Її мама – відома кондитерка Іванна Ящук першою в громаді ініціювала приготування сухих страв для військових. На основі досвіду інших кулінарів, жінка розробила власний рецепт борщу із сушених овочів і м’яса. У березні 2022 року провела майстер-клас для бажаючих приєднатися до такого виду допомоги військовим. До проведення майстер-класу Іванна з п’ятирічною донькою Поліною готувалися вдома. Дитина прислухалась до маминих порад, за всім спостерігала та охоче бралася допомагати.

Упродовж двох років Полінка і самостійно закручувала рогалики, і власноруч ліпила печиво, скручувала енергетичні батончики, нарізала етикетки. Самостійно вдома розфасовувала по пакетиках сухі страви, допомагала чистити і нарізати овочі. Разом із мамою готувала солодощі й продавала на ярмарку. Бралася за все, що вважала посильним для себе. Бо насправді мала велике бажання бути корисною для захисників, – розповідає Голос Лановеччини.

А для перемоги маленьких справ не буває! І ця крихітка з великим добрим серденьком, працьовитими ручками і веселою вдачею ще приспівувала за роботою.

Варто зауважити, що діяльність господинь, котрі взяли на себе ношу виготовлення сухих страв, клопітка і щоденна! Раз у тиждень вони збираються на фасування. Полінка не пропускає такі толоки, бо де мама – там і доня.

Сьогодні Полінці сім, і вона добре вчиться у школі. Каже, що любить малювати, а ще математику, письмо та інформатику. Її художню творчість та малюнки інших дітей дівчата з команди “Бандерівський борщ по-лановецьки” розкладають в коробки з сухими стравами та відправляють на передову.

Дитина в сім’ї оточена любов’ю, турботою й отримує хороший приклад взаємоповаги, любові до праці, до рідного міста, до своєї країни. Вона ще й велика і завзята хазяйка не тільки на городі, а й на грядках.

Християнські чесноти та щедрість української душі в Полінки з народження. А ще дівчинка є учасницею недільної школи при церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Каже, що їй подобається вивчати Слово Боже, колядки, духовні пісні та брати участь у вертепі.

Після служби в церкві діти залишаються на християнський урок. А потім Полінка біжить на фасування. В приміщенні прохолодно, але діти господинь залюбки долучаються до допомоги і виконують посильну працю.

Восени, коли йде заготівля овочів на зиму, жінки двох будинків по вулиці Незалежності, де живе Поліна з батьками, та на Грушевського, 33 збираються і гуртом шаткують капусту, чистять овочі, нарізають на сушіння, квасять огірки і помідори для захисників. Словом, балакучі посиденьки проводять з користю. Тут з ними Поліна та інші сусідські діти.

— Хочу, щоб хлопці не гинули на війні, щоб не були голодні і щоб Україна перемогла, — таке бажання було у Поліни в п’ятирічному віці та залишилось до нині. І ця маленька господиня не задумується, що вона волонтерить по-дорослому. Вважає, що вона просто помагає мамі. Насправді це дитя скромно наближає перемогу власною працею і своїм енергійним життєлюбством!

Авторка: Наталя ГАМЕРА