В інтерв’ю ІА ZIK він наголошує, що провадження “дикого” ринку землі – це фактично крадіжка цього останнього ресурсу українського народу. Замість проведення повноцінної земельної реформи парламентарі взяли курс на розпродаж землі. А це загрожує тим, що українську землю можуть розікрасти, як розікрали промисловість у 1990-их роках…

Віталій Скоцик нагадав, що нині на розгляді Конституційного Суду України перебуває подання народних депутатів щодо визнання неконституційним мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. У нещодавно підписаному з МВФ меморандумі також йдеться про необхідність ухвалити закон про обіг земель уже в травні й почати продаж землі з 2018 року. Однак до поспішного відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення Україна не готова ні в організаційному, ні в правовому, ні в економічному сенсі, застерігає політик.

— Критичне питання для нашого народу – це крадіжка української землі. Я спостерігаю, що все нині підводиться до того, щоб вкрасти в українців їхню землю, а не завершити земельну реформу. Так, уже у травні депутати дуже швидко можуть провести потрібний законопроект і фактично вкрасти у людей землю, — наголошує Віталій Скоцик. — Сьогодні ніхто ні в аграрному виробництві, ні в українському суспільстві не вірить, що після впровадження вільного ринку землі ті люди, які працюють на землі, реально будуть мати можливість придбати її. Адже згідно з офіційною статистикою, 96% українців, які працюють на землі, не мають коштів, щоб її придбати. Хто ж у такому випадку матиме можливість купити цю землю? Це будуть саме ті люди, які за 25 років незалежності вивели з України сотні мільярдів доларів, а тепер матимуть можливість вкласти їх у вигідну справу. Адже що сьогодні в державі можна купляти за безцінь, але високоліквідно? Саме українську землю!

Процес реформування у земельній сфері потрібно ретельно контролювати і не дозволити провести закони, які можуть суттєво підірвати українську економіку.

Після референдуму про Незалежність питання землі для України є найбільш критичним. Якщо ми проведемо якісну та ефективну земельну реформу, а не дозволимо вкрасти землю, як сьогодні це намагаються зробити, то зможемо зберегти основу української економіки.

– Аграрна партія розпочала проведення Земельних форумів в усіх регіонах.  Які їх результати?

– 3 березня такий захід відбувся у Львові. Це був уже третій такий форум. Перший відбувся у Харкові, другий — у Кропивницькому.   Ми, як і в інших регіонах, вислухали точку зору щодо тієї стратегії, яку підготувала експертна рада при Аграрній партії щодо завершення земельної реформи. Фермери, експерти, представники місцевих громад цілком солідарні з нами в головному: якщо не завершити земельну реформу, а дозволити впроваджувати окремі елементи ринку землі – в українців поцуплять останнє багатство. Бо вкрадено уже все, крім землі. А “диким” ринком скористаються наші олігархи й великий іноземний капітал, щоб монополізувати цей ресурс. Не виключено, що між ними розгорнеться ціла війна – рватимуть країну на частини. І це тоді, коли на Сході за свою землю щодня вмирають наші воїни!

– Але ми знаємо, що вимогою МВФ є відкриття ринку землі в Україні, і президент Порошенко заявляв, що в цьому році це може статися.

– Це лише хибне трактування, що Міжнародний валютний фонд вимагає ринку землі. Вимога МВФ полягає в тому, щоб завершити земельну реформу. Відчуйте різницю: МВФ вимагає ухвалення повного пакету законодавства для обігу земель сільськогосподарського призначення. А чим займається наша влада? Парламентарі в коаліційній угоді домовилися про виконання 12 кроків для завершення земельної реформи. А виконали тільки три і кинули цю роботу, вхопившись за ідею “дикого” ринку землі. Звичайно, на прозорій реформі вони не “намутять” грошенят.

– Раніше 55 народних депутатів звернулися до Конституційного Cуду щодо скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Яка ймовірність, що мораторій може бути скасований, і якими можуть бути наслідки такого кроку?

– По-перше, ми бачимо, до чого звироднів наш парламент. Не вдалося зняти мораторій через голосування у сесійній залі, тому вони пішли іншим шляхом. Подання до Конституційного Cуду підписали учасники, здавалось би, різних політичних таборів – влади й опозиції. Його ініціювали представники БПП, підтримали «Народний фронт», Радикальна партія, «Самопоміч». Тобто коли йдеться про “дерибан” країни, уже немає поділу на табори – вони виступають єдиним фронтом.

Щодо наслідків депутатського подання. Відповідно до чинного законодавства, Конституційний суд має висловитися щодо цього питання протягом шести місяців. У нашій країні, при цій владі, можливе все. Треба враховувати, що петиція «підкріплена» ще й законопроектом, який містить весь букет ризиків: ринок землі вступає в дію одразу ж після скасування мораторію; купувати землю може будь-хто – і фізична особа, і юридична; через певний період відкривається ринок для іноземних громадян і компаній. І якщо Конституційний суд прийме таке рішення, законопроект буде у Верховній Раді, я думаю, що 226 голосів вони знайдуть для того, щоб розграбувати країну до кінця. Бо покупцем землі український фермер чи селянин не стане. Їх поклали на лопатки податками і бідністю, їм на посівну не вистачає, не те що землю купувати!

– Що потрібно зробити, аби захистити інтереси українських громадян при запровадженні ринку землі?

– Власне, це ми і робимо сьогодні. Ми зібрали найкраще експертне середовище, яке є в Україні в питаннях земельного законодавства. Ми покликали тих людей, які є власниками земельних паїв і які не отримали паїв, людей, які проживають на сільських територіях і у містах. Нам потрібно визначити стратегію і ті кроки, які необхідні для завершення ефективної земельної реформи, яка унеможливить крадіжку землі в українського народу, як у 1990-их вкрали промисловість.

Ми напрацювали 12 віхових кроків, які необхідні для якісного завершення земельної реформи. Щоб це була ініціатива всього українського народу, а не тільки експертного середовища, ми поїхали по країні. Нині наша стратегія вже має 14 кроків, ми доповнили її завдяки пропозиціям, отриманим у різних регіонах України.

Ключова позиція, яку підтримують і Схід, і Захід, і Південь нашої держави, – це те, що ринок землі на сьогодні відкривати жодним чином не можна. Ми до нього абсолютно не готові. Спочатку треба провести інвентаризацію землі, щоб знати де, яка і якої якості. Наповнити земельний кадастр. Провести межі земель приватної, комунальної та державної власності. Створити державний Земельний банк, який регулюватиме земельні відносини, стежитиме за збереженням родючості земель. Провести нормативно-грошову оцінку землі, якість якої суттєво змінилася за останні десятиріччя.

Серед ключових позицій реформи, на нашу думку, має бути заборона продажу землі іноземцям і обмеження площ, які можуть перебувати у власності або в оренді однієї особи.

Ми вважаємо, що Україна зможе завершити земельну реформу за три-п’ять років, але це не питання найближчих місяців.