Таку картину часто доводиться бачити в суботні ранки. Біля катедри збираються внутрішньо переміщені особи, щоб отримати допомогу в гуманітарному штабі. Дехто приходить вдосвіта, щоб зайняти чергу. Проте ажіотаж не потрібен, адже кожен зареєстрований все одно отримує свій пакунок. Від початку масштабного вторгнення росії в Україну роботу гуманітарного штабу при катедрі організовує група волонтерів на чолі зі священниками УГКЦ. Переселенці приходять не просто, щоб отримати продукти чи одяг, а передусім, щоб відчути духовну підтримку, щоб комунікувати.

Гуманітарний штаб при катедрі діє з благословення митрополита Василія Семенюка та під патронатом БФ «Карітас Тернопіль», який є структурою соціального служіння Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії. Координує роботу штабу о. Роман Демуш. Священник є натхненником потужної волонтерської групи. Долучаються до організації та забезпечення допомоги внутрішньо переміщеним особам о. Петро Порохонько, помічник економа Архиєпархії та відповідальний за працю з громадами від БФ «Карітас Тернопіль», та о. Роман Дутчак, капелан спільноти «Лицарі Колумба».

— Гуманітарний штаб діє при Архикатедральному соборі з перших днів масштабного вторгнення росії в Україну. 24 лютого містяни почали приносити до церкви їжу, засоби гігієни, одяг та інші речі. Тоді ми ще не знали, що будемо з тим усім робити, але розуміли, що це точно комусь пригодиться. Невдовзі налагодили передачу допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також нашим захисникам на фронт, — розповідає отець Роман Демуш. — Основна місія нашої діяльності впродовж року масштабної війни — підтримка внутрішньо переміщених осіб, які прибувають до Тернополя. Перша акція з роздачі гуманітарної допомоги відбулася 16 березня 2022-го. Тоді до нас прийшло 350 переселенців. З кожним разом зверталося все більше людей. Багато з них приїжджали без найнеобхідніших речей. На початках ми роздавали одяг і продукти щосереди і щосуботи, згодом — по суботах. Нині видаємо продуктові набори кожної другої суботи. Щоразу допомогу отримують понад дві тисячі внутрішньо переміщених осіб. Стараємося якнайкраще проявити милосердне обличчя церкви, яка турбується, приймає, огортає любов’ю в час випробування.
Підтримка переселенців можлива передусім завдяки нашим партнерам і добродіям із різних країн та католицьким благодійним фондам і церковним структурам з усього світу. Останнім часом продуктові набори забезпечує фундація «Лицарі Колумба», яка об’єднує чоловіків-католиків. За допомогою звертаються переселенці з різних куточків України. Чимало із них, на жаль, не мають куди повертатися, бо їхні міста і села розбомблені.

Довкола гуманітарного штабу при нашому Архикатедральному соборі згуртувалася дружня волонтерська команда. У перші дні масштабної війни ми називали себе «робочим батальйоном». Чоловіки розвантажували і завантажували гуманітарну допомогу. Було, що за день вручну розвантажували по п’ять фур. Масштабна робота! Водночас нас єднала спільна молитва: ставали навколішки перед катедрою і просили в Бога про підтримку українського народу. Наші волонтери — різного віку, різних занять, дехто з хлопців вже пішов воювати. Цінним є живе спілкування з внутрішньо переміщеними особами. До речі, майже половина наших волонтерів — переселенці. Це дуже важливо, щоб розуміти ситуацію, вчитися співпрацювати. З іншого боку, це допомагає інтеграції цих людей, які також хочуть бути корисними. Окрім допомоги переселенцям, ми підтримуємо ЗСУ. До нас часто приїжджають військові з різними потребами, довантажуємо буси, які їдуть на передову. Наші парафіяльні спільноти та єпархія закупили й передали на фронт багато транспортних засобів.

Вірні Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії, люди доброї волі, БФ «Карітас Тернопіль» та волонтери гуманітарного штабу під проводом митрополита Василія Семенюка і отця-економа Володимира Фірмана допомогли за рік десяткам тисяч переселенців, відправили тонни допомоги в зону бойових дій.

— Більше року я зі своїми братами і сестрами (ми — з багатодітної сім’ї) долучаюся до волонтерства при катедральному соборі, — розповіла Софія Богак із села Острів Великоберезовицької громади. — За час роботи гуманітарного штабу ми змогли вдосконалити організаційні моменти, щоб переселенцям було у нас зручно і комфортно. Внутрішньо переміщені особи реєструються на отримання допомоги, тож процес видачі нині не забирає багато часу. Це дає змогу уникнути непорозумінь і дозволяє легко реагувати на виклики. Після волонтерства повертаюся додому втомлена, але натхненна продовжувати робити добрі справи.

Долучається до катедральної волонтерської команди Вікторія Сидорчук із міста Рубіжне Луганської області.
— До Тернополя ми з рідними приїхали у червні 2022-го. Перед тим якийсь час мешкали на Хмельниччині. Моє рідне місто на Луганщині наразі окуповане, там тривають активні бойові дії. Вірю, що ЗСУ невдовзі звільнять його. Приємно, що маю змогу допомагати в гуманітарному штабі при катедрі в Тернополі. Тут гарна команда, чудові священники. Працюючи в дружній атмосфері, внутрішньо відновлююся, — поділилася враженнями Вікторія.

Щоразу приходить допомагати в штаб і Дмитро Ільїн із Сіверодонецька.
— Торік у березні я прибув до Тернополя. Відтоді долучаюся до волонтерської команди при катедрі, — зазначив Дмитро. — Маємо об’єднуватися в час складних випробувань. Кожна праця нині важлива. Гуманітарна допомога — це велика підтримка для внутрішньо переміщених осіб. Ми безмежно вдячні священникам за свідому позицію та за людяність. Усі волонтери допомагають тут за покликом серця. Для переселенців важлива інтеграція в суспільстві, яке їх приймає. Водночас дуже цінно почуватися потрібними. У Тернополі нам комфортно! Мій рідний Сіверодонецьк нині окупований ворогом. Сподіваюся, що завдяки ЗСУ все відвоюємо та спільно відбудуємо. Після перемоги Україна буде процвітати.