З правдивим патріотом прощався увесь Почаїв. Ще торік у жовтні «НОВА…» спілкувалася з Тимофієм Павловичем про долю Свято-Успенської Почаївської лаври в контексті надання українській церкві Томосу. «Почаївська лавра саме тепер має стати українською, а не залишатися форпостом Москви!» — казав громадський діяч, який все життя вболівав за незалежність нашої церкви. Останні місяці чоловік боровся з важкою недугою, та, попри це, до останнього дня вболівав за Україну, стежив за новинами, просив дітей та онуків щось йому прочитати, бо втратив зір.

Народився Тимофій Павлович у воєнні роки в селі Залізці Зборівського району, підлітком переїхав з батьками до Почаєва, де прожив усе життя. Понад 40 років працював на фабриці «Іква». Захоплювався історією, літературою та краєзнавством. Брав участь у розбудові УПЦ КП у Почаєві. З 2005-го року — активний учасник «Просвіти», з 2011-го — голова Почаївського осередку «Всеукраїнського об’єднання ветеранів», автор публікацій у місцевих ЗМІ на релігійну та патріотичну тематику, краєзнавчих досліджень. Був чудовим сім’янином, нещодавно з дружиною Риммою Олександрівною відсвяткували золоте весілля. Троє їхніх доньок живуть далеко від батьківського дому, але часто навідуються до Почаєва. Нині вони безмежно сумують за батьком. Не вистачає люблячого дідуся й чотирьом онукам.

— Тимофія Павловича я знав із початку 80-их. Відчув від нього велику енергію і бажання змінити життя в Україні на краще. Його вклад у розвиток нашої країни — величезний! — сказав голова Кременецького районного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів Богдан Кульчицький.

— Тимофій Палій зробив неоціненний внесок у розвиток свідомої відповідальної почаївської громади. Протягом життя він зібрав величезну домашню бібліотеку, частиною книг збагатив наш бібліотечний фонд, — зазначила працівниця Почаївської бібліотеки Марія Король.

— Почаїв втратив велику людину… Тимофій Павлович жив розбудовою України, був надзвичайно самовідданим, сміливим, вимогливим до себе та інших, відстоював багато важливих питань для Почаєва, — згадує товариш громадського діяча Тарас Пігович. — Він був одним із засновників НРУ в Почаєві, активним учасником всіх виборчих кампаній, патріотичних заходів, Помаранчевої революції та Революції Гідності. Найбільшою його заслугою для Почаєва вважаю боротьбу за створення української церкви та української громади. Тимофій Павлович завжди вірив, що Почаївська лавра знову стане українською, міркував, що на це потрібен час. Натхненно розповідав містянам правдиву історію почаївської святині, достукувався до їхніх сердець, казав, що нині у лаврі тимчасово замаскований ворог. На жаль, не всі підтримували його поривання, не хотіли жертвувати собою, конфліктувати з духовенством. А Тимофію Павловичу за його позицію таки діставалося: закидали, що підбурює людей, було, що віряни Московського патріархату навіть випихали з лаври, якось стали перед ним на коліна, хрестили і проклинали… Це переходило межі здорового глузду. Тимофій Павлович не засмучувався цим. Останнім часом радів наданню українській церкві Томосу, водночас був занепокоєний суперечкою між патріархом Філаретом та митрополитом Епіфанієм. За два дні до смерті телефонував до доньки в Лондон, просив піти на зустріч діаспорян із журналітом Віталієм Портніковим і запитати, що, на його думку, відбувається в ПЦУ. Його це дуже боліло, розповідав зі сльозами на очах…

Тимофій Павлович влаштовував різні акції з вшанування пам’ятних місць загибелі підпільників ОУН-УПА, виїжджав на місця останніх боїв, де знайшли рештки, встановлював там хрести. Залучав до цього молодь. Завжди казав, що молодь — це наше майбутнє. Неодноразово заходив до почаївської школи за старого керівництва і просив, щоб учні взяли участь у патріотичних заходах, але часто стикався зі стіною байдужості. Закидав листами міську владу з проханням взяти на баланс міськради козацький курган у Почаєві, чому перечила лавра. Але Тимофій Павлович був наполегливим. Мешканці  Почаєва поважали громадського діяча. Перед очима, як він ще недавно поволі ішов з велосипедом містом… Бракуватиме нам Тимофія Павловича…

http://nova.te.ua/statti/pochayivska-lavra-same-teper-maye-staty-ukrayinskoyu-a-ne-zalyshatys-forpostom-moskvy/