Субота, 29 січня 2022
• На фестивалі «Коляда єднає Україну» у Настасові виступив гурт Go-A, який брав участь в «Євробаченні»! • Тернополянам показали особистий комп’ютер Ярослава Стецька • Голову Тернопільської обласної ради Михайла Головка нагороджено почесною медаллю «400 років Хотинської битви» • Горбатюк не зміг бути на засіданні, бо переніс хірургічну операцію • Смертельна аварії на вулиці Микулинецькій • «Рускій мір» зблизька, або Хто вони, ординці біля кордону • З 26 січня у Тернополі запровадили додаткові карантинні обмеження • У «Голосі країни» – «кіборг» з позивним «Маестро»! • Ворог біля воріт. Чи готова Україна дати відсіч Путіну? • На Бучаччині водію, який скоїв ДТП, де загинуло двоє людей, дали 5 років позбавлення волі • ДТП у Тернополі: 17-річну дівчину з Козови шпиталізували до реанімації • Хто такі «фантомні патрульні», які вже можливо завтра почнуть працювати на тернопільських дорогах? • У Лондоні помер 40-річний чоловік із Бучача • У День Соборності України в Тернополі відслужили поминальний молебень за полеглими Героями • За підробку довідок про ПЛР-тестування двом тернополянам “світить” п’ять років тюрми • Під колесами автомобіля на Кременеччині загинув пішохід • М’ясний бенкет! Три ідеї для страв зі свинини • У художньому музеї – «Зимова феєрія»! • Сергій Надал запевнив власників індивідуального опалення, що оплату за ізольовані транзитні стояки буде скасовано • І колядували, і вертепи парадували!
«Життя моє! Я – соняха стажист…» Не стало поета і журналіста Степана Лисого

Опубліковано: 12 Листопада о 12:00 37


У його світі «дюймовочки-росини пасуться в травах, сні і в чарах», «кульбаб ще гудзики зіркаті день не пришив до піджачини», «рідна стежка до хати отчої летить втіхою ластівочою». А він сам – той, хто «піду до соняха найматись, щоб сонце випасать очима…», поет, якому «пишеться, мовби хтось нашіптує з небес...» І як боляче і сумно, що його щемкі діти-вірші в один момент осиротіли… Минулого тижня не стало талановитого поета, майстра Слова, знаного тернопільського журналіста Степана Лисого. Він відійшов у вічність у свою 80-ту осінь...


Він творив свій світ довкола себе — у поезії та прозі. Його любили й поважали колеги-журналісти, кожне спілкування з ним – це був колодязь мудрості, жива вода, магія слів… На жаль, люди вічно не живуть… Але дехто отримує від Бога шанс пожити трохи довше у своїх творах.
“У колисці вербовій, виколисаній ланами, в сповитку і пісень, і скрипок засвітився мій життєвий шлях 4 червня 1940 року в селі Вербівці Лановецького району Тернопільської області, – писав Степан Гнатович в автобіографії. – Після школи – навчання у Кременецькому лісотехнікумі. Далі – сибірська тайга, праця інженером, у газетах Кемеровської області.
З утворенням району переїхав у 1965 році в Ланівці, організовував місцеве радіомовлення. Потім – навчання у Києві. Працював головним редактором Тернопільського облтелерадіокомітету, його головою, в редакції обласної газети “Вільне життя”, майже десять літ очолював облліт.
«Пишеться, мовби хтось нашіптує з небес, – зізнавався він про свій поетичний дар. – У щоквартальнику «Поезія» з’являються пам’ятні рядки, написані на одному подихові. «Прала мати, ой хусти прала, срібнодзвонним прачем плескала. Моя мама світанки прала, щоби чисті були, як правда. Коли випере їх в ставу, то стелила не на траву. А вивішувала сушити на пів неба білі світанки. Вгору кидала прач оббитий – місяченьком сіяв до ранку…»
Крім нарисів, багатьох публіцистичних статей, добірки поезій Степана Лисого друкувалися у щоквартальниках “Поезія-71”, “Поезія-72”, альманасі “Вітрила-71”, журналах “Дніпро”, “Україна”, “Тернопіль”, щорічнику “Тернопілля-94”, газетах “Молодь України”, “Літературна Україна” та інших.
Був учасником творчого семінару молодих письменників в Ірпені (1970 р.), отримав другу республіканську премію “Вишневая ветка романтики” (1968 р. газета “Комсомольское знамя”), лауреатом другого обласного конкурсу, присвяченого пам’яті В. Вихруща (2002 р.).
Перша збірка поезій “Дим золотого перетину” вийшла у видавництві “Рада”(2004 р.). Далі у 2005 році у видавництві «Підручники і посібники» побачила світ збірка поезій «Байдина стріла». У цьому ж видавництві у 2008 році – книга про родинні корені у селі Вербівці Лановецького району «Трой-зілля». Після неї були «Ой ти, гора» та «Розвіяні над океанами», «Паралелі оріїв».
Літа йшли, шелестіли сторінками його все нових і нових видань… «Ми з тобою, тату, готували до видання книгу вибраного з твоїх поезій та нарисів, малої прози. Вже навіть назва визріла: “Між першим диханням і другим”. Залишалось зовсім небагато доробити. Але не встигли. Тож я зобов’язуюсь довести твій труд душі до людей, – зазначає донька Степана Лисого, знана тернопільська літераторка і журналістка Зоряна Замкова. – Батько був великим романтиком, ліриком, який любив співати народних пісень, загалом музику. Він і передав мені добрий слух та музичний смак. На свята колись збиралися сім’єю і виводили в триголоссі: «по той бік гора, а по той друга…» Боліла його Україна – це не пафосні слова, а так, як він відчував. Відновлювала його природа. Щодня останні два десятки років йшов до парку і під берізками знаходив свої сокровенні рядки поезії. Дуже пишався, що в родині Лисих – 9 скрипалів світового рівня. Про це – в книжці «Розвіяні між океанами».
Степан Гнатович прожив наповнене та виважене життя, творив, мріяв, любив і залишив по собі не лише повагу родини, колег, друзів, а й люблячих дочку, внуків та дружину Галину, з якою мали б відзначати 53 роки спільного життя… А ще залишив особливі книги віршів та прози, невиспівані пісні, любов до природи та мудрості. І добру пам’ять в людей…

***
Життя моє! Я – соняха стажист,
бриж горинських здивований осколок,
якому промінь запланетний хист
позичив для прославлень слів-намист,
щоб доброту коронувати на престоли.
Це він – мольберт небес. Весни мотив,
грунтований натхненям і блакиттю,
мазками крил лелечих освятив,
стріпнувши клекіт втіх в оселі-скити.
Він свічі запалив кульбаб. Там джміль,
для служб надівши золоту єпітрахіль,
архідияконом гундосить славень квітам
і благу вістку променекупіль,
й гучне, всехвальне слово многоліття.
Росою – слізьми оріїв умиюсь на вітрах,
не в силах гру природи розвінчати.
Бо, світ пізнавши при останніх днях
той диво-промінь заберу в очах,
а хтось – малям – все розпочне з початку.

***
Тихо сивію. Сумую
Під невмовкний сміх
Коліс.
Вже поволі емігрую
З володінь кохання
Й сліз.

Із високоніжних плаів,
Із вершин емоцій –
В тінь.
До непізнаного маю.
До прощальних володінь.

Пригасає сонце княже
Листопадових заграв.
Хай весна тобі
Докаже,
Що колись
Недоказав.
***
Прала мати, ой хуста прала,
Срібнодзвонним прачем плескала.
Моя мати світанки прала,
щоби чисті були, як правда.
Коли випере їх в ставу,
то стелила не на траву,
а вивішувала сушити
на пів неба білі світанки.
Вгору кидала прач оббитий –
місяченьком сіяв до ранку.
А білизну чіпляла підсинену –
і ставала вона хмаринами.
Після цього, втомившись-таки,
тихо-тихо додому йшла мати.
Нам приносила лиш рушники…
А беріть, гей, беріть їх, синки,
бо пора вже, синки, вставати.
Ти росою вмивайся, Степанку,
а ти, Славку, умийся світлом.
І чи висохли вже світанки,
подивіться, синки, подивіться…
І виходили ми в світи.
І нам місяць мамин світив.
І світили світанки білі,
наче море гречок розсвітлілих,
бо щоранку їх мати прала,
щоби чисті були, як правда…
1968

«НОВА Тернопільська газета» щиро сумує з приводу смерті Степана Лисого і висловлює глибокі співчуття його рідним та близьким.


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

З нагоди Дня Соборності України 22 січня у Настасові Великоберезовицької громади відбувся масштабний фестиваль «Коляда єднає Україну». Неповторна атмосфера і родинний затишок переповнювали...


Автор: Рубрика: , , , Опубліковано: о 14:37


Минулого тижня у Тернополі, в приміщенні Конгресу Українських Націоналістів, відбулося урочисте відкриття виставки та спецпогашення художнього конверта й поштової марки з нагоди 110-ої річниці з дня народження українського політичного і військового діяча Ярослава Стецька...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 14:20


Під час урочистостей з нагоди Дня Соборності України голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко отримав почесну відзнаку (медаль) Чернівецької обласної державної адміністрації та Чернівецької обласної ради «400 років Хотинської битви»...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 14:19


Медична реабілітація в умовах санаторно-курортних закладів допомагає швидше відновити здоров’я та працездатність людини, підвищити рівень якості життя, скоротити терміни тимчасової непрацездатності та знизити рівень інвалідності...


Рубрика: , , Опубліковано: о 12:45


За оперативними даними упродовж 2021 року 227,7 тисячі застрахованих осіб знаходились на лікарняному по догляду за хворим членом сім’ї, у тому числі за хворими дітьми до 14 років...


Рубрика: , , Опубліковано: о 10:22



Теми дня
28 Січня
27 Січня
26 Січня
25 Січня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео