Подружжя Богдан і Оксана Кучери із села Мушкатівка Борщівського району три роки добиваються у судах покарання для зловмисників, які вимагали гроші й обстріляли їх… Потерпів також брат Богдана Іван. Конфлікт виник, як то кажуть, на рівному місці. Якось мешканцю Скали-Подільської не сподобалося, що авто Богдана припарковане на узбіччі. Виникла словесна суперечка. Невдовзі у Кучера невідомі йому особи почали вимагати гроші, а все закінчилося… стріляниною. Оксану поранили у ногу, Івана — в живіт, а в Богдана влучило чотири кулі… Два місяці вони лікувались. Справу слухав Борщівський районний суд, а нещодавно — Тернопільський апеляційний суд. Потерпілі не погоджуються з ухвалою апеляції, оскільки замість реального терміну зловмисники отримали умовний. Днями вони звернулися до редакції “НОВОЇ…”, щоб донести свою позицію.

— Все почалося у червні 2017-го. Якось я з друзями сидів у своєму авто на узбіччі в Скалі-Подільській, — розповідає Богдан. — Повз нас проїхала автівка, однак через кілька хвилин повернулася і водій почав сигналити. Я вийшов до нього. Незнайомець (нині вже знаю, що це Василь Осадчук) наказав мені від’їхати, мовляв, я заваджаю йому рухатись. Я пояснив, що вживав з друзями алкоголь, тому не буду сідати за кермо, що прийде водій і завезе мене. Відбулася коротка словесна сутичка і ми розійшлися. Проте через якийсь час ми з дружиною приїхали на пошту до Скали-Подільської. Несподівано до нас під’їхав той же Осадчук із ще одним молодиком. «Ми за тобою їздили тоді, шукали, тому з тебе 500 гривень на могорич!» — заявили. «Навіщо ви мене шукали?» — здивувався. Почали тиснути… Їх було двоє, один набагато дужчий за мене. Я казав, що не маю грошей, дав свій номер телефону. Не обіцяв їм гроші, просто хотів, щоб залишили мене в спокої. Але через місяць, 6 серпня, інцидент продовжився. Ми з дружиною були в гостях в Іванкові. Осадчук безперервно телефонував, щоб зустрітися і поговорити. Я пояснив, що не вдома. Він сказав, що під’їде. Я погодився на зустріч, щоб нарешті з’ясувати, чого він хоче від мене. Поїхав не сам, а з братом Іваном та дружиною. Брат був за кермом мого буса, я — в салоні. До нас підійшла компанія незнайомих молодиків разом із Осадчуком. «Богдан винен гроші!» — заявив Осадчук. «За що?» — запитав Іван. «Бо перегородив проїзд», — відповів. Брат спробував пояснити, що безглуздо вимагати за таке гроші та ще й тиснути на людину. «Ось ваше авто теж на узбіччі. То що, я би мав мати до вас претензії?» — вдався до аналогій Іван. Та замість відповіді отримав два удари кастетом в обличчя. Оксана вийшла з буса, їй прострелили ногу… Почала кричати. Іван відчинив дверцята авто — куля влучила йому в живіт. А потім ще чотири рази вистрелили в мене. Стріляв знайомий Осадчука Владислав Гуляк. Позбігалися люди. Зловмисники утекли дорогою вниз. Приїхала швидка, поліція. Коли стріляли, їх було п’ятеро, а згодом підтягнулося з 30. Хлопці тримали в руках бити. Хотіли витягти нас зі швидкої, але поліція не дала… Три роки судів і вони не будуть належно покарані. Якщо Борщівський районний суд дав Осадчуку рік умовно, а Гулякові — три позбавлення волі, то апеляція зменшила їхні терміни до року умовно. Бракує слів… З Осадчуком ми частково примирилися, тому не наполягали на суворому покаранні. А ось Гуляк не каявся, тож ми просили суд належно покарати його. Він стверджував у суді, що… захищався, хоча не мав тілесних ушкоджень. До слова, наступного дня після стрілянини хтось порадив зловмисникам звернутися до поліції із заявами, нібито я їх побив. Було шість заяв! Як я міг, увесь закривавлений і шокований, їх бити? Згодом заяви забрали, одна дійшла до суду, але справу закрили. Будемо оскаржувати ухвалу апеляції, бо вважаємо її несправедливою. Молодики складають загрозу, вони з дитинства у спортзалах. Шкодую нині, що відразу не заявив до поліції, як тільки вони почали вимагати гроші, що взагалі погодився на ту зустріч…

— Це жахлива ситуація! Ми стали жертвами, нічим не провинившись, — обурюється Оксана. — Коли я вийшла з авто, Гуляк почав стріляти. Гумова куля розірвала мені ногу… Івана і Богдана теж обстріляв… Ми два місяці відновлювали здоров’я в лікарні, рани гноїлися. У чоловіка досі не до кінця загоїлися, Іван відчуває дискомфорт, бо куля зачепила стінку шлунка. Ми були шоковані, ніколи в таку ситуацію не потрапляли. Сподівалися на справедливе судочинство, але… Ми не згідні з ухвалою! Суд чомусь вирішив, що за такі дії можна не відповідати. Але ж зловмисники могли наробити більшої біди. Після такого поблажливого вироку вони почуватимуться ще більше впевненими і хтозна що чинитимуть…

— Осадчук вирішив, що Богдан винен йому гроші. Брат пішов на зустріч, щоб поставити крапку в тій історії. Не думав, що приїде стільки молодиків, — каже Іван. — Ті негідники нікого не бояться, навіть поліції. М’який вирок дає їм зелене світло на подальші «звершення». Видається, що можна стріляти по людях і не нести за це відповідальності…

Адвокат потерпілих Віталій Скиба готує касаційну скаргу, оскаржуватиме ухвалу апеляційного суду і прокуратура.
— Потерпілі примирилися з Осадчуком, тому не наполягали на суворій мірі покарання, а щодо іншого фігуранта, то просили суд справедливо покарати його. Борщівський районний суд кваліфікував дії підсудних як хуліганство, а апеляційний чомусь вирішив, що Гуляк завдав потерпілим ушкодження середньої тяжкості, тому змінив кваліфікацію і зменшив покарання. Обвинувачуваний не визнавав вини, лише перед дебатами сказав, що мав пістолет для відстрілу гумовими кулями. Вважаємо, що апеляційний суд помилково перекваліфікував його дії і неналежно покарав, тому будемо боротися у касаційній інстанції, — зазначив Віталій Скиба.