На церемонії одруження вона з’явилася у дивовижній сукні, зшитій за нестандартною технологією. Жінка розповіла, що на створення вбрання в неї пішло три тижні, а матеріал дістався їй абсолютно безкоштовно.
Свою сукню вона збирала у прямому значенні по клаптиках. Беккі працює масажисткою, під час процедур вона розповідала клієнтам про свою ідею весільного вбрання, тож деякі приносили їй невеликі відрізи тканини, мережива і прикраси з суконь їх матерів і бабусь. Один з клієнтів привіз їй красиву тканину з Ірану, декор Беккі взяла зі скриньки своєї матері, частину ґудзиків зрізала з вінчальної сукні сестри.
Жінка відмовилася від традиційного вбрання, бо вона зі своїм уже законним чоловіком прожила багато років разом, у них народилися шестеро дітей. За словами Беккі, було б не зовсім правильно і зовсім не романтично одягнути звичайну вінчальну сукню. Вона вшила в тканину маленький шматочок сланцю, видобутого в кар’єрі неподалік від місця її народження, а також обручки батьків.
Протягом кількох тижнів до Беккі приходили гості, які хотіли б взяти участь у створенні сукні. Кожен вносив свою лепту в процес, вбрання стало символом, який об’єднав багатьох людей з усього світу. Кінцевий результат дуже сподобався нареченій і гостям. Беккі каже, що сукня вийшла елегантною і стриманою.