Півтора року тому — 14 листопада 2018 року — в аварії на Рівненщині загинув наш земляк, чемпіон світу з рукоборства Андрій Пушкар. Спортсмен їхав автомобілем зі ще одним рукоборцем Олегом Жохом і його батьком. Відразу після ДТП одні джерела повідомляли, що за кермом був Олег, інші — що батько Жоха. Водій не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з вантажівкою. Упродовж року вдова Андрія Пушкаря Світлана не коментувала хід розслідування справи, мовчали й правоохоронці Рівненщини, де проводилось розслідування, тому громадськості не було відомо про результати. Але в останні дні грудня 2019-го вдова опублікувала резонансний пост у Фейсбуці про те, що лише нещодавно дізналася, що кримінальне провадження було закрите за два місяці після аварії. Через суд вдалося відновити справу.

Проте днями Світлана Пушкар повідомила у Фейсбуці про те, що кримінальну справу знову закрили.

“Коли трапилася аварія, я дізналася про неї чи не в останню чергу. Чому не першою? Чому поліція мене не повідомила? – написала 30 квітня у соцмережі дружина загиблого спортсмена. – На місце події слідча Ірина Смілик (Ковалик) мене не пустила. Слава Богу, що туди прорвалися мої рідні і декілька друзів. Свідчень у них не взяли дотепер.

Слідча з місця події відправила мене до лікарні Радивилова, сказавши: «Їдьте, рятуйте Жоха». Безглуздя, погодьтеся?
Я поїхала, там була його мама. Віддала їй 5 тисяч гривень, які були в кишені. Коли їхала з дому, взяла ці гроші, щоб рятувати мого Андрія, бо сказали, що він в аварії.

Наступного дня приїхала забирати тіло чоловіка, довго на нього чекала (паперова волокита слідчих органів), сиділа в кабінеті слідчої.
Слідча Ірина Смілик (Ковалик) сказала мені там: «Коли вас будуть питати, хто сидів за кермом, кажіть, що батько Олега».
Люди, повірте, оце буде закарбованим в моїй пам’яті назавжди.
Я глянула на маму Олега, вона дивилася в підлогу. Глянула на слідчу — та очі опустила. Зараз, до речі, вона свідчить, що мені такого не говорила. Ще б пак, де ж вона підставить себе на покарання за брехню, це ж повністю переверне всю справу.

Незадовго після похорону я зайнялася збором коштів для одужання Олега.
Зазначу відразу ж, що люди їх перераховували не мені, а на карту його мамі.
Один раз їздила до Жоха в Рівне в реанімацію. Близько 5 тисяч доларів передали йому. Це були гроші, які зібрали спортсмени і глядачі на змаганнях в Польщі. Їх мені передав організатор турніру Igor Mazurenko. Ще частина коштів була від людей з Тернополя на лікування Жоха.
Згодом Ігор Мазуренко передав ще приблизно таку ж суму мені у Києві, ці гроші я також передала.
Згодом з моєю подругою Kateryna Kucher ми створили сторінку Жоха для збору коштів йому ж на американському сайті. Там люди за тиждень насипали 10 000 (тисяч) доларів. Ці кошти перевела сім’ї Жоха через його друзів, яким я передала всі дані.
Пишу це для того, щоб ви розуміли про мої мотиви. Для допомоги я використала всі можливості, все з мого боку щиро і чесно.

Одного разу під час роботи в Києві я розповідала про аварію юристу-криміналісту. Послухав і каже: «Ви знаєте, те, що ви говорите, не співпадає з фактами про аварію і з характером травм на тілі як Олега Жоха, так і померлого, його батька. Так не буває. Травми говорять, що за кермом був Олег».
Тобто, криміналіст вказав мені, що характер уражень Олега такий, як стається, коли людина сидить за кермом автомобіля.
Тут я знову потрапила в шок. Виринули і слова слідчої.

Коли я востаннє проводила Андрія, за кермо тоді сідав Олег, а не його покійний батько.

Я чекала коли мене викличуть на слідство. Не викликали.

Мені важлива правда. Ми маємо право її мати та знати. Зараз моя сім’я, син, всі рідні та друзі, весь світ, зрештою, який любив і поважав Андрія, обманутий.
Нам з вами бреше прокурор, слідство і сам Жох, який був приведений на засідання прокуроркою Євгенією Омельяненко.
Я намагалася донести йому, що мені важлива правда і правдиве розслідування. Якщо він правий і говорить правду, а не права я, і за кермом був справді померлий Сергій Жох, то чому вони не розслідують обставини належним чином?
Чому нам погрожує закриттям провадження і бреше про інші факти розслідування прокурорка?
Чому не допитують мене і моїх свідків? Чому не допитаний водій фури?
Чому не проведене відтворення ДТП?
Чому немає слідчого експерименту?
У справі більше питань, ніж відповідей.

Люди, зрозумійте, я не хочу садити Жоха за ґрати, мені це ні до чого. Хай живе, тренується і займається собі на здоров’я.
Мені потрібно почути та озвучити правду про те, що трапилося, як відбулося ДТП, чому і хто у ньому відповідальний.
Я тоді заспокою душу свою та Андрієву.

Справу вперше закрили в січні 2018, я дізналася про це восени 2019, коли знайшла сили її підняти.
У нас з адвокатом Віталій Сідоров було два тяжких суди, на яких прокурор замість захисту, топчеться по мені й Андрієвій пам’яті.

Суд ми виграли. 18 грудня 2019 року суддя Рівненського міського суду Володимир Доля скасував постанову про закриття кримінального провадження.
Але розслідування провели без нас, знову нікого не допитавши зі свідків з нашого боку. Провели з грубими порушеннями.
Тепер у мене немає жодних сумнівів, що рівненська міська прокуратура куплена другою стороною.
Замість того, щоб захищати мене, як потерпілу, вона з самого початку затоптує справу.

До речі, ще 18 грудня у Рівному на засіданні суду, прокурорка Є. Омельяненко сказала, що нашу справу вона «все одно через місяць закриє». Про це є відеозапис в залі суду.

Під час карантину я отримую лист з Рівненської прокуратури, що 21.02.2020 р. прокурорка відділу процесуального керівництва Євгенія Омельяненко справу вдруге закрила. Ми з адвокатом та народним депутатом Ігор Василів (“Слуга народу”) надсилали прохання у Верховну раду України, скарги в суд, прокуратуру, в Офіс генерального прокурора  з проханням допомогли в чесному розслідуванні кримінального провадження за N12018180000000567 від 14.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення.
Все глухо, поки що нас не чують.
Учора було чергове засідання, в понеділок буде продовження суду о 15:00 год. по відеозв’язку.
Люди, підтримайте мене, будь ласка. Може, ви знаєте, як і чим тут ефективно боротися. Може, знаєте хто може мені допомогти?
Потрібні свідки аварії, які їхали тоді, зупинялися на місці події, але їхніх даних у справі немає”.