Тарифи — як зашморг
З 1 жовтня ц.р. уряд удвічі підвищує тариф на транспортування електроенергії. За вказівкою уряду, на 22 % також підвищують тариф на холодну воду. Крім того, згідно з урядовою постановою № 867, НАК “Нафтогаз України” з вересня ц. р. підвищив ціну природного газу на 45 % для населення і комунальних підприємств. Наслідком таких урядових рішень стане зростання вартості гарячої води на 19 %.
До цього місцева влада послідовно знижувала вартість гарячої води. Однак сьогодні усі важелі впливу на тарифну політику перебувають в руках київських урядовців. Саме вони формують і визначають тарифи. Попри обіцянки президента знизити тарифи одразу після парламентських виборів, реальність діаметрально протилежна. За останніх два місяці ціна газу зросла на
70 %, і це ще не межа. Більше того, в Україні найдорожча у Європі електроенергія, хоча урядовці на чолі з прем’єром Шмигалем продовжують повторювати мантру про “дешеві комунальні тарифи”. Натомість саме цей уряд впровадив так звану “другу платіжку”, яка навіть у літній період збільшила вартість кубометра газу для більшості родин у 5-10 разів. При цьому українцям продають їхній же газ, бо, за Конституцією, надра належать народу. А в той час, коли пенсіонерка чи багатодітна мати збирає останні копійки на оплату комуналки, керівник “Нафтогазу” Коболєв, продаючи українцям їхній же газ, загрібає у місяць близько 4 млн. грн. зарплати. Такої несправедливості, такого грабунку немає, мабуть, у жодній країні світу.
«Червона зона» — як страшилка
“Червона зона” — це на практиці інструмент Києва для придушення “бунтівного Тернополя”. Уряд свідомо заганяє раз за разом місто у цю зону, щоб досягнути три цілі:
– По-перше, позбавити людей можливості годувати свої сім’ї. Для цього уряд намагається зупинити підприємства і бізнес, а за допомогою підвищення тарифів ще й загнати людей у борги.
– По-друге, позбавити людей можливості протесту. Уряд використовує карантинні обмеження, щоб люди не їхали на акції протесту до Києва. Адже кожне потрапляння у “червону зону” означає припинення залізничного і автобусного сполучення.
– По-третє, за можливості зірвати вибори в особливо несприятливих для себе регіонах Західної України, зокрема, в Тернополі. Адже саме Тернопіль відкрито виступив проти неадекватних заходів карантину, проти фактичного саботажу з боку уряду заходів з протидії коронавірусу, коли кошти, замість того, щоб піти на лікарні, були витрачені на будівництво доріг і передвиборчий піар «зеленої» влади.
Сьогодні на Банковій дуже бояться справедливого гніву пересічних українців. Тому намагаються діяти тими ж методами, що у 2013 році, коли посіпаки режиму Януковича також зупиняли рух потягів та громадського транспорту, щоб стримати людей. Що з того вийшло, — всі добре знаємо.