Про дизайнерку Ірину Синишин тернополяни уже, безперечно, чули – у місті неодноразово відбувалися покази її яскравих та оригінальних колекцій одягу для дівчат. А сама пані Ірина – не просто креативна і творча дизайнерка, а ще й надзвичайно цікава особистість! У її біографії – багаторічне заняття художньою гімнастикою і навіть… робота повітряною акробаткою у цирку в Іспанії та Португалії ! Про творче життя Ірина Синишин розповіла «НОВІЙ…».

«З чоловіком нас познайомила робота у цирку»
– Я народилася у Молдові, там минало і моє дитинство, – розповідає пані Ірина. – З подачі мами-тренерки я ще з раннього дитинства займалася художньою гімнастикою. Потім почула про набір до циркової студії і вирішила: а чому б не спробувати себе у цьому жанрі? Так у моє життя прийшов світ циркового мистецтва – унікальний, дуже розмаїтий, неповторний світ! Але за видимою легкістю роботи артиста – не просто години і дні, а місяці й роки нелегкої праці. Ще коли займалася гімнастикою, тренувалася від 3-4-ох і навіть до 6 годин на день, та й у цирку не менше… Номери у мене завжди були не просто цікаві і видовищні, а й технічно складні, які потребували чималої фізичної підготовки – еквілібр на руках, «каучук», різноманітні трюки і повітряна акробатика. А ще саме у цирку зустріла свою «другу половинку» – коханого чоловіка! Він сам львів’янин, з часом ми покинули циркову справу і вирішили приїхати в Україну.
Після повернення в Україну спершу жили у Львові, а згодом, коли чоловікові запропонували роботу в Тернополі, перебралися сюди. Тут народилася наша донечка Евелінка, а ще саме тут я «народилася» як дизайнер – започаткувала власний бренд одягу, який назвала на честь донечки – ELA.

– Зізнаюся чесно, раніше я не дуже любила шити, і якби мені хтось сказав, що стану дизайнеркою одягу, то, мабуть, і не повірила б, – сміється жінка. – Коли я працювала у цирку, костюми для виступів мені шила мама – аби вони були саме такими, як я хочу. А з 18 років я сама взялася за пошиття своїх сценічних костюмів – вони були дуже цікавими та оригінальними! Мабуть, десь тоді в мені і заклалися «підвалини» для подальшого заняття дизайном одягу. А ще я власноруч пошила собі… весільну сукню! Але чи не найбільше на те, аби зайнятися дизайном одягу, мене надихнула донечка – чим старшою вона ставала, тим більше я розуміла, що мені не подобається той дитячий одяг, що я бачила у магазинах, хотілося чогось небанального, і я подумала: а чому б не спробувати пошити самій? Коли донечці було три рочки, я «взялася» за її гардероб – пошила Евелінці сукню, потім костюмчик, і так і пішло-поїхало…
Ще задовго до народження донечки я ходила на курси шиття – тоді це був просто експеримент з розряду «чим би зайнятися», а нині я точно знаю, що дизайн одягу — це моє! Я просто-таки закохалася в шиття! А з підтримкою та любов’ю чоловіка і донечки зрозуміла, що у цій справі знайшла своє нове покликання! Не перестаю розвиватися в улюбленій справі, нині належу до швейного клубу, відвідую різні професійні курси і вдосконалюю свої знання. Коли шию, моделюю, конструюю одяг – таким чином втілюю своє творче бачення.

«Для дітей треба шити, як для дорослих, тільки краще»
— Класик свого часу казав, що для дітей треба писати, як для дорослих, тільки краще. Можу сміливо стверджувати, що для дітей треба і шити, як для дорослих, тільки краще! — каже пані Ірина. — Тому підбираю тільки найкращі, найякісніші тканини, до дрібниць продумую усі деталі вбрання. Для діток передусім — краса і зручність, і головне — якість вбрання! Шию також дуже популярний нині одяг у стилі «Family look»: маленькі модниці у всьому хочуть бути схожими на своїх матусь! Проте згідно з моїм творчим баченням, для стилю «Family look» сукні у мами і доньки не повинні бути ідентичними – я шию їх із однакових тканин, у схожих стилях і фасонах, але кожна має свою «родзинку» і є унікальною. «Мамо, хочу таку сукню, як у тебе!» – заявляє мені Евелінка і мама сідає за швейну машинку й береться до роботи…. (Сміється, – авт.). До слова, Евелінка, якій нині уже сім рочків, також росте творчою особистістю – уже й сама має власне «модне» бачення, сама малює оригінальний дизайн сукні і пояснює мені усі деталі майбутнього виробу. На своїй сторінці в Інстаграмі https://www.instagram.com/irina_synyshyn/ я завжди показую нові моделі, обговорюю їх зі своїми підписниками…
Карантин, в якому ми живемо упродовж останнього року, не міг не вплинути і на індустрію моди – нині дедалі більше людей віддають перевагу зручному та комфортному одягу в стилі casual, в якому можна і в магазин вибігти, і в кафе на каву піти. Власне, такий стиль і мені самій до вподоби – зручні та якісні брючні лляні костюми, джинси та світшоти, стильні трикотажні джогери та спортивні костюми. Проте, перефразовуючи знамениту Коко Шанель, яка ж модниця без сукні – і не обов’язково саме «little black dress»! (Сміється, – авт.) Сучасним модницям до вподоби і сукні-сорочки та сукні- бейбі дол, і неймовірні, трендові та комфортні сукні-халати! Мені подобається вносити в кожен свій виріб, кожен дизайн чи фасон щось своє, індивідуальне, певну «родзинку» – адже мода змінюється, а індивідуальність залишається!