Надвечір 26 травня дівчина їхала зі своєю двоюрідною сестрою Аліною Крупкою та її хлопцем Володимиром до Тернополя, щоб погуляти набережною, подивитися нові фонтани. За кермом «Шевроле» була Аліна. Неподалік Плебанівки Теребовлянського району водійка не впоралася з керуванням, виїхала на узбіччя і… врізалася в дерево. Усі троє отримали травми, найбільше — Настя. Серце потерпілої зупинилося у лікарні… ДТП довго розслідували, адже була інформація, що аварійну ситуацію спричинила автівка з польськими номерами, яка нібито виїхала на зустрічну смугу. Утім, за рік правоохоронці зібрали докази вини Аліни, оголосили їй підозру і передали матеріали до суду. Емоційно важку справу слухає Чортківський районний суд. Підсудна перебуває під домашнім арештом, приходить на засідання з адвокатом. Щоразу присутні на слуханні прибиті горем батьки Насті.
Іншу справу щодо Аліни нещодавно розглянув Борщівський районний суд. Як виявилося, дівчина отримала водійські права, хоча більшість занять в автошколі в Хоросткові не відвідувала, бо була за кордоном. Інструктор з водіння сфабрикував документи, нібито вона навчалася. Суд покарав інструктора — призначив штраф та позбавив права обіймати посаду.

«Водійські права отримала у день аварії»

Алла і Тарас Золоті досі не хочуть вірити, що їхньої доньки Насті нема. Непоправна втрата увірвалася в їхнє життя, а ще зробила рідних чужими. Мама Аліни — рідна сестра пані Алли. У дівчат — спільна бабуся.

— Нема більшого горя, як поховати дитину… Ми хотіли знати правду, наполягали на чесному розслідуванні, — каже пан Тарас. — Підозру оголосили Аліні, яка керувала автомобілем. Вона стовідсотково винна. Версія про водія-іноземця, який нібито раптово з’явився на шляху, була вигідна водійці. Аліна думала, що уникне відповідальності. Справді, поляк проїжджав у той момент. Ми спершу самі думали, що він винен, його авто зафіксувала відеокамера неподалік, про нього говорили свідки. Ми самотужки шукали поляка — через три дні після ДТП наші знайомі були в нього під будинком. Але експертизи і покази свідків підтвердили інше. До речі, ми розшукали свідків, навіть таких, що за той період вже змінили прізвища, номерні знаки через певні свої причини. Вони вказали, що Аліна їхала на високій швидкості й у певний момент її авто почало носити по дорозі, виїхала на зустрічну смугу, а потім звернула на узбіччя… Поляк не приїжджав в Україну на відтворення аварії, але при свідках було створено подібну ситуацію на дорозі, є відповідні висновки. Поляк практично не винен — робив маневр обгону на своїй смузі, тільки два колеса були на зустрічній. Коли закінчував маневр, Аліна розминалася з ним, їхала по своїй смузі і чомусь раптово почала крутити автомобілем… Слідство вказало, що швидкість «Шевроле» була понад 80 км/год., але, думаю, вона їхала зі швидкістю близько 140 км/год. Не мала навиків керування… Вранці купила права і сіла за кермо. Кілька днів перед тим вона приїхала з Франції.

Засудили інспектора автошколи

Поки правоохоронці розслідували ДТП, батьки загиблої дівчини клопотали про перевірку законності водійських прав Аліни Крупки. Вони знали, що родичка тривалий час була за кордоном, тож не могла відвідувати занять.

— Попри перешкоди, все ж вдалося довести, що горе-водійка отримала права на основі підроблених документів, — каже пан Тарас. — Обвинувачення, щоправда, висунули не директору Борщівської дільниці
ПП «Автомобіліст» у м. Хоростків, а інструктору з водіння. Якби не смертельна аварія, хтозна чи хтось би знав про липові права. Борщівський районний суд розглянув справу по двох епізодах — Аліни і ще одного хлопця, який також не відвідував занять, бо перебував за кордоном. Наша родичка, може, раз-другий пішла в автошколу, а потім подалася до мами в Францію, де була й раніше. Її безвідповідальність і легковажність призвели до страшної трагедії…

У вироку суду вказано, що з березня до квітня минулого року інструктор вносив недостовірні відомості в індивідуальну книжку обліку навчання на автотренажерах і водіння транспортних засобів щодо Аліни, оскільки вона не була присутня на заняттях. Згідно із даними Державної прикордонної служби України, з 23 березня до 21 травня 2018-го дівчина перебувала за межами нашої країни. В суді вона пояснила, що вирішила навчитися водити автомобіль і попросила маму записати її в автошколу, і та про все домовилась. Аліна запевнила, що протягом січня, лютого та березня вона нібито навчалася і мала практичні заняття в автошколі, а наприкінці березня поїхала за кордон, іспити здала в травні. Усе склала за першим разом і отримала посвідчення. Повідомила також, що не знала, що офіційно її навчання в автошколі облікується пізніше і закінчується у квітні. За підробку документів суд призначив інспектору штраф у розмірі 8500 гривень, а ще він не має права упродовж року працювати інструктором з водіння.

«Насті нема, а Аліні жити треба…»

Розгляд справи щодо смертельної аварії лише нещодавно почав слухати Чортківський районний суд. Найближче слухання відбудеться 17 вересня.

— Розгляд справи затягують, кладуть підсудну в лікарню, шукають різні хвороби, оформили їй інвалідність, бо нібито був поламаний таз, хоча так і не показали нам знімків, нині лікують іншу недугу, — зітхає пан Тарас. — Аліна буде сидіти в тюрмі, незалежно від того, родичка вона нам чи ні, бо винна у загибелі нашої доньки. Її хлопець теж повинен відповісти, адже дозволив їй керувати автомобілем, знаючи, що вона абсолютно не має досвіду. У справі він виступає свідком. Рідні підозрюваної хотіли зам’яти справу, і лише завдяки тому, що ми контролювали усі дії слідства, вдалося з’ясувати правду. Вони просили нас у перші дні написати, що не маємо до них претензій, були переконані, що Аліна не сидітиме. Нині зовсім не спілкуємось з ними, хоча до аварії у нас були гарні стосунки. Раніше ми жили разом із тещею, але вирішили забратися звідти, купили хату. Рідні водійки не усвідомлюють, що вона накоїла… Досі болить від слів бабусі, яка сказала нам відразу після похорону: «Насті нема, а Аліні жити треба…» Їй байдуже, що ми переживаємо, як нас нестерпно болить… Має бути справедливе покарання, щоб не думали, що зв’язки чи гроші можуть усе вирішити.