Четвер, 13 грудня 2018
• Поштарський бунт • Блискавичний успіх Юлії Джими • Василь Ломаченко об’єднав титули • «Ставайте на коліна, бо я вас вб’ю!» • Володимир Колінець: «Буш агітував за збереження Союзу» • Самогубство через… субсидію • «Якби Віктор не стрибнув з балкона, він би згорів…» • Останні слова Стіва Джобса • «Впевнена, що зможу дати відсіч!» • На конкурс краси до Таїланду – 15-кілограмове «Дерево життя» • Президентство Тимошенко — шанс для нового початку та прогресивного розвитку країни • Збірна України зіграє проти Португалії і Сербії • Мер Тернополя публічно прозвітував за рік, що минає • У Тернополі репрезентували проект «Виклик долі»: про людей, які не здалися і стали прикладом для інших • «Мрія» попрощалася з боргами і знайшла нового інвестора • «Карта тернополянина» – це пільги на проїзд у транспорті і знижки в торговельних мережах Тернополя • Як Ляшко під російський шансон танцював • Уайлдер зберіг титул, але… • Жива історія воїнів УПА з Бережанщини стане фільмом • Рік Модрича
Найшвидший піаніст світу Любомир Мельник: «Більш ніж півжиття я поневірявся без грошей та роботи…»

Автор: Опубліковано: 20 Квітня о 18:00 274


У  той час, коли «звичайний» піаніст може виконати максимум 13-14 нот у секунду, Любомир Мельник може грати 19,5 ноти в секунду кожною рукою. Свою музику він називає continuous music (буквально "безперервна гра").


Фото Тараса Ковальчука.

Візитка

Любомир Мельник народився 1948 року в Німеччині в місті Мюнхен у родині вихідців з Коломиї. Незабаром після його народження сім’я переїхала в Канаду до Вінніпега. Вивчав латину й філософію в Коледжі Святого Павла, закінчив аспірантуру в Університеті Куінс в Кінгстоні за спеціальністю “Філософія”.

З 1973 до 1975 року Любомир Мельник жив у Парижі. Працював разом з Каролін Карлсон у Паризькій опері, писав музику для хореографічних постановок, тоді ж створив і свою унікальну методику гри на фортепіано. Він — автор понад 120 музичних творів. Співпрацював з французькими хореографами і рядом європейських та американських композиторів: Джеймсом Блекшоу, Пітером Бродеріком, Нільсом Фрамом та іншими. Часто в музиці звертався до своїх українських коренів:  один з його творів написаний на вірші Тараса Шевченка, окрему композицію Любомир Мельник присвятив Симону Петлюрі.

Методику своєї гри композитор описав у своєму трактаті «Відкритий час: мистецтво безперервної музики». Склав 22 етюди для музикантів-початківців, котрі хочуть навчитися його техніці гри. 

У 1985 році в Швеції Любомир встановив два світових рекорди. Відповідно до одного з них, композитор показав себе найшвидшим піаністом у світі: він зміг зіграти мелодію, витягуючи 19 з половиною нот щосекунди кожної рукою одночасно. Другий зафіксований рекорд: виконання найбільшої кількості нот за годину гри при швидкості 13-14 нот у секунду кожною рукою.


Ущерть заповнений зал філармонії. Різношерста публіка (від статечних джентльменів і поважних панянок до епатажних «неформалів» та наймолодших школярів) стиха перешіптується між собою… «То він живе в Канаді чи в Європі? Але ж всюди каже, що українець… Він, коли півтора року тому у Києві виступав, усі гроші з концерту сім’ям загиблих солдатів перерахував…» Хтось в очікуванні концерту просто у залі «гуглить» інформацію про музиканта. І справді, про Любомира Мельника – канадського українця, композитора та найшвидшого піаніста світу, котрий у суботу, 14 квітня, уперше завітав до нашого міста, тернополяни знають небагато.  Проте коли на сцені з’являється Маестро, принишклий зал вибухає оплесками… Він кланяється, сідає за піаніно, торкається клавіш і починається Магія… Хтозна, чого більше у цій музиці – колосальної праці чи польоту натхнення, блискучої техніки чи радості осяяння, пережитого автором…

«Піаніно стало цілим моїм життям»

«Добрий вечір і дуже дякую вам, що ви всі прийшли слухати мою музику, — з такими словами звернувся до тернополян Любомир Мельник. — Вона — це моє життя… Коли я був молодий, я ще не знав, що буду робити. І вийшло так, що піано стало цілим моїм життям. Я не знаю, як це сталося, чому, проте кожен день дякую Богу…

Ця музика, моя безперервна музика, що ви будете чути — це незвична музика. Це зовсім інший світ. Це чистий голос піано, який буде співати для вас…»

У  той час, коли «звичайний» піаніст може виконати максимум 13-14 нот у секунду, Любомир Мельник може грати 19,5 ноти в секунду кожною рукою. Свою музику він називає continuous music (буквально “безперервна гра”). Вона побудована на швидких і складних нотних послідовностях. Піаніст-віртуоз грає, майже не відриваючи ноги від педалі. Завдяки такій швидкості та техніці людське вухо чує музичний потік, але не може розрізнити ноти.

Він народився в Німеччині, куди його батьки, вихідці із Західної України, втекли від червоного більшовицького терору, навчався у Канаді, мешкав у Франції, працював у Паризькій опері.  Майже все своє життя був невизнаний. Світ класичної музики не приймав його. У своїх нечисленних інтерв’ю Мельник розповідав, що йому доводилося голодувати в Парижі, грати в готелях, де його ніхто не слухав. Проте він не здавався і не зраджував  власну, винайдену ним музику, яку називає наскрізною і про яку каже, що це істинний голос фортепіано.  Вона під силу лише йому і не «йде до рук» іншим музикантам. Слава таки прийшла — разом із сивиною на скронях. Йому аплодували у Канаді, Швеції, Англії, Франції, Німеччині, Італії, Польщі і навіть в Австралії. А от в Україні про Любомира Мельника заговорили лише три роки тому.

Любомир Мельник з наймолодшими шанувальниками.

«Якби не був українцем, моєї музики не існувало б…»

Перед виступом у Тернополі Любомир  Мельник відіграв концерти у Львові, Луцьку та Рівному, після нашого міста грав у Вінниці та Києві… Проте попри втому та погане самопочуття, не відмовив у розмові «НОВІЙ…».

Він говорить із помітним «діаспорним» акцентом, проте  коли пропоную перейти на англійську, відмовляється: «Дякую, але мені по-українськи — найкраще…».  Коли ж чує запитання про українське коріння, ввічливо поправляє: «У мене не просто українське коріння. Я сам — українець. Можливо, якби не був ним, моєї музики не існувало б…».

— Пане Любомире, раді вітати вас у Тернополі! Можна сказати, що ви завітали у рідні краї, адже ваші батьки родом із Західної України…

— Так, недалеко звідси, з Коломиї. У ті дуже важкі часи, коли більшовики лютували в Україні, моя мама зрозуміла, що мусить тікати, і разом із татом і родиною вони встигли на останній потяг, що вивіз їх із Коломиї до Німеччини. Це було ще до мого народження…

 —  Як вам вдалося зберегти Україну в серці,  живучи усе життя поза нею…

— То не було тяжко, бо в мені — українська душа. А ще у мене українська доля, у мені живе українська музика, література, мова. Це дуже глибоко звучало в мені увесь час. Я приїжджав в Україну у 1988 році, тоді у 1991 році, після здобуття Незалежності. Всі мали величезну надію, що українці можуть змінити свою країну, але я не знаю, чи це колись буде…

— Нинішня Україна вас розчарувала?

— Я спеціально поїхав у Київ. Те, що там твориться, —  то страшне… Це колись було нормальне, звичайне українське місто, а тепер виглядає, як Китай. Я знаю, про що говорю: я був і в Пекіні, і в Шанхаї, і там все те саме, не відрізниш… І це мене дуже болить. Я люблю наших людей і не можу знести те, що нарід так терпить і поневіряється… Нині я живу у світі, йду від одного міста до другого… Я би дуже хотів жити в Україні, але я не знаю, чи це буде можливо… Побачимо. Але навіть якщо я тут не жию, я є український композитор і піаніст.

 — Ваша музика — це дар чи наполеглива праця?

— Я до своєї музики прийшов давно, ще 1972-74 року. Це був дар від Бога, те, що мені відкрився той спосіб грати на піаніно, це все ніби увійшло у мене…  Я просто дозволяю співати інструменту. Класична музика чи будь-яка інша використовує далеко не всі можливості інструмента. Сила фортепіано, його душа у своїй повноті розкривається тільки в continuous music, в моїй безперервній музиці. Я намагаюся вчити інших, аби вони теж могли так грати, але ще ніхто далеко не пішов. То велика праця і треба любити піано цілим серцем і душею. Я й не знаю, чи я знайду такого учня. Навіть мої діти — а їх у мене двоє — не унаслідували моєї гри. Вони думають, що тато є цікава людина, але грати самим — ні…

—  Світ музики відкрив вас для себе пізно. А перед тим довго не приймав…

— Так, це правда. Світ класичної музики не зрадів тому, що хтось відкрив для них справжній голос інструмента. 40 років —  більш ніж півжиття — я поневірявся без грошей і без роботи, але якось то перемололось… Мене тримало і рятувало тільки те, що я ніколи не дбав за гроші, і що Бог опікувався мною і моєю родиною.  І найбільше — те, що я дуже люблю цю музику. Для мене вона найпрекрасніша музика на світі. Вона як ліки, допомагає краще розкрити себе.   Вона розширює наше розуміння світу, тому важливо, щоб вона існувала.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , , ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Дев’ять почаївських листонош написали заяви на звільнення через низькі зарплати...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 14:00


Лідер збірної України здобула перше особисте «золото» на етапах Кубка світу
...


Рубрика: , , Опубліковано: о 12:00


Незважаючи на опір досвідченого суперника, Василь таки залишив канвас з піднятою рефері рукою
...


Рубрика: , , Опубліковано: о 10:00


У Тернопільському міськрайонному суді 12 грудня відбулося слухання справи щодо вбивства 20-річного тернополянина Віталія Гнатишина та побиття його друзів двома мажорами. Трагедія сталася у ніч на 30 червня біля нічного клубу «Алюр». Тієї ночі Віталій святкував день народження. Сергій Терендех та Володимир Біляшевич безпідставно накинулися на незнайому компанію, яка чекала біля закладу на таксі. Терендех завдав двох професійних ударів Віталю в голову, а потім із Біляшевичем побили інших хлопців. Біляшевич погрожував пістолетом, одного із незнайомців вдарив рукояткою. Два удари стали фатальними для іменинника.....


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 9:44


Виповнюється 9 днів із дня смерті колишнього президента США Дж. Буша-старшого. Прожив він 94 роки. За час свого президентства побував і в Україні. Це було у серпні 1991 р., за три тижні до проголошення Незалежності...


Рубрика: , Опубліковано: о 16:00



Теми дня
13 Грудня
12 Грудня
11 Грудня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео