Неділя, 25 вересня 2022
• Триває збір коштів на автівку для воїнів ЗСУ 24 бригади • «Вітер На-Дії»: українська молодь зустрілася в Кракові • Передачі захисникам із Тернополя — в найгарячіші точки • Діти і війна: як подолати травми • У Тернопільській громаді живуть понад 28 тисяч переселенців • У Тернополі готуються до початку опалювального сезону в умовах воєнного стану • Клатчі для леді – за донати • З фронту – до шлюбу • Наталія Фаліон та гурт «Лісапетний батальйон» відсвяткують 30-річчя на сцені благодійним концертом у Тернополі • Іво Бобул запрошує на свій благодійний концерт в Тернополі для підтримки ЗСУ • Через ситуацію на Харківській ТЕЦ у Тернополі скликали екстрене засідання • Риболовля, собака і… помідори • Тернопільський рятувальник освідчився коханій на сцені театру • Мобільна стоматологія лікує воїнів-тернополян у гарячих точках • «Тернопіль готується до найскладнішого в історії незалежності опалювального сезону» • Голгофа Йосифа Сліпого – Голгофа України • Кольором перемогти війну • «Тернопільська Озеряна’2022»: 9 кілометрів – під дощем • Співом підтримали армію • Тепловізор від юних волонтерів
Кольором перемогти війну

Автор: Опубліковано: 14 Вересня о 10:13 224


Акторка Тернопільського драмтеатру Наталя Сергеєва-Черненко малює, щоб допомогти українським захисникам.


«ПтиЧка-невеличка» — під таким нікнеймом в Instagram — дивовижні яскраві малюнки, які хочеться роздивлятися — випромінюють тепло. Творить художні образи на електронному полотні акторка Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Шевченка Наталя Сергеєва-Черненко. На більшості малюнків зображені українки у вишиванці, з намистом, із косою, та є й чоловіки, щасливі пари, діти… З-поміж кольорових смислів повсюди виринають птахи, точніше — «птички-невеличкі», які ніби підносять у височінь. «Людина думкою літає» — такі слова Сковороди надихають Наталю. Талант до малювання акторка відкрила в собі випадково — під час «ковідного» карантину, а глибше занурилась із початком великої війни в Україні. Творить картини, щоб подарувати радість іншим і водночас долучитися до допомоги українським захисникам.

«Театр — моя любов і джерело натхнення»
Наталя майстерно грає на сцені кожну роль: Наталку Полтавку, Оксану в «Запорожці за Дунаєм», Марисю в «Мартині Борулі», Оксану в «Ночі перед Різдвом», Оленку в «Як наші діди парубкували», Мавку в «Лісовій пісні», Мелашку в «Кайдашевій сім’ї» та інші. Її щирі емоції, виразні блакитні очі, ніжна усмішка, довга коса зачіпають. Нотки тонкої жіночої душі присутні і в її малюнках. «Мамо, всі дівчатка подібні до тебе», — каже 6-річний син Андрійко. Черненки — театральна родина. Чоловік Наталі Юрій — актор, старший син, 13-річний Іванко, зіграв Шевченка у виставі «Тарас».

Акторська сім’я Черненків.

— У драмтеатрі я з 2008-го року, перед тим студенткою грала в масових сценах, — розповідає акторка. — Навчалася в музичному училищі ім. Соломії Крушельницької на курсі В’ячеслава Хім’яка. Власне В’ячеслав Антонович і відкрив мені шлях на сцену. Після школи навчалася в училищі на кравчиню. Часто з подругами бували на виставах. Захопилась я театром завдяки прекрасній драмі «Маклена Ґраса». Змалку люблю співати, ходила в церковний хор у рідному селі на Збаражчині. А під час навчання в училищі долучилася до народного аматорського хору національно-патріотичної пісні «Заграва». Якось ми виступали на Шевченківських днях у Тернополі й мене запримітив В’ячеслав Хім’як. Порадив вступати на театральний курс. І ось уже 14 років театр — це моя любов і джерело мого натхнення. Серед знакових ролей найбільше мені до душі роль Мавки з «Лісової пісні». Мавка — це втілення добра і справедливості.

«Малюю так, як відчуває серце…»
Повномасштабне вторгнення росії в Україну змінило життя українців. Попри всі виклики тернопільська театральна родина тримає культурний фронт. У перші місяці війни хтось із акторів пішов захищати Україну, хтось долучився до волонтерства. Наталя Сергеєва-Черненко знайшла свій спосіб підтримки ЗСУ — малюванням. Люди замовляють одяг та різні речі з її малюнками, частину коштів від виручки акторка перераховує українській армії.
— Малювання — моє хобі, не позиціоную себе як художницю, творю так, як відчуває моє серце. Люблю все, що роблю. На сцені промовляю грою, піснею, а тепер ще й через малюнок. Проте ще кілька років тому я не знала, що вмію малювати, — усміхається Наталя. — Пригадую, в школі вчителька задала завдання виконати реферат і зобразити відомих хіміків. Я перемалювала обличчя з книги. «Гарно передала!» — похвалила вчителька. Не знаю, звідки у мене талант… Брат мого дідуся був учителем математики і гарно малював. Мій дідусь мав ремесло — плів кошики. Часто залучав мене до праці — подавала лозу. Дідусь завжди повторював, що треба вміти щось робити руками. Мабуть, тому я пішла вчитися на кравчиню. Дякую Богові, що змогла ще й відкрити в собі творчі грані.
Коли почався карантин, усі сиділи по домівках, я поринула в малювання. Відкрила на планшеті програмку і виводила пальцем кольорові образи. Це заспокоювало. Спершу на екрані були кольорові абстракції, згодом з’явились образи. Захотіла поділитись — виставила в соцмережі. «Неймовірно!» — писали одні. «Чому не спиш ночами?» — жартували інші. Часто малюю ночами, коли світ притихає. Можу надихнутись якоюсь деталлю, навіть бісеринкою, словом, піснею… Захоплююсь людьми, люблю людей, але іноді зранююсь… Підтримала мене у малюванні й моя сестра, яка з чоловіком-священником і чотирма дітками жила у Херсоні. Війна змусила їх виїхати, але віримо, що наші військові звільнять місто. Сестра планувала зробити благодійну виставку моїх картин у Херсоні. Наразі чекаємо перемоги…

«Із донатів буде на бинт військовим…»
Творче ім’я «ПтиЧка-невеличка» Наталя запозичила з давньої української пісні, яку почула у виконанні Юрія Йосифовича. Її яскраві малюнки хтось порівнює зі стилем Пікассо, хтось — Гапчинської, хтось — Примаченко.
— Співочі пташки — це символ пробудження, близький моїй душі, — каже Наталя. — Коли у мене назбиралося трохи малюнків, подруги підштовхнули втілити їх на речах. «Я б носила кофту з таким принтом», — сказала одна. «А я б хотіла так оздоблене горнятко», — захопилась інша. Проте я не знала, як це втілити. Почалася війна… Минув якийсь час, подолала шок і взялася до праці… Обійшла кілька студій, поцікавилась, як перенести зображення на річ. У фотоательє «Сорока» відтворили малюнок дівчинки з синьо-жовтим прапором на горнятку. Показала в соцмережі, як мені відразу написала тернополянка й попросила замовити для неї два такі горнятка. Тепер роблю з малюнками футболки, светри та інший одяг. Іноді просять роздрукувати картину в рамці. Радію, що мої роботи подобаються і що можу принести користь для захисту України. Це найбільше спонукає до малювання. Особливо поширили соцмережами мій малюнок про голодомор. Щирий відгук приватно написала мені письменниця з Хмельниччини — хоче згодом проілюструвати моїм малюнком обкладинку своєї книги.

Замовляють у мене речі з малюнками українці, які зараз за кордоном. Для них — це часточка чогось рідного. «Це я», — знаходять подібність у моїх картинах. «Намалюй мене», — просять. Попереджаю, що не творю точну копію людини, але творчо передаю особистість. Роблю все з легкою душею і з великим задоволенням. «Цікаво, малюй!» — порадив мені один львівський художник. Добрим словом підтримує мене і тернопільський художник Володимир Дорош. Хоча моя фінансова допомога армії невеличка, але з донатів хоча б буде на бинт військовим… Цей малюнок мені асоціюється з гуцулкою Ксенею, цей — з Оксаною з повісті «Ніч перед Різдвом», цей нагадує Катерину Шевченка — з животиком, коса обрізана, дві пташки горнуться, а одна відлітає (показує в телефоні, — авт.)… Не продумую наперед сюжету, просто малюю, а вранці дивлюся, що вдалося. Іноді дивуюся — виринають цікаві символи… Важкий час переживаємо, але треба бути сильними, додавати барв у повсякдення і не дозволяти ворогу стирати наше щастя.
Побачити малюнки Наталі Сергеєвої-Черненко можна за посиланням: https://www.instagram.com/ptychkanevelychka


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

Поранення чи смерть внаслідок бойових дій під час виконання посадових обов’язків є страховим випадком – Фонд соціального страхування України гарантує виплати і медико-соціальні послуги для всіх українських працівників, які постраждали на роботі через російську агресію...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:21


Щодня до Фонду соціального страхування України надходить на оплату 21,4 тисячі лікарняних на загальну суму близько 70 мільйонів гривень – вони містяться в понад 4 тисячах заявах-розрахунках, які роботодавці формують за лікарняними працівників і подають до ФССУ...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:18


З початку війни на підприємствах України зафіксовано 562 постраждалих внаслідок бойових дій працівників (+7 за останній тиждень)...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:17


Щомісячні страхові виплати від Фонду соціального страхування України упродовж вересня вже отримали понад 64 тисячі потерпілих на виробництві та членів їх родин...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:00


Уже сім років мешканець Збаражчини із села Кретівці, Ілля Роля, воює на Сході України проти кремлівських окупантів. Наш земляк служить у 24-й яворівській бригаді...


Рубрика: , Опубліковано: о 8:56



Теми дня
23 Вересня
22 Вересня
21 Вересня
16 Вересня
15 Вересня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео