Ранні красені-нарциси, вишукані пуп’янки тюльпанів, насичені пахучі лілії, ніжні ромашки, пишні жоржини, екзотичні височенні еремуруси… І – квітучі, дивовижні, неймовірних кольорів та форм іриси, які ростуть тут скрізь, куди не глянь, перетворюючи подвір’я у живу веселку.

«Квіти для мене – це пристрасть, захоплення, емоції, це те, чим живу, – зізнається господиня обійстя пані Надія. – Мій ранок починається з того, що біжу до клумби подивитися, як розцвіла та чи інша квітка… Люблю усі квіти, але найбільше тішуся саме ірисами – їх у мене понад три сотні сортів. А зачарували мене ці красиві квіти понад п’ятнадцять років тому…»

Оригінальний сорт ірисів може коштувати і тисячу гривень
– Любов до квітів у мене – від бабусі Марії, нині, на жаль, покійної, – розповідає пані Надія. – Змалку пам’ятаю «квіткове царство» у неї на подвір’ї. На початку 90-их бабця захопилася вирощуванням ірисів – це було ще в «доінтернетну» епоху, тож вона просто купувала саджанці на ринку, приносила додому і висаджувала їх… У 82 роки бабця ще виходила на квіткові грядки і сама там поралася. Вона отримувала від того задоволення! А згодом «квіткову естафету» від неї перейняла і я… Нині квітів на подвір’ї уже стільки, що з-перед хати вони починають «мандрувати» і на город, витісняючи там грядки із зеленню…
Іриси спершу купувала на ринку та в наших тернопільських селекціонерів, згодом почала замовляти нові сорти по Інтернету. Так захопилася, що непомітно для себе вийшла на цифру у 300 сортів! (Сміється, – авт.) Тільки карликових ірисів, якими зацікавилася в останні роки, понад сотня сортів, а усім решта я уже й лік втратила!.. Якісь сорти відходять, натомість з’являються нові. На вирощування ірисів треба просто «захворіти».
Я сама навіть пробувала виводити нові сорти, але це ду-у-же копітка й часомістка справа. Зате дуже цікаво спостерігати, як народжується новий сорт, адже коли купуємо – все просто: знаємо форму, колір, а чекати цвіту нового сіянця потрібно роками…
Іриси багатогранні і багатобарвні, незвичайні за формою і відтінками, мають вишуканий аромат… А їхні дивовижні кольори – це просто «космос»! Іриси недарма називають веселковими квітами – нині завдяки і американській, і австралійській селекціям є сорти, де на одній квітці поєднуються не лише два чи три, а й навіть чотири кольори! Різнобарвні іриси нині дуже популярні – люди готові платити по тисячі гривень за оригінальний і незвичний сорт. Я ще до такого не готова, щоправда… (Сміється, – авт.)
Навіть якщо на вашій ділянці з квітів будуть тільки іриси, вона все-таки буде виглядати яскраво й різноманітно – настільки несхожі сорти цієї культури. Безліч видів, сортів, тонкощів, нюансів! Навіть попри чималий «стаж» у вирощуванні ірисів, я щороку вчуся – шукаю нову інформацію, щороку щось змінюю і пробую нове, бо ж і клімат змінюється, і умови вирощування… Бувають і розчарування, але коли квітка зацвітає – усе це забувається, лишається чиста радість!

Чоловік квіти не дарує, а… вирощує!
— Чи вибагливі іриси? І так, і ні… Попри роботу (пані Надія працює у бібліотеці) і домашні клопоти, часу на квітникарство не так уже й багато, щоб мати гарний квітник, біля нього треба потрудитися. Ірисам подобаються чисті грядки, пухкий ґрунт, підгодівля й помірне зволоження – все це їм і треба забезпечити. Потрібно що три роки розсаджувати їх, щоб не загущувалися кущі, бо тоді квітка «бідніє», і хоча б раз у шість років міняти місце. Я зазвичай розсаджую іриси після цвітіння.
Іриси не люблять затінку і застою води та надмірної вологості, – ділиться пані Надія.
І, звісно ж, треба квіти прополювати, щоб не було бур’янів, обробляти фунгіцидами, які містять у собі мідь, від шкідників та грибкових захворювань… Зазвичай я тричі обробляю іриси до початку сезону цвітіння – для профілактики, а також наприкінці літа, уже після сезону цвітіння. Так, роботи коло них багато, але ж і квіти віддячують та-а-к щедро! Коли вони цвітуть – очей не відведеш! Люди йдуть вулицею і всі, як один, голови у бік нашого подвір’я повертають… (Сміється, – авт.). До речі, я своїх квітів не зрізаю, у вази вдома не ставлю – шкодую їх… Хіба якщо вже пошкоджене стебло – чи котики бігали, чи вітер зламав, то тоді. Іриси квітнуть досить довго – від появи першої квітки десь у середині травня і до останньої минає майже місяць. Проте не ірисами єдиними – у нашому «квітковому царстві» є і лілії, і ромашки, і гібридні ехінацеї, і троянди, і жоржини. А ще люблю еремуруси – фантастично гарні квіти, серед них є справжні гіганти – по два метри з «хвостиком», я ж маю «невеличкі» – всього лише вищі за мене! (Сміється, – авт.)
Торік на карантині квіти нас просто рятували – давали стільки позитиву і спокою! Коли нема настрою – ідеш у квітник, дивишся – і відразу світ сяє новими барвами… Навіть коли фото своїх квітів переглядаю, настрій покращується.
Чоловік Петро теж поділяє моє захоплення квітами – навіть допомагає у квітнику, коли бачить, що багато роботи. Знаючи мою любов до всього живого, не дарує мені зрізаних квітів – натомість охоче допомагає посадити щось нове-цікаве у нас на клумбі. А ще має власне хобі – вирощування винограду. Маємо десь 12 сортів укривного винограду – причому це здебільшого солодкі десертні сорти, які за насиченим та вишуканим смаком нічим не поступаються купованим. Так спільно і плекаємо наш сонячний сад…
Часто викладаю у себе на ФБ-сторінці фотографії розквітлих ірисів – люблю ділитися з людьми красою… А ще з нетерпінням очікую, коли можна буде розпочати квітковий сезон – до нього залишилося ще зовсім трішки! Цьогоріч мають зацвісти кілька нових сортів ірисів – уже чекаю-не дочекаюся, коли розквітнуть їх розкішні бутони!