Вівторок, 23 липня 2019
• Леонід Бицюра: «Завдяки націоналістам закон про декомунізацію визнано конституційним!» • Лікарня у Копичинцях отримала нове обладнання • Андрій Лущик: «Державна прикордонна служба України — стабільне місце роботи і впевненість у завтрашньому дні» • Прийшли на вибори у день свого весілля… • Парламентські вибори’2019: ЦВК опрацювала понад 55% протоколів • Тернопільщина готується до нового навчального року • «Файне місто» – не лише файне, а й інклюзивне • Голос Тернополя буде у Верховній Раді • До Верховної Ради мають шанс потрапити сім партій • З ким готовий об’єднатися Іван Ковалик у новій Верховній Раді? • Галина Янченко:«Якщо до Верховної Ради прийдуть нові люди — принципові й професійні, такі, які є в команді Володимира Зеленського, можна буде багато змінити в країні» • За сприяння Михайла Головка у Збаражі встановили пам’ятник Героям Небесної Сотні Устиму Голоднюку і Назарію Войтовичу • Зарваниця — з розмальованою зупинкою • Завдяки Леонідові Бицюрі у Тернополі прижилися кращі світові практики • «Можна ми приїдемо до вашої лікарні… повчитися?» • Степан Барна: «Ці вибори переломні для історії» • «Тільки співпраця молодих і досвідчених політиків може забезпечити розвиток нашої країни» • Ще три опитування підтверджують перемогу Івана Чайківського на виборах до парламенту • Фестиваль «Дзвони Лемківщини» – перший Міжнародний! • Проти місцевого самоврядування готують політичні репресії
«Медові історії» Олесі Токарь з Чорткова

Автор: Опубліковано: 28 Грудня о 14:00 186


«Мильні дива» пані Олесі вражають своєю довершеністю та вишуканістю роботи.


У моєї співрозмовниці — чортківчанки Олесі Токарь — незвичне, «солодке» хобі: жінка займається бджолярством, а також виготовляє ароматне і корисне медове мило та оригінальні воскові свічки.

— Якби ще кілька років тому хтось мені сказав, що займатимусь саме цим, більше того, що заради бджолярства залишу роботу (в жінки — економічна освіта і чималий стаж роботи бухгалтером, — авт.), то я, мабуть, не повірила б,  — сміється пані Олеся. — Нині ж це – не просто мій «хліб», а найголовніше — робота для душі…

Довга дорога до вулика

Почалося усе з того, що мій батько, вийшовши на пенсію, вирішив завести пасіку. Спершу був один вулик, згодом до нього додався ще один, тоді ще і ще… Наша пасіка ще досить молода, загалом є 17 вуликів. Проте самому з таким обсягом роботи татові було годі впоратися. У чоловіка виявилася алергія на укуси бджіл, тому за «солодку справу» взялася я. І — захопилася бджолярством, яке виявилося надзвичайно цікавим заняттям! Знаєте, як кажуть про бджільництво? Що це — спостереження за щоденним дивом… На пасіці зникає втома, бджоли «забирають» з людини увесь негатив, а спостерігати за їх чіткою та злагодженою роботою  — суцільне задоволення! І, дотримуючись певних правил при роботі з ними (настрій цих комах-трудівниць залежить від погоди, а ще вони дуже не люблять різких запахів), можна не боятися укусів бджіл. А якщо і «дзиґне» котрась, то про лікувальний ефект бджолиних укусів, думаю, всі уже чули… (Сміється, — авт.) Словом, так я татові допомагала-допомагала, що сама не на жарт у бджолярство втягнулася… Зареєструвалася як пасічниця, згодом приєдналася до громадської організації «Об’єднання пасічників Чортківщини», улітку плануємо провести в рідному Чорткові «Свято меду». Як на мене, бджолярство, попри те, що є доволі важкою, насамперед фізично, працею (а ви спробуйте, наприклад, мед качати чи рамки вощити!),  не є виключно чоловічою прерогативою, і мій досвід, так само як і досвід моїх колег-пасічниць, — найкраще тому підтвердження. І, звісно ж, найкраще у бджолярстві — це мед! У нашій сім’ї цей корисний смаколик люблять і дорослі, і діти:  і в домашній випічці, і з хлібом та молоком, а деколи — й просто ложкою! (Сміється, — авт.)

Мило, яке хочеться з’їсти

— Часто наявність пасіки захоплює настільки, що будь-який творчий бджоляр береться ще й за рукотвори. Адже, окрім смачного та цілющого меду, бджоли дарують нам ще один не менш дорогоцінний продукт своєї діяльності — віск.

Одного разу я спробувала зробити воскову свічку, — розповідає жінка. — Мені вдалося, і відтоді — пішло-поїхало… У мене ці свічки асоціюються із затишком, у них немає жодних штучних ароматизаторів чи барвників. Лише віск, а цілющі та релаксаційні властивості воскових свічок відомі дуже давно. Про свічку згадується навіть у одній з колядок: «Зійшли ангели з неба до землі, принесли дари Діві Марії: три свічки воскові…».

А ще мене захопив сам процес «свічковаріння»: хоч і доволі довгий, проте цікавий. Відповідно, почала думати-шукати, із чим би ще поекспериментувати-покреативити… Так і вирішила варити мило. Проте не просте, а… медове!

Мед здавна використовувався в косметології, він відомий своїми антисептичними та антибактеріальними властивостями. Він живить шкіру, виводить шлаки і токсини. Мило на основі меду пластичне і м’яке, з ніжним солодкуватим запахом і підходить для будь-якого типу шкіри. Головне  —  переконатися, що у вас немає алергії на мед та продукти бджільництва. Всю продукцію, яку виробляю, я спершу завжди випробовую на собі, як кажуть, на власній шкірі… (Сміється, — авт.) Дивилася відеоуроки з виготовлення мила, пробувала різні складники… Коли я з кожним днем дізнавалась, скільки усього гарного, цікавого і оригінального можна зробити з мила, не змогла зупинитись,  почала закуповувати всі найгарніші форми і експериментувати…   Нині я вивела свою, універсальну формулу медового мила: використовую спеціальну мильну основу, яка не сушить шкіру. Додаю також ефірні олії, натуральні приправи — куркуму, корицю, каву, іноді ще й настоянку прополісу і, звісно ж, незмінний інгредієнт — мед! З ним мило стає таке, що хочеться з’їсти… (Сміється, — авт.) А ще, на додачу до всіх корисностей, медове мило покращує настрій в зимові морозні дні. Так, у нашій оселі навіть взимку пахне літом та свіжим медом…

«Медові історії» — справа сімейна!

«Мильні дива» пані Олесі вражають своєю довершеністю та вишуканістю роботи. Як вам, скажімо, мило у формі медової соти, на якому сидить мініатюрна, філігранно «виліплена» мильна бджілка?!

— Така робота — це мій «антистрес»! — зізнається жінка. — Коли я вирішила залишити роботу бухгалтера, аби повністю присвятити себе цій «солодкій» справі, мене багато хто запитував, чи не лячно було пускатися у вільне і творче «плавання». Проте я щаслива, що в цьому занятті знайшла себе! А ще домашнім — і синочкові, і донечці — дуже подобається це заняття. 11-річний Данилко залюбки уже допомагає на пасіці, а семирічна Яринка демонструє неабиякі художні здібності, тож, думаю, з часом наші «медові історії» стануть сімейною справою!


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Біля Конституційного суду України вранці 16 липня відбулася акція протесту націоналістичних сил України проти можливого скасування Закону «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки»...


Рубрика: Опубліковано: о 18:00


Близько 3,5 тис. пацієнтів у рік ставлять на ноги у Копичинецькій лікарні та ще понад дві сотні немовлят з’являються на світ у стінах медичного закладу...


Рубрика: Опубліковано: о 16:00


Начальник групи з добору в Тернопільській області Окремого регіонального центру комплектування Державної прикордонної служби України полковник Андрій Лущик розповідає про хід весняного призову на строкову військову службу в Тернопільській області...


Рубрика: Опубліковано: о 14:00


Центральна виборча комісія опрацювала 57% електронних протоколів окружних виборчих комісій по багатомандатному виборчому округу на позачергових виборах до Верховної Ради...


Опубліковано: о 13:01



Теми дня
22 Липня
19 Липня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео