Четвер, 27 січня 2022
• «Рускій мір» зблизька, або Хто вони, ординці біля кордону • З 26 січня у Тернополі запровадили додаткові карантинні обмеження • У «Голосі країни» – «кіборг» з позивним «Маестро»! • Ворог біля воріт. Чи готова Україна дати відсіч Путіну? • На Бучаччині водію, який скоїв ДТП, де загинуло двоє людей, дали 5 років позбавлення волі • ДТП у Тернополі: 17-річну дівчину з Козови шпиталізували до реанімації • Хто такі «фантомні патрульні», які вже можливо завтра почнуть працювати на тернопільських дорогах? • У Лондоні помер 40-річний чоловік із Бучача • У День Соборності України в Тернополі відслужили поминальний молебень за полеглими Героями • За підробку довідок про ПЛР-тестування двом тернополянам “світить” п’ять років тюрми • Під колесами автомобіля на Кременеччині загинув пішохід • М’ясний бенкет! Три ідеї для страв зі свинини • У художньому музеї – «Зимова феєрія»! • Сергій Надал запевнив власників індивідуального опалення, що оплату за ізольовані транзитні стояки буде скасовано • І колядували, і вертепи парадували! • Все, що треба знати про обігрів площ загального користування • Двоє вбивць Віталія Ващенка вже на свободі, ще двом залишилось відсидіти небагато. Що вирішить касація? • Тернопільщина – у “помаранчевій” зоні через захворюваність на ковід • Леонід Шкробот: «Від багатьох лікувальних закладів ми вирізняємося комплексним підходом, спільним онкологічним консиліумом і суворим дотриманням стандартів лікування» • «Велике будівництво’2021»: Тернопільська область
Без віз на… truskawki?!

Опубліковано: 14 Червня о 14:00 167


Українські Майдани мають одну спільну рису: яким би сильним не було народне піднесення, — через два-три роки учасників революції та суспільство опановують розчарування та відчай. Вигравши один, навіть дуже важливий, бій з владою, українці поки що не навчилися постійно тримати владу в напрузі, дозволяючи їй досить швидко забувати про цінності Майдану.


Відтак невдовзі люди, віддавши все на відкуп владі, не приховують свого незадоволення від якості змін та повільного і неминучого реваншу старої системи. І сьогодні людям, які пройшли два Майдани, а особливо пекло Революції Гідності, боляче спостерігати, як ті, хто завдяки їхній самопожертві та громадянській позиції, отримав владу і портфелі, крок за кроком  уподібнюються до злочинної влади, якої ціною великої крові позбулися. Щоправда, є одна істотна різниця:  теперішні роблять це вишукано, зі знанням анлійської мови, пропагуючи  європейський вибір та європейські цінності. Тим більше це боляче, коли розумієш, що тисячі патріотів загинули за цю державу у війні, що триває на Сході, а мільйони українців стали ще біднішими через недолугу антинародну політику влади, яка обіцяла «жити по-новому».

Нині, коли звідусіль лунають переможні реляції про запровадження для України безвізового режиму, а Порошенко з надривом і пієтетом цитує російського класика Лермонтова:

«Прощай, немытая Россия,
Страна рабов, страна господ,
И вы, мундиры голубые,
И ты, им преданный народ!»

— треба чітко сказати, що бажане видається за дійсне. До цього «прощай» ще, ой, як далеко! А ще  варто згадати одну обставину. В холодні осінні дні 2013-го Європа обіцяла диктатору Януковичу… той же безвіз у разі підписання угоди про Асоціацію, тобто з 2014 року. Натомість Україна Майдану, який переміг, отримала цей же безвіз аж через три роки! Натомість про реальну інтеграцію України до Європейської Унії та серйозні інвестиції в Україну «делікатно забули» і на Заході, і у нас.

Підміна понять  — мистецтво, яке прекрасно опанувала правляча нині в Україні постмайданна кліка. Завдяки їй ми живемо в просторі, де реальні події та справжні цінності підміняються мало помітними для загалу замінниками, а щоденний порядок денний силою олігархічних ЗМІ формують добре зрежисовані дискусії на фейкові теми. Тільки міфотворцям від влади відомо, як військові трагедії під Іловайськом та Дебальцевим можна назвати перемогами, а принизливі антиукраїнські Мінські угоди — здобутками української дипломатії. Зрештою, ще треба пошукати в цивілізованому світі країну, де масове пограбування депозитів населення через так звану ліквідацію банків називають мегареформою та очищенням банківської системи. Більше того, постмайданна кліка навіть знайшла спосіб, як вільних громадян вільної держави перетворити в рабів  системи. Запровадивши надвисокі тарифи на комунальні послуги, мільйони українців зробили цілковито залежними від грабіжницької влади, прив’язавши до державної системи субсидій. Невже страх до власних громадян такий великий, що треба було більше половини населення країни спершу обібрати до нитки, а потім зробити рабами субсидій?

Не дивно, що інші мільйони, так і не дочекавшись після Майдану безвізу, породили нову хвилю української еміграції, прагнучи заробити статки для себе і своїх дітей, але не в цій країні. А серед тих, хто залишився (з 52 (!) мільйонів, що були при Кучмі, нині в Україні залишилося, за різними оцінками, лише від 36 до 32 мільйонів), далеко не кожен має  можливість скористатися принадами безвізу. Особливо, коли курс національної валюти порівняно з 2014 роком впав проти долара більше, ніж утричі. Навіть українці з достатком вище середнього скаржаться, що для них перебування у Європі стало дорогим і недоступним. Тому найбільш популярним у найближчі роки використанням безвізу, судячи з усього, стануть зовсім навіть не туристичні поїздки, а сезонні заробітки. Наприклад, традиційні для українських заробітчан вояжі на збір сезонних ягід та фруктів (полуниць, вишень, яблук тощо) стануть дещо дешевшими. Крім візи вартістю 35 євро, заробітчани зекономлять кількасот гривень на послугах візових центрів. Ото й уся вигода — по суті, дрібна і не варта такої крові і в яку чомусь наш гарант безпідставно вкладає такий глобальний зміст. Бо все решта у нас таке ж дрімуче, як у ворожій Росії, з якою наша влада «прощається» лише на словах.

В умовах інтелектуального обезлюднення і тотального знущання єдина надія наразі на … студентську молодь, яка, побувавши в Європі та скуштувавши тамтешнього хліба, повернеться додому з твердим переконанням, що так далі жити не можна. Однак це вже історія іншого Майдану. Через …ять або …надцять років.

Максим ВЕРЕСЕНЬ


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Слухаючи сьогодні путіна-лаврова та численну пропагандистську нечисть Кремля на кшталт жириновського-соловйова-кисельова-захарової-скобєєвої, кожна притомна людина навіть не дивується їхній нахабності, лицемірству, брехні. Не дивується, якщо знає хоч трохи історію. Знає звідки ноги, «то бішь, рогі растут…»...


Рубрика: , Опубліковано: о 8:32


У зв’язку із різким зростанням захворюваності на COVID-19 у Тернопільській громаді впродовж останнього тижня і з метою недопущення погіршення епідеміологічної ситуації відбулося засідання міського оперативного штабу...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:45


«Я прийшов на «Голос…», аби хоч трохи, поки є можливість, побути тим, ким би я міг бути, якби не війна», – зізнається Ярослав Гав’янець...


Рубрика: , , Опубліковано: о 17:42


«Тільки б не було війни…» — тривожаться українці. І хоча на Донбасі вже восьмий рік триває російсько-українська війна, нині наша держава опинилася перед загрозою масштабного вторгнення з боку Росії...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 12:58


5 років позбавлення волі – такий вирок водію, що вчинив ДТП на Бучаччині, у якому двоє людей загинули і ще троє – отримали травми...


Опубліковано: о 18:11



Теми дня
27 Січня
26 Січня
25 Січня
24 Січня
23 Січня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео