«Андрій загинув, а наступного дня не стало його батька…» — з сумом та співчуттям розповідають мешканці Залужжя Збаразького району про односельця. 19 липня, близько 16.30, на залізничній колії неподалік села Курники під колеса тепловоза потрапив 49-річний Андрій Гац. На тому відрізку колійного шляху тривали ремонтні роботи. Лікарі швидкої, які прибули на місце події, констатували смерть потерпілого. Загиблий працював монтером колії. Слідство встановить, за яких обставин машиніст тепловоза збив працівника колії, чому не пригальмував, щоб уникнути непоправного. У машиніста взяли кров для перевірки на вміст алкоголю. У рамках розслідування проводяться й інші необхідні експертизи. Поховали Андрія 24 липня, перед тим тіло загиблого було в морзі, де проводили судово-медичну експертизу.

— Ховала я чоловіка на свято Ольги, саме на мої іменини, від того ще більше боляче. Я залишилася без дорогої мені людини, — зітхає вдова загиблого пані Ольга. — Наступного дня після трагедії помер батько Андрія. Чоловік ніби забрав його з собою… Батько вже був у роках, без пам’яті, але, мабуть, відчув страшне. Два похорони у родині… Про обставини аварії на колії мені поки що нічого не повідомляють. Телефоную до керівництва залізниці, але там повторюють одне: «Триває слідство». Колеги чоловіка, які були з ним у момент трагедії, нічого не розповідають. Важко з цим жити, піду на те злощасне місце, буду дізнаватися подробиці. Вважаю, що нещастя можна було уникнути, адже там добра видимість, нема повороту. Не розумію, чому машиніст не пригальмував, хіба що мчав на швидкості. Бригадир чоловіка знає графік руху потягів тим напрямком, та кажуть, що їхав неплановий локомотив. Монтерів мали б попередити про його рух, але… Місяць тому Андрій розповідав, що його мало не збив потяг, бо не дав сигналу, чоловік у той час віз візок з інструментами. «Залишай ту важку і небезпечну роботу!» — просила я. Але він був дуже відповідальним, казав, що крім нього лише два хлопці працюють на лінії, тож не може залишити їх напризволяще.

Андрій Гац мешкав у Залужжі з дружиною та двома доньками — 16-річною Іванкою та 18-річною Марійкою. Багато років працював на нафтобазі, згодом — заправником та оператором на АЗС, два роки тому влаштувався на колію.

— На колії трохи вища зарплата, ніж на АЗС, тож тримався там, — каже пані Ольга. — Добирався на роботу велосипедом. Розповідав, що у спеку рейки гне «вісімкою», тож безперервно ремонтували їх. Якось чоловік до ранку працював, прийшов додому, поспав дві години і знову поїхав. Нещодавно йому дали четвертий розряд — тішився. Того фатального дня чоловік не телефонував ні до мене, ні до доньок, мабуть, мав багато роботи. Трагедія сталася саме під мостом, зверху проїжджає багато автівок, фури, тож дуже шумно, можливо, не почув, що їде локомотив. А може, серце зловило і впав на колію… Чекаємо на висновки експертизи. Але чому машиніст не запобіг непоправному?! Андрій опинився між рейками, отримав серйозні травми, втратив багато крові… Кажуть, що машиніст нібито був тверезий, мій чоловік практично не вживав алкоголю, тим більше того дня ще мав їхати з донькою за кермом. Що ж могло статися?..

Про трагедію спершу повідомили нашого сусіда, який теж працює на колії. Сусід не насмілився сказати мені. Аж потім до мене зателефонував слідчий. «Викликайте швидку, везіть до лікарні!» — благала я. «Медики йому вже не допоможуть…» — відповів. Це був шок. Я виросла без тата, у мами — інвалідність, тож Андрій був моєю підтримкою і опорою. Чоловікові було нелегко в житті, бо він був дуже добрим, кожного у селі послухав, нікому не робив кривди. Його шанували за добре серце.

Андрій безмежно любив наших донечок. У нас довго не було дітей, тож коли старша донька народилася на саме Різдво, чоловік казав, що це дарунок із неба. Дівчата щоразу виходили йому назустріч, коли повертався з роботи. Цьогоріч наша Іванка закінчила школу. Андрій був на випускному. Ми мріяли, що донька вступить до вузу, вона дуже гарно малює. Старша, Марійка, навчається в ТНЕУ. Андрій радів їхнім успіхам, радів життю. Він був простим і працьовитим. Допомагав мені в усьому, господарював: любив орати, сіяти, купив мотоблок, та життя раптово обірвалося… Сподіваюся, що розслідування буде чесним, а винні у смерті мого чоловіка будуть покарані.