Минулої неділі, 25 листопада, українців сильно схвилювали дві події: обстріл і взяття у полон біля Керченської протоки в Азовському морі трьох наших кораблів разом з командами в кількості 23-ох моряків (троє з них були поранені) і термінове засідання Ради національної безпеки і оборони, яке відбулося у відкритому режимі після опівночі. На тому засіданні РНБО рекомендувала президентові П. Порошенку у зв’язку з відкритими агресивними діями Росії невідкладно запровадити на всій території України воєнний стан терміном на 60 діб та можливістю його подовження. Згідно із процедурою, президент зробив відповідне подання, і вже у понеділок, 26 листопада, його у терміновому порядку мала розглянути на своєму позачерговому засіданні Верховна Рада, яка за законом уповноважена ухвалювати такі рішення.

У даному контексті усіх особливо хвилювало питання президентських виборів, що заплановані, як відомо, на 31 березня 2019 року, адже в такому разі вони відтерміновувалися б на невизначений час. Очевидно, саме на це розраховував Петро Порошенко разом зі своїми соратниками, зважаючи на низький власний рейтинг за даними всіх без винятку відомих соціологічних служб. Так до суто військового, чи радше воєнного, аспекту додалася політична складова. Опоненти відразу звинуватили президента у нещирості намірів і намаганні узурпувати владу в країні. Мовляв, в Україні вже п’ятий рік точиться війна з Росією, за цей час було анексовано Крим, захоплено Донбас, відбулися великі кровопролиття під Іловайськом та Дебальцевим, бої за Донецький аеропорт, збиття малазійського «Боїнга» МН17, за цей час загинуло понад 10 тисяч українських військовослужбовців і добровольців, — і тоді Порошенко не бачив підстав, а воєнний стан запроваджується лише тепер, за кілька місяців до президентських виборів.Проти запропонованого варіанту виступили практично всі партійні фракції Верховної Ради включно з «Народним фронтом», крім БПП. В результаті складних і напружених дебатів було досягнуто компромісу: запровадити воєнний стан не на всій території України, а тільки у 10-ти областях, що межують з РФ, Придністров’ям та мають вихід до Азовського моря, терміном не на 60, а на 30 діб. За дане рішення проголосували 276 народних депутатів, крім  того, окремим пунктом було проголосоване рішення про те, що, як і гласить закон, президентські вибори відбудуться в останню неділю березня 2019 року — тобто 31 березня.

У яких регіонах України діє воєнний стан та на який час він запроваджується?

Згідно з оприлюдненим на сайті Верховної Ради законом, воєнний стан вводиться від 14:00 26 листопада строком на 30 діб до 26 грудня 2018 року. Воєнний стан вводиться у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.

У період дії воєнного стану часткова мобілізація оголошується Президентом України у строки і в обсягах відповідно до загроз національній безпеці і обороні України.

Що змінюється із введенням воєнного стану?

Згідно із законом України «Про правовий режим воєнного стану», у регіонах створюються адміністрації, до складу яких входять військові, які наділяються повноваженнями цивільної влади – військовослужбовці отримують такі ж повноваження, як, приміром, поліція.

Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом за пропозицією Генерального штабу ЗСУ або відповідної обласної державної адміністрації. Військові забезпечують правопорядок самостійно або із залученням органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Якщо у регіоні розпочинаються активні бойові дії, то влада повністю покладається на військове командування та військові адміністрації.

Під час дії воєнного стану на громадян можуть чекати певні обмеження їхніх традиційних (конституційних) прав і свобод. Хоча П. Порошенко  під стенограму у ВР запевнив, що буде вдаватись до цього лише в разі гострої необхідності – якщо війська РФ почнуть інтервенцію на материкову частину України.

Отже, можливі обмеження та обов’язки під час воєнного стану:

Трудова повинність для працездатних осіб, незалучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і незаброньованих за підприємствами. Це означає, що в разі потреби населення можуть залучити до робіт для забезпечення або укріплення обороноздатності України. Такими роботами можуть бути, наприклад, участь в організації захисних споруд. Багато українців вже знайомі із таким досвідом – у серпні 2014 року після вторгнення на Донбас регулярних російських військ тисячі людей у багатьох містах України рили окопи, брали участь у виготовленні маскувальних сіток тощо.

Відчуження майна або його використання. У тимчасове використання можуть взяти вашу автівку або підселити у вашу квартиру когось із військових, що більш ймовірно за оголошення мобілізації та суттєвого загострення ситуації.

Запровадження комендантської години. У населених пунктах можуть запровадити обмеження на право знаходитись на вулиці або в публічних місцях. Досвід прифронтових міст на Донбасі показує, що такий варіант можливий в разі активних бойових дій. У населених пунктах можуть встановити особливий режим в’їзду і виїзду, обмежити свободу пересування громадян, а також рух транспортних засобів. У громадян можуть перевіряти документи та оглядати речі.

Мирні збори, мітинги, демонстрації та інші масові заходи на період дії воєнного стану забороняються. Забороняється діяльність політичних партій та громадських організацій, діяльність яких спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення. Отже, фактично будь-яка діяльність організацій сепаратистського спрямування та інших прихильників «русского міра» стає поза законом.

Військовозобов’язані можуть змінювати своє місце проживання лише з дозволу військового комісара. Якщо громадянин володіє зареєстрованою зброєю, її можуть вилучити на деякий час. У разі загрози життю або здоров’ю людей військові адміністрації можуть здійснювати евакуацію населення та матеріальних і культурних цінностей – у випадку загрози їхнього пошкодження або знищення…

Це лише основні постулати, передбачені законом у випадку запровадження воєнного стану, але, як бачимо, стосуються вони лише українських громадян. Зовсім нічого неясно, що, окрім мобілізації власного населення і власних ресурсів, збирається робити влада у протидії російській агресії. Механічне запровадження воєнного стану, за великим рахунком, нічого не дає, бо не вирішує ключових питань у стосунках з агресором: давно назріла потреба розірвати з Росією дипломатичні відносини, запровадити візовий режим, націоналізувати в Україні російські банки, а також російський бізнес, якому в Україні дотепер належать цілі стратегічні галузі і об’єкти, припинити з Росією торгівлю…

Як бачимо, нічого цього унаслідок запровадження воєнного стану, нехай і локального, немає. А відтак це наштовхує на підозрілу і обґрунтовану думку: якщо не вдалося проковтнути увесь шматок, то добре задовольнятись хоч рештками. Принаймні в означених областях, де запроваджується воєнний стан, електоральна підтримка в Петра Порошенка найнижча.

Максим Вересень