Вівторок, 04 серпня 2020
• Шахраї видурили в пенсіонерки 100 тисяч гривень через “грошову реформу” • На Кременеччину привезуть картини Тараса Шевченка • На Тернопільщині за добу 27 випадків зараження на COVID-19 • Сергій Надал: “Тернопіль хочуть взяти у карантинну блокаду” • Чому літо не “вбило” коронавірус? • “Дзвони Лемківщини” через карантин відбуваються в онлайн форматі • Медикам і водіям “швидкої” піднімуть зарплати • Директори тернопільських шкіл танцювали на набережній! • Перший ремонт за 50 років. У Хоросткові капітально оновлюють школу • Депутати міськради дадуть оцінку законності постанови щодо віднесення Тернополя до «червоної» зони • Випускний-2020: сукня з 100-метровим шлейфом, маски і дистанція (фоторепортаж) • Тернопіль внесли до червоної карантинної зони • Через карантин потяги не зупинятимуться у Тернополі • COVID-19 на Тернопільщині: із 3035 хворих 1796 одужали • Мешканець Тернопільщини втретє захворів на “коронавірус” • На Борщівщині зіткнулися мотоцикл та іномарка • Як відбуватиметься навчання в школах з 1 вересня? • Богданчика виховує тільки бабуся. Нині він потребує допомоги… • Найкращі квіти з доставкою у Тернополі та області • Українцям відкриті для відпочинку кордони 6 країн
Коли шиття до пуття

Автор: Опубліковано: 7 Грудня о 11:00 118


Тернополянка Олена Куйбіда відкрила швейну студію «YOU CAN», де допомагає нечуючим дівчатам пошити собі сукні на випускний.


Як змінити на краще себе, своє оточення і простір навколо? А… дуже просто! Сказавши усього два слова: ти можеш! Так, як це зробила тернополянка Олена Куйбіда: нещодавно вона відкрила власну швейну студію «YOU CAN» («Ти можеш» — англ.), де не лише шиє одяг, а й навчає усіх охочих крою та шиття, а ще допомагає нечуючим дівчатам власноруч пошити вишукані сукні на випускний.

Ця історія почалася з мрії. А, як вважає моя співрозмовниця, «кожна мрія поцілована Богом…». І якщо поставити перед собою мету і наполегливо йти до неї, то навіть найсміливіша мрія стане реальністю. Недаремно кажуть: стукайте, і вам відчиниться…

Коли робота — ще й хобі…

— А починалося усе, — пригадує жінка, із дитячої мрії про світ моди та власноруч пошитого «гардеробу» для ляльок. — Я змалку любила шити, у мене завжди було бажання творити щось своє, унікальне та неповторне. Починалося усе з сукенок для ляльок, далі і за свій гардероб узялася… Хоча, наприклад, у школі варіанту, що навчатимуся на швею, спершу не розглядала. На той час у нашому суспільстві до цієї професії, як і до більшості так званих «робітничих», на жаль, чомусь ставилися з упередженням. Пригадую, як коліжанка «завдяки» вчительчиному: «Не будеш вчитися — швеєю працюватимеш», обрала не швейну справу, яка була їй близька, а щось далеке від мрії, зате нібито «модне» і «престижне»… І, відівчившись та відпрацювавши кілька років, таки… все одно взялася за дизайн одягу!  Мені, можна сказати, пощастило більше: на факультеті банківської справи, куди я «примірялася», був перебір і я вступила до ПТУ №3 на швейну справу. Тобто, відразу взялася за улюблену справу… (Сміється, — авт.) Зрештою, мені в житті не раз доводилося переборювати труднощі: я росла у багатодітній сімї, рано помер наш тато, і, аби допомогти мамі, яка сама ростила нас чотирьох, ще з чотирнадцяти років працювала. Поєднувала роботу та навчання: у будні вчилася, у вихідні працювала на базарі. Була продавцем морозива, робила хот-доги… До слова, зі своїм чоловіком познайомилася саме завдяки цій роботі: він підійшов до мене купити хот-дог, зав’язалася розмова, виникла симпатія, і відтоді ми разом. Дуже люблю свій життєвий ланцюжок подій: усі випадковості у ньому насправді зовсім не випадкові… Чоловік мене у всьому підтримує, надихає втілювати в життя нові ідеї та проекти.

Після профтехучилища я певний час працювала на пошитті штор, доки не пішла у декретну відпустку. Проте навіть сидячи вдома з маленьким синочком, у вільний час брала індивідуальні замовлення на пошиття. Коли ж синочок трохи підріс, я зрозуміла, що хочу продовжувати  свою освіту саме у цій галузі і вступила до Галицького коледжу ім. В. Чорновола на факультет дизайну. Далі була робота у тернопільському салоні «Княжна», де я шила дитячі та дорослі сукні,  після цього працювала закрійником у відомій компанії-виробнику головний уборів та аксесуарів Dembohouse. А, будучи уже у другому декреті з донечкою, зрозуміла, що доросла до більш творчої роботи та до того, аби робити уже щось своє.

Бізнес-проект швейної студії став переможцем

Саме тоді в мене виникла ідея створити у Тернополі швейну студію «YOU CAN», — як нагадування собі і всім, що нам насправді під силу усе! Написала свій бізнес-проект, з яким стала учасницею Школи соціального підприємництва. Приємно, що саме мій проект набрав найбільшу кількість балів від журі.  Річ у тім, що я додала до нього ще й соціальну складову, вирішивши навчати швейній справі  осіб з незахищених соціальних верств. Як результат —  Українська соціальна академія подарувала мені можливість стати учасницею Літньої школи соціального підприємництва. Навіть попри те, що із запланованого тижня навчання я мала змогу пробути у Києві лише три дні, це був надзвичайно цікавий та корисний досвід, після якого я зрозуміла, як і у якому напрямку маю рухатися далі. Нині наша швейна студія «YOU CAN»  приймає замовлення на ремонт та пошиття одягу за індивідуальними замовленнями, а також проводить майстер-класи з крою та шиття для усіх бажаючих. Знайти інформацію про нас та наші акції можна на сторінці швейної студії у соцмережі Фейсбук: https://www.facebook.com/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D1%96%D1%8F-YOU-CAN-823403151196477/?epa=SEARCH_BOX&jazoest=2651001217111169549548664980111801001048110857101711011201058554686572661175773849778738548651048968551146558651001198277726580110548265108113113888976538411699114541096788538010410712110311668958290881109879578995119

Мені хочеться, аби люди звернули увагу на речі індивідуального пошиву, і, зрештою, і самі зацікавилися шиттям. Адже так звана «масовка» стирає індивідуальність, окрім того, наряди масового пошиття не кожному підходять. Більшості людей доводиться підганяти речі по фігурі, аби підкреслити достоїнства і приховати її недоліки. А якщо ви придумаєте собі фасон самі і замовите пошив цієї речі, то будете впевнені, що і убір вам до лиця, і що пасує ідеально!

Наша головна спеціалізація — сукні у стилі family look для мами та доні, а також наряди для юних принцес на всі випадки життя. Адже випадків, коли потрібна розкішна сукня для дівчинки, дуже і дуже багато. Це і свята в садочку, і випускні бали, і перше причастя, і дні народження, і весільні церемонії, в яких дітки беруть участь… Словом, для маленьких принцес завжди потрібно багато красивих суконь. (Сміється, — вт..)  Знаю це по своїй дворічній донечці Христинці, яка просто обожнює приміряти сукенки, пошиті мамою!

Антуан де Сент-Екзюпері колись казав, що для дітей треба писати, як для дорослих, тільки краще. Говорячи про дитяче вбрання, можу сміливо стверджувати, що для дітей треба і шити, як для дорослих, тільки краще! Власне, це і стало нашим кредо…

Вечірні та випускні сукні — для нечуючих дівчат

Але й це ще не все. Нині у своїй студії пані Олена допомагає дівчатам — ученицям школи-інтернату для слабочуючих дітей  пошити собі вишукані вечірні сукні та сукні на випускний.

— На цю ідею, — розповідає жінка, — мене надихнуло побачене на початку року в Тернополі дефіле, моделями в якому були дівчата із вадами слуху.  Мені хочеться, щоб кожна людина могла доторкнутися до світу моди, незалежно від її особливостей. Хочеться показати, що й «інакшість» є красивою…  Ми сформували групу із шести дівчат. Фасони та кольори суконь ім. допомогла підібрати тернопільська стиліст та шопер Оля Вінницька, тож тепер, збираючись щотижня, ми разом над ними працюємо. А по завершенні роботи плануємо або долучитися до модного показу, або організувати фотосесію на згадку. Аби ми могли порозумітися між собою, нам допомагає слабочуюча дівчинка-учасниця проекту. Звичайно, не завадила б підтримка спонсорів, адже і тканина для суконь, і каміння та мереживо для їх оздоби нині ой, яке недешеве. У ролі спонсорів до нас долучились Наталя Батючок та Валентина Ярош, надали тканину для перших спроб. Було б добре, якби знайшлися небайдужі благодійники, аби допомогти з тканиною для випускних суконь для дівчат з інтернату.  А ще нині ми збираємо охочих у групу для безкоштовного вивчення мови жестів.   Насправді кожен з нас може допомогти іншим, варто тільки взятися і сказати собі: я — можу…


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Нині двоє жінок 1987 та 1989 років народження та їхній спільник – водій автомобіля, 1984 року народження затримані в порядку статті 208 КПК та перебувають в ізоляторі Старокостянтинівського відділу поліції, адже останній їхній злочин оперативники задокументували саме на території цього району Хмельниччини...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 14:52


Забезпечення охорони унікальних полотен Тараса Шевченка – про це йшлося під час робочої зустрічі директора Кременецького краєзнавчого музею Андрія Левчука, очільника тернопільської поліції Олександра Богомола та керівника Управління поліції охорони області Олега Іващенка. Виставку акварелей організатори планують провести восени...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 14:43


Станом на 03 серпня 2020 року в Тернопільській області за результатами досліджень методом ПЛР – у 3113 випадках діагноз лабораторно підтверджений (2847 дорослих, 266 дітей), з них 39 летальних. Видужало 1828 осіб...


Рубрика: , Опубліковано: о 11:00


Рішення про внесення Тернополя до "червоної зони" карантинних обмежень є політичним, заявив міський голова Сергій Надал...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 16:29


Лікар-інфекціоніст з Київської міської клінічної лікарні Євген Дубровський прокоментував особливості циркуляції вірусів в різних погодних умовах...


Рубрика: , , Опубліковано: о 16:13



Теми дня
3 Серпня
2 Серпня
1 Серпня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео