«Віталія вбили ні за що…» — в один голос стверджують друзі вбитого юнака, які тієї фатальної ночі, 30 червня, разом із ним відпочивали у нічному клубі «Алюр», котрий розташований у Центрі дозвілля та молодіжних ініціатив ім. Довженка на пр. Злуки в Тернополі. Гурт молодих людей завітав туди продовжити святкувати день народження — 24 червня тернополянину Віталію Гнатишину виповнилося 20 років. З цього приводу він через кілька днів після ювілейної дати зібрав шістьох своїх товаришів на гостину в ресторації «Ковчег», а згодом компанія подалася до нічного клубу.

Вечірка наближалася до завершення, хлопці вже чекали на таксі, як раптом виник конфлікт з невідомими, котрі без причин спровокували і почали бійку. Найбільше постраждав Віталій — нападник двічі вдарив його по голові металевою рукояткою пістолета. До Тернопільської міської лікарні №2 його доправили у стані клінічної смерті. Розповідають, що медики 40 хвилин наполегливо запускали його серце і воно таки запрацювало, але мозок був практично мертвий. Ще вісім днів у реанімації боролися за його життя, але врятувати не змогли…
Вісім нестерпно важких днів батьки Віталія та його старший брат Дмитро молилися під реанімацією, щодня біля лікарні збиралися друзі та родичі Гнатишиних, щоб підтримати їх, збирали кошти на лікування. Медики не приховували, що шансів дуже мало, але всі вірили в диво. Дива, на жаль, не сталося — ввечері 8 липня серце Віталія зупинилося…

Заробив у Польщі на… пістолет

Віталій Гнатишин був третьокурсником факультету економіки і менеджменту ТНТУ. Перед тим закінчив ЗОШ№ 27, його мати працює вчителем німецької мови в тій же школі. Мешкає родина біля цукрового заводу в Тернополі. Відразу після побиття Віталія поліція затримала двох зловмисників, причетних до злочину — 24-річного Сергія Терендеха та 25-річного Володимира Білашевича із Тернополя. Було порушено кримінальне провадження за фактами хуліганства та заподіяння важких тілесних ушкоджень потерпілому. Сергія взяли під варту, оскільки, за попередніми даними, саме він завдав ударів загиблому, а інший підозрюваний перебуває під домашнім арештом. Подейкують, що зловмисники походять із простих сімей, один із них якийсь час був на заробітках у Польщі, саме на зароблені гроші й купив собі стартовий пістолет Zoraki, перероблений для стрільби гумовими кулями.
— Побиття Віталія було жорстоким, навіть звірячим. Є два фігуранти даної карної справи. Особа, яка причетна до загибелі юнака, перебуває під вартою, іншу особу обвинувачують у хуліганських діях, є також ще один потерпілий, — повідомив керівник обласної поліції Олександр Богомол. — Наразі оцінюємо покази свідків, вивчаємо запис камери відеоспостереження, чекаємо на висновки судово-медичної експертизи, зокрема, щодо того, куди саме були завдані удари, і будемо визначатися з кінцевою кваліфікацією злочину: чи це заподіяння важких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті, чи вбивство. За попередніми даними, у затриманого була незареєстрована зброя.

Від удару закинуло в кущі…

Учора, 10 липня, Віталія поховали. Провести його в останню путь прийшло надзвичайно багато людей. Висловлюючи співчуття рідним, присутні на похороні запевняли, що будуть боротися за справедливе покарання вбивці. Друзі Віталія, які були з ним у момент бійки, вже дали покази поліції. Один із товаришів розповів «НОВІЙ…» подробиці трагічного інциденту.
— Близько 3.15 ми з хлопцями вийшли на вулицю, викликали таксі, спілкувалися. Нас тоді було четверо, дехто поїхав додому раніше, — розповідає одногрупник Віталія Андрій. — Поруч стояла компанія незнайомих нам дівчат. Ми перекинулись кількома словами. Раптом підійшли двоє хлопців кремезної статури у спортивному одязі. Один був п’яний, інший — не знаю. У клубі ми їх не бачили, тільки на вулиці. Вони привіталися з дівчатами, але ті не відповіли. Чи то з люті, чи не знати чому незнайомці кинулися до нашої компанії. «Вони до тебе стрибають?!» — буркнув п’яний своєму спільнику і відразу сильно вдарив одного нашого друга. Той впав непритомний. Інший двічі гримнув Віталія пістолетом по голові… Ми кинулися до друзів, але нападник почав погрожувати пістолетом, довелося утікати. Вони бігли за нами аж до магазину «Білий лебідь», на одному з нас порвали футболку… Потім бандити повернулися до клубу. Ми пішли шукати побитих друзів. Коли наблизилися до клубу, побачили, що відвідувачі закладу відливають водою одного нашого товариша, він прийшов до тями. Віталія знайшли у кущах, його туди закинуло від сили удару. Він не подавав жодних ознак життя…

«Вбивцю треба суворо покарати!»

— У шоці і паніці ми почали викликати швидку та поліцію, — продовжує Андрій. — Ми супроводжували Віталія у швидкій до лікарні, потім повернулися до «Алюра», бо потрібно було дати покази поліції. Правоохоронці допитували присутніх, на той час бандитів ще не затримали. Дивно, але вони навіть не ховалися, сиділи у клубі з такими ж «братками». Ми вказали на них. Під час затримання вони погрожували не тільки нам, а й поліціянтам. Говорять, що це був конфлікт через дівчат, але жодної суперечки між нами і бандитами не було. Складається враження, що вони просто шукали того вечора пригод, шукали жертву… Віталій стояв скраю, тому йому й дісталося. Нашого друга вбили ні за що… Нападник завдав професійних ударів — один у скроню, інший — у щелепу. Це — вбивство! Кажуть, що затримані займалися в спортивних клубах. Для нас тепер питання честі — домогтися найсуворішого покарання для них.
— Віталій був світлим, добрим, щирим… — зітхає одногрупниця загиблого, староста групи Олеся Пастущин. — Спокійний, вихований, стриманий, водночас життєрадісний. У нього були тільки позитивні риси. Віталій ні з ким не конфліктував. Навіть важко уявити, щоб він міг з кимось сваритися. Прикро і сумно, що так сталося. Ми втратили чудового друга і прекрасну людину…