Субота, 19 жовтня 2019
• «Він був сильний тілом і духом…» • На вулицях Тернополя з’являться ще шість нових великогабаритних автобусів • Євро’2020: нестандартний формат • Тернополянка двічі за день обікрала магазин • Микулинецький цвинтар: живі історії за надгробками • Їм було лише 20… • Україна – на Євро’2020! • «Говори зі мною — бо словом також можна любити…» • Бездоганний дебют • Оновлення команди Сергія Надала: керівні посади у мерії займають молоді професіонали • «Паперовий король»… із Чорткова! • «Бідні люди багатої країни не побудують» • Як учаснику бойових дій отримати земельну ділянку? • У Житомирі «Нива» зберегла лідерство • Едуард Кольцов більше не керівник обласної юстиції • Ех, забава, забава аж до рання!.. • Тернопіль до опалювального сезону готовий! • Тернопільщину довірили Ігореві Сопелю із Хоросткова • Сергій Надал: «Ідеї Провідника ОУН залишаються актуальними досі» • Марія Бандера: «Прізвище Бандера – це і честь, і водночас важкий хрест»
Руслан Гевко підірвався на міні

Автор: Опубліковано: 27 Липня о 13:31 250


Чорна звістка надійшла у село Медин Підволочиського району – війна на східному фронті забрала 36-річного Руслана Гевка.


Виконуючи бойове завдання, він підірвався на міні. Трагедія сталася 24 липня поблизу Авдіївки, що на Донеччині.

Руслана Гевка призвали в армію на початку липня 2015 року. Вишкіл проходив у Мукачевому в 128-ій гірсько-піхотній бригаді. Звідти відправили на Луганщину, згодом воював на Донеччині – у Пісках, Мар’їнці, Авдіївці… Власне, Авдіївка й стала для нього фатальною…

– Досі не можемо оговтатися від страшної звістки, – ледь стримує сльози рідна сестра Руслана Ліля. – Не віриться, що ще в суботу він телефонував, а в неділю його вже не стало… Це трагедія не лише для нашої сім’ї, а й для всіх, хто знав Руслана, адже він був дуже хорошою людиною, доброю, спокійною, щирою. Ми з молодшою сестрою Надею завжди відчували його турботу й підтримку. Він був старшим і ще з дитинства нас оберігав. Дбав також про тата – він інвалід третьої групи. Пригадую, колись потрапив в аварію, ногу довелося складати по частинах, так і залишилася згадка на все життя…

У селі Руслан не мав постійної роботи, перебивався тимчасовими підробітками. Батько дуже не хотів відпускати його на фронт, але не міг і втримати.

– Звичайно, ми хвилювалися за Руслана, бо де війна, там завжди є жертви, – каже Ліля. – Але він часто телефонував додому, після шести місяців служби приходив у п’ятиденну відпустку. Ми, як і всі, чиї рідні на фронті, молилися за нього, просили Господа, щоб не допустив біди… Так рік пережили в неспокої та чеканні. І ось, за місяць до демобілізації, така трагедія…

26 липня волонтери доправили тіло Руслана з Дніпровського моргу. Односельці навколішках і з квітами зустрічали кортеж із загиблим Героєм. А сьогодні, 27 липня, під вигуки «Герої не вмирають!» Руслана поховали з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі. В останню путь провести Героя зійшлися та з’їхалися бойові побратими, родичі, друзі, знайомі й незнайомі…


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Відійшов у вічність депутат Тернопільської облради Олександр Башта...


Рубрика: , Опубліковано: о 18:00


Незабаром на вулиці міста виїдуть шість нових пасажирських низькопідлогових автобусів з європейськими стандартами комфорту, які нещодавно прибули до Тернополя з Чехії...


Рубрика: , Опубліковано: о 17:00


На яких стадіонах може зіграти збірна України?...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 16:00


Любителька безкоштовного шопінгу двічі за день обікрала магазин косметики у Тернополі ...


Опубліковано: о 15:00


Тернополянка Ольга Звенигородська доглядає могили історичних постатей...


Автор: Рубрика: , Опубліковано: о 14:00



Теми дня
18 Жовтня
17 Жовтня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео