Нещодавній допис у Фейсбуці тернопільського журналіста Олександра Глотова про катастрофічний стан річки Серет разом із вражаючими фотографіями змілілої річки поширили понад сотню разів.
“Як автору пісні про річку Серет мені стало сьогодні дуже шкода своєї «похресниці» (маю на увазі річку), — пише Олександр Глотов. — А як людині, що вже 35 років живе на березі її, стало шкода себе… Я живу в Тернополі, але біля Буцнева маю дачу, на яку періодично навідуюся, — пояснює “НОВІЙ…” чоловік. — І недавно побачив таку катастрофічну ситуацію…
На березі Серету біля села Буцнів, але юридично на території села Мишковичі Тернопільського району віднедавна функціонує невеличка гідроелектростанція, яка качає воду Серета і продає вироблену нашою річкою електроенергію споживачам. За гроші. Наразі жодного криміналу не було — до сьогоднішнього дня, може, й трохи раніше, але я побачив це нині… До слова, знайомі активісти розповідають, що вони намагалися завадити будівництву ГЕС, але де-юре все було чисто. А нині річка помирає на очах… На фотографіях, які я зробив 29 квітня і 3 травня, видно дно донедавна повноводої річки Серет. Нижче за течією після електростанції не живе тепер жодна рибка, пташка і жабка, бо станція перекрила основну греблю — і це видно на фото, там вода не рухається, а просто стоїть.
Не знаю, на скільки кілометрів нижче Буцнева знищено річку Серет, але думаю, що цим мали би зацікавитися управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА та Тернопільська районна державна адміністрація і Тернопільська районна рада.
Написав я свій пост 29 квітня, запросивши у село Буцнів журналістів, управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА, Тернопільську районну державну адміністрацію та Тернопільську районну раду. На жаль, ніхто не озвався, — зазначає пан Олександр. — Зі мною зв’язувалися з управління екології та охорони природних ресурсів, запитували, чи можна зі мною зустрітися? Але оскільки зараз через карантин на це нема змоги, я радив їм поїхати самим на місце і подивитися… Я розумію, що я не прокурор і навіть не популярний блогер. Я громадянин України. І з цієї посади мене ніхто не звільняв і не звільнить. І це я маю пильнувати за порядком в державі, бо я є часткою того народу, якому за Конституцією України належить уся повнота влади. У мене на очах знищують природне багатство держави. А державі, в особі названих мною установ, діла до цього нема. Я як член Національної Спілки журналістів України стверджую, що подана мною інформація не є фейком. Додаю нові фотографії з того самого місця, що показують гнітючу ситуацію з річкою Серет. Бо мало нам війни й коронавірусу, то ще й знищать дзвінку річку — що залишиться від України?”

До речі
«НОВА…» звернулася за коментарем до Романа Дереня — директора приватного малого підприємства «Люкс», у власності якого перебуває МГЕС.
— Це викривлений погляд, який не відображає реального стану справ на цій ділянці річки Серет, — каже Роман Дерень. — Фото зроблені з того боку, де фактично ніколи і не було води. Коли будувалася наша МГЕС (мікро ГЕС «Мишковицька МГЕС» була введена в експлуатацію торік улітку) , ріка мала два русла – і одне із них, те, яке, власне, на фото, було штучно зроблене при будівництві моста. Власне, воно останнім часом і пересохло – з ряду багатьох різних причин. А правдиве русло річки, яка текла споконвіків, було занедбане і захаращене. Те старе русло ми відновили і нині там повноцінно тече вода. А твердження, що через роботу ГЕС у нижньому б’єфі (ділянці води, розміщеної за водонапірною спорудою) зменшилася кількість води — абсурдне… Простими словами, коли наливаєш воду в лійку, вона ж там не зникає, а звідти виливається… Вода проходить через турбіну ГЕС і витікає. Загрози по зменшенню води немає – навпаки, річка була замулена, мілка, а коли ми її трошки «піднесли», збільшилася глибина і для риби умови стали сприятливіші – вона там буде жити і розмножуватися… Окрім того, у нас є рибовідлякувачі і спеціальні «жалюзі», крізь які риба не може пропливти. Коли ми збільшили кількість води в річці, підземні води стали заходити на пасовище біля верхнього б’єфу, там стала краще рости трава – для людей, які там живуть і випасають худобу, це великий плюс. Ми облаштували територію довкола ГЕС, «облагородили» її, нині плануємо зробити підсилення опор моста, аби він довше служив для людей.
На початок виконання будівельних робіт Мишковецької ГЕС ми мали усі відповідні дозволи, були пройдені експертизи проєкту. Об’єкт було здано в експлуатацію влітку 2019 року. Проводилися численні перевірки – екологічною інспекцією, органами державного архітектурно-будівельного контролю, навіть поліцією. Так, були виявлені незначні порушення, які ми в процесі будівництва усунули. На нинішній день – хочу наголосити – кількість води у річці не зменшилася, я можу це підтвердити відповідними заключеннями спеціалістів з гідрології. Я відкритий до спілкування, можу повезти на місце розташування МГЕС як автора поста, так і журналістів, екологів та усіх, кому небайдужа доля річки Серет.

Читайте також: Медичних працівників Монастирищини, які перехворіли на COVID-19 , зобов’язали написати… пояснювальні записки