Обурений резонансною подією (детальніше тут: http://nova.te.ua/statti/tarashevski-zaberit-svij-kombinat-zvilnit-mene-z-yarma/ ), Сергій Тарашевський  захотів висловити свою позицію.

Журналісти неодноразово намагалися поспілкуватися з батьком Сергія, з яким безпосередньо мав справу Олександр Биховець, проте на наші телефонні дзвінки Тарашевський-старший не відповідав.

— Биховець мене зґвалтував. Не в прямому значенні. Морально. У нас із ним була співпраця щодо товариства, в якому він був одним із засновників. Коли ми брали кредити, це товариство стало поручителем. Та після того, як почалася криза, нам було нелегко… Ми всією командою долали труднощі. А Биховець стояв збоку, спостерігав. Потім вирішив, що йому хочеться бути поза процесом. Почав вимагати, щоб його вивести з товариства. Ми наскільки могли, ішли йому назустріч.
— А чому, гадаєте захотів розірвати співпрацю з вами?
— Бо почув, що пахне паленим. Коли фірма працювала, була зарплата, коли він з моїм батьком двічі на тиждень грав у теніс, все було добре. А коли виникли фінансові труднощі, вирішив заховатися в кущі, відмежуватися від проблем. Я пояснював йому, що це наша спільна справа. І він в процесі, і я, і моя сім’я під різними заборонами, під судами. Коли ми дійшли згоди, банк забрав у нас майно. Це була складна і тягла процедура через спори щодо оцінки майна, через нараховані відсотки. У судах з’ясували, хто що кому винен, погодили, яке майно забирають, яку суму грошей ми доплачуємо.
— Олександр Биховець каже, що по дружньому погодився, щоб на нього тимчасово записали акції комбінату «Торгтехніка», які належали вашому батькові…
— Такого не може бути. Ми всі працюємо в правовому полі.
— Чи міг пан Олександр у будь-який момент відмовитися від акцій?
— Міг їх не купувати апріорі. А якщо купив, то має право продати.
— Майно «Торгтехніки» забрали через кредитні борги?
— Так, через борги.
— Хто безпосередньо отримував ці кредити і на які цілі?
— Я би не хотів так детально вникати в це. Справа тягнулася роками. Биховець проходив у справі як один із співзасновників. Коли ми вирішили питання погашення боргів, банк надав Биховцю довідку, що не має до нього претензій. Стосовно акцій комбінату, то Биховець дав заповіт моєму батькові на випадок своєї смерті. Щоб акції не пропали. У заповіті гарно написано, що «при здоровому розумі і при пам’яті, без примусу…». А через десять років він починає казати, що ми на нього «повісили». Це виглядає так, якби дівчина прийшла і сказала, що її зґвалтували, а газета взяла і написала.
— Кожна людина має право висловити свою думку через газету. Але хотілось би дізнатися більше по суті справи. Який зараз статус Биховця щодо комбінату? Чи за комбінатом ще є якесь майно?
— Биховець має 90% акції «Торгтехніки». Сам комбінат є банкротом, не має жодного майна, погашені борги, п’ять років не ведеться діяльність. Його треба закривати. А Биховець вимагає, щоб я купив ці акції. Але, щоб купити, треба звертатися до брокера, сплатити податок — близько 50 тисяч гривень.
— Коли саме банк забрав майно через борги?
— Два роки тому.
— Але ще торік на Биховці було 19 млн. боргу…
— Щось банк забирав спочатку, щось — пізніше. Зараз боргу нема.
— Чи мав би пан Олександр брати участь у передачі майна, якщо воно було на його акціях?
— Звичайно, що так. Ми брали разом із ним кредит. А якщо не повернули кредит, то банк забрав майно. Крапка.
— Але чоловік дізнався про те, що майно комбінату продане, лише, коли днями вийшов з акцією під стіни адмінбудівлі комбінату…
— Усе відбувалося прозоро… Биховець каже, що Тарашевські тримають його на ланцюгу, що ми аферисти. А що хоче від нас — не зрозуміло…
— «Позбутись комбінату і повернути свою квартиру», — так озвучує він свою вимогу. Як це можливо вирішити?
— Нехай закриває підприємство. І воно піде в архів.
— У кого зараз зберігаються оригінали документів комбінату? Олександр Биховець каже, що має тільки деякі копії.
— Він заявляє, що я тримаю документи під подушкою чи в сейфі. Проте у мене теж їх нема. Достатньо зайти у реєстр депозитаріїв і взяти потрібний витяг. Биховець також звинувачує нас у тому, що через комбінат не може поїхати до дружини в Білорусь. «Що вам перешкоджає?» — запитую я. «Акції», — відповідає. Невже акції у цьому перешкоджають?
— Суд був заборонив Биховцю через борги виїжджати за кордон…
— На нього не була накладена заборона, бо ми оберігаємо партнерів у співпраці. А ось на мого батька була накладена.
— Але я читала відповідну постанову суду про заборону Биховцю виїзду за кордон.
— Була заборона, але її зняли…
— Коли востаннє відбувалися збори акціонерів комбінату?
— Ще за царя Гороха. П’ять років тому.
— Чи ідете на діалог із Биховцем, щоб вирішити це питання?
— Звичайно. Але Биховець хоче, щоб ми допомогли йому вирішити, а водночас називає нас аферистами. Як аферисти можуть купити акції? Коли ми укладали з банком мирову угоду, то він обійшов усі інстанції зі скаргами, звернувся в усі контролюючі органи, нас відповідно перевіряли…
— А ви радили йому продати комбінат, якщо таким чином можна вирішити проблему і пригасити конфлікт?
— Радили. Це наука для нас усіх…