Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, як відомо, проголосив 2020 рік роком “великого будівництва”, пообіцявши активно ремонтувати дороги, школи, інші інфраструктурні об’єкти. Це наштовхує на пряму паралель з попереднім урядом Гройсмана, який назвав 2019-ий роком “капітального ремонту країни”. Де той «капітальний ремонт», — так і залишилось загадкою. А тепер — такі ж солодкі обіцянки-цяцянки від прем’єра Гончарука і зрозуміло, чому. Фактично Україна вже вступила у чергову виборчу кампанію, у якій Зе-команда прагне повністю взяти під контроль місцеві ради по всій країні. Тому казкові обіцянки і популізм починають зашкалювати.
Влада змінилася, принципи — ні
Ще кілька місяців тому прем’єр на повному серйозі обіцяв 5-7 % зростання ВВП щорічно. Проте вже перші півроку роботи “молодої зеленої команди” не вселяють жодного оптимізму.
У січні бюджет недоотримав 25%, або близько 14 млрд. грн. надходжень. Падіння промислового виробництва складає майже 8%. У бюджеті стає менше грошей, а проблеми фінансових відносин між Києвом і місцевими громадами тільки загострюються. Держава регулярно затримує навіть гарантовані законом про бюджет виплати субвенцій на зарплати освітянам і медикам. Під загрозою — фінансування програм із закупівлі ліків, зокрема, інсуліну.
Загалом більшість проблем соціально-економічного характеру центральна влада перекладає на плечі місцевих громад. Ситуація залишилася незмінною з часів урядування Володимира Гройсмана. У середньому передані на місця зобов’язання з фінансування різних програм перевищують удвічі передані надходження. При цьому держава постійно підкидає “сюрпризи” у вигляді затримки гарантованих трансферів з держбюджету у місцеві бюджети. Через це міста і селища змушені шукати кошти для того, щоб садочки, школи, лікарні працювали. Як наслідок, видатки на капітальні витрати на місцях скорочуються на 12-15 %. У масштабах країни це складає близько 60 млрд. гривень. Власне, це якраз і є ті кошти, які без зай-
вого пафосу місцеве самоврядування могло пустити на “велике будівництво”, обіцяне прем’єром Гончаруком.
«Капітальна брехня» і «великий обман»: в чому різниця?
Очевидно, що гучна заява про “велике будівництво” зроблена з метою піару. Такі ж заяви робив і уряд Гройсмана, коли говорив про виділення 11 млрд. грн. на дороги місцевого значення, а насправді ця сума залишилася лише на білбордах.
Показовим є приклад Тернополя, коли попередній уряд, як і теперішній, пообіцяв кошти на будівництво Гаївського мосту, що зрозуміло, адже понад 80% руху цим мостом здійснюється транзитним транспортом, тобто йдеться про шлях загальнодержавного значення. На ділі ж все залишилось лише на словах. Так і не дочекавшись від держави вкрай необхідних коштів, Тернопіль, зважаючи на критичну ситуацію із мостом, змушений був самотужки взятися за ремонт шляхопроводу замість того, щоб спрямувати додаткові мільйони з місцевого бюджету на школи, лікарні, вулиці і двори. На жаль, це вже стало сумною системою: нинішній уряд, як колишній, банально не виконує свої зобов’язання, заганяючи міста, селища і села у борги. “Капітальна брехня” уряду Гройсмана послідовно трансформується у “великий обман” уряду Гончарука.
Мета лише одна — виграти вибори…
Мотивація “урядових казок” є простою, як двері, і зрозумілою. Партія влади хоче за всяку ціну вигравати місцеві вибори. А позаяк вигравати немає з чим, то, очевидно, спробують визначити хоч би 10-15 найбільш значущих об’єктів по Україні і «приписати» собі заслуги (читай: роботу) місцевого самоврядування.
Колишній міністр економіки Павло Шеремета, який тривалий час працював радником прем’єр-міністра Малайзії, однієї з найбільш динамічних економік у світі, якось сказав: завдання глави уряду полягає у створенні економічних умов, а не у відкритті чергової станції метро чи кілометра дороги. І справді, важко собі уявити, скажімо, президента США чи канцлера Німеччини, які відкривають п’ять кілометрів новозбудованої дороги чи нову школу. А ось наші високопосадові державні особи, схоже, інакше не вміють…
Віктор Ільчук
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: уряд