку можна, перерахувавши кошти на картковий рахунок 5169 3600 0097 5445 (Малік Ірина). Якщо у вас є запитання, як допомогти потерпілому хлопчику, телефонуйте волонтерам Богдану Кіндію за номером: 068818 19 12, та Тетяні Титович: 068246 65 51.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Нещодавно опубліковане

Ігор Питак із Тернополя несе службу в легендарному батальйоні ...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 15:26


Подружжя переселенців Оксана та Олекса Муравльови створили у Бережанах унікальну мапу України з ляльок-мотанок...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 15:18


Пів тисячі пряників задля ЗСУ. Тернопільські студентки провели благодійний ярмарок...


Рубрика: , Опубліковано: о 15:11


Активні юнаки та дівчата завжди є драйверами якісних змін — мають багато цікавих ідей, готові втілювати в життя корисні проєкти, об’єднуватися для розвитку рідних містечок та сіл...


Рубрика: , Опубліковано: о 10:02


З метою реалізації концепції розвитку галузі охорони здоров’я на території Тернопільської громади, на засіданні сесії міської ради депутати прийняли рішення про реорганізацію двох медичних комунальних некомерційних підприємств міста...


Рубрика: , Опубліковано: о 9:43



Теми дня
27 Вересня
26 Вересня
25 Вересня