П’ятниця, 02 грудня 2022
• На Тернопільщині презентували інформаційно-аналітичну систему, що створює нові можливості для шкіл • Вдвічі менший урожай і непрогнозована посівна: ситуація із зерном в Україні • “Прошу суд зняти з мене браслет, оскільки є перебої з електроенергією” • Перерахунок пенсій у грудні: кому і на скільки підвищать виплати? • У Тернополі працюють десять пунктів обігріву • У Почаївській лаврі знайшли матеріали проти України • Із присвятою Збройним силам України! У Тернополі виступить Капела бандуристів • Замість ялинки – хатинка святого Миколая • Мобільні зупинки-укриття у Тернополі мають сертифікати відповідності • Велосипедист переїжджав у темряві дорогу… • У Тернополі планують розгорнути 12 стаціонарних пунктів обігріву • 8000 світловідбивальних стрічок-флікерів отримали маленькі тернополяни • Незаконно вивозили за кордон військовозобов’язаних • Справжнє обличчя війни • Шахрай поцупив із банківського рахунку 35 тисяч гривень • Наковтався пігулок. Тернопільська поліцейська врятувала сусіда • Будемо з картоплею, гречкою та цукром • Реалізація модернізації теплових мереж Тернополя • «Тернопіль забезпечить зимовою формою та взуттям наших воїнів із Тероборони» • Вперше в Україні у Тернополі запрацювала єдина система подачі тепла та гарячої води
Олег Боберський: «Райони стануть не потрібними, в них просто заберуть повноваження»

Автор: Опубліковано: 18 Червня о 9:30 427


У Тернопільській області замість 17-ти районів планують залишити лише три.


Наприкінці минулого тижня у Міністерстві розвитку громад та регіонів України оприлюднили проєкти майбутнього розподілу укрупнених районів, які залишаться після завершення адмінреформи. На Тернопіллі планують із 17-ти залишити тільки 3 райони з центрами у Тернополі, Чорткові та Кременці. Водночас у Мінрегіонбуді обумовлюють, що це не остаточний варіант, його ще мають підтримати у Верховній Раді. Про перипетії цих процесів, перспективи районного розподілу та остаточне затвердження перспективного плану ОТГ ми попросили розповісти експерта з питань місцевого самоврядування, заступника голови Тернопільської обласної ради 2009-15 рр. Олега Боберського.

— З рішення Кабміну бачимо, що на Тернопіллі залишили три райони. Чи обґрунтоване це рішення і як воно позначиться на житті мешканців області?
— Найперше, щоб ми розуміли, реформа децентралізації мала на меті наближення адміністративних та інших послуг, які надає держава, до базового рівня, тобто до громад. Тепер саме у громадах надають освітні послуги, первинну медичну допомогу, частину соціальних послуг, також у багатьох громадах створені Центри надання адміністративних послуг. Тобто людині не потрібно вже їхати до районного центру за будь-якою довідкою, її видадуть і у ЦНАП. Тобто саме поняття «їхати в район», як це було колись, відмирає.
Тому районний рівень стає доволі штучним, на ньому просто не залишиться повноважень. Нині в збереженні районного статусу зацікавлені хіба що місцеві «еліти», які мають там «насиджені» місця роботи і не хочуть втрачати заробітків.
— Тоді навіщо взагалі потрібні нині райони, навіть ті три, що залишаться?
— Ми маємо розуміти, що в кожному із 17-ти поки що діючих районів нині залишається майно, яке закріплене за райрадами. А те, що нині відбувається, — формальне укрупнення. Вже з’явилося роз’яснення, що все це майно буде автоматично передане укрупненим районам. Хоча більша його частина мала би відійти громадам.
Та давайте ще подивимося на ці процеси з точки зору державницького управління. Візьмемо для прикладу Підволочиський район. Там ще з 2016 р.
діють дві більші громади — Підволочиська і Скалатська та дві менші — Новосільська і Скориківська (тепер Скориківська поглине Новосільську і в районі залишаться три громади). Кожна громада створила свій адміністративний апарат — у більших громадах до 40-50 осіб, у менших — до 30. У той же час у районній держадміністрації працюють 80-100 осіб, у райраді — ще зо два десятки. Тобто внаслідок того, що реформа затягнулася, чиновників стало не менше, а більше. Якщо вся робота перейшла на низовий рівень, до громад, і там справді потрібні фахівці, тоді навіщо стільки людей працюють в РДА та райрадах?!
І ця реформа має привести цю ситуацію у відповідність. Цей процес, безумовно, дуже болючий. Люди десятки років працювали на своїх посадах, мають стаж, досвід і відповідні знання. Проте ми живемо у відкритому світі, і цілком можливо, що ці знання знадобляться в бізнесі, хтось розвине свою справу або піде працювати в ОТГ.
— А що тепер буде з районними радами?
— Треба усвідомлювати, що постанова Кабміну щодо районів ще не має остаточного вигляду, її має ще затвердити Верховна Рада, а також необхідно ухвалити низку супутніх документів. Так, наприклад, у Виборчому кодексі поки що відсутнє саме поняття виборів до районної ради, адже коли його ухвалювали, вважалося, що районів не буде.
Після прийняття всіх документів і жовтневих місцевих виборів діючі районні ради будуть ліквідовані, а їх правонаступником теоретично стануть великі райради. Поки триває дискусія, які повноваження їм надати — можливо, до їх орбіти увійдуть профтехосвіта і вторинна медицина. До речі, тепер процеси укрупнення районів і створення госпітальних округів стали автономними, і як вони кореспондуються — також велике питання. Невизначеність з владою на районному рівні мали би зняти зміни до Конституції щодо децентралізації. Про них говорять більше 5 років, однак нині у Верховній Раді навіть не має відповідного законопроєкту. Вважаю, що до виборів є ще час, щоб ці зміни внести і завершити процес децентралізації. Мова йде про ліквідацію місцевих адміністрацій, створення префектур з виключно наглядовими повноваженнями щодо місцевих рад та створення виконавчих структур обласної ради.
— А чи справедливий сам розподіл районів на Тернопіллі? Трьох вистачає?
— Я вважаю, що загалом процес розподілу мав би бути значно прозорішим. От, наприклад, коли утворювалися ОТГ, то голови базових громад їздили переконувати у менші громади, і в результаті дискусії знаходили компроміси. Це і є добровільне об’єднання. Але у випадку з районами такого не було.
У мене склалося враження, що районів таки мало бути не менше чотирьох. Отой розподіл умовний на Волинь, Поділля і Галичину не зовсім зрозумілий, причому, якщо Волинь ще більш-менш збереглася, то щодо двох інших так званих окружних об’єднань — повний сумбур. Рішення, однак, уже прийнято. Гадаю, що дещо пасивну позицію у цьому процесі зайняла обласна влада, не було створено майданчика для належної дискусії. Як наслідок, люди в громадах не мали змоги навести свої аргументи, а в столиці прислухаються лише в такому випадку. Хоча, на мою думку, поділ на райони зараз зовсім не принциповий, адже це перехідний процес і, цілком можливо, що районів далі й не буде.
— Інший аспект адміністративної реформи — створення ОТГ — вже завершено?
— Почнемо з того, що перспективний план формування ОТГ на Тернопіллі було затверд-
жено лише в червні минулого року. Та навіть у тому плані залишалися білі плями і ще протягом кількох місяців вносилися зміни. Тому те, що отримали на виході — 55 громад — не зовсім та карта, яка була в перспективному плані.
Що ми маємо у підсумку?
У Шумському районі створено дві громади: Дедеркальська і Шумська ОТГ. У Кременецькому районі три ОТГ: Кременецька, Почаївська і Лопушненська. У Збаразькому районі вольовим рішенням Кабміну затверджено новостворену Збаразьку і Вишнівецьку громади. У Підволочиському районі тривалий час «білою плямою» було село Токи, а тепер його приєднали до Скориківської громади. Туди ж увійшла і Новосільська громада. Крім того, на території району залишилися Підволочиська і Скалатська громади.
Найбільш болюче процес розподілу відбувався у Тернопільському районі. Як наслідок, утворилося багато громад, а зокрема — у Підгородньому (плюс одне село з Козівського району), Білій (з двома селами зі Зборівського району), Байковецька, Великогаївська, Великобірківська і Березовицька, ну й, звісно, Тернопільська ОТГ.
У Теребовлянському районі створено чотири громади: Золотниківська, Іванівська, Микулинецька та одна з найбільших в області — Теребовлянська. У Гусятинському районі п’ять громад: Гримайлівська, Хоростківська, Васильківецька, Копичинецька та Гусятинська. На Зборівщині залишили Залозецьку, Озернянську та Зборівську громади. Частину району забрав обласний центр, якісь населені пункти відійшли до Білої. У Козівському районі Козлівська, Купчинецька та новостворена Козівська ОТГ.
Три громади і у Бережанському районі — Нараївська, Бережанська і Саранчуківська. На Підгаєччині створено громаду-район.
У Монастириському районі дві громади — менша в Коропці та більша в Монастириськах. Дві також у Заліщицькому районі — Товстенська і Заліщицька. Борщівський район — один з найбільших в області за населенням, отже, і громад багато: Більче-Золотецька, Борщівська, Іване-Пустенська, Мельнице-Подільська, Скала-Подільська. Три громади у Бучацькому районі — Золотопотіцька, Трибухівська і Бучацька. У Чортківському районі також не без проблем відбувся поділ, адже довго не створювали громаду в самому Чорткові. Внаслідок компромісного рішення, крім міста, громади утворили також у Білобожниці, Заводському, Нагірянці та Колиндянах.
— Після цього розподілу задоволеними, очевидно, залишилися не всі. Які найбільш «гарячі точки» можна виділити?
— Насамперед — люди у Чернихівській громаді. Вони давніше створили громаду, багато в ній вже зробили, але, на жаль, статистичні показники не дозволяли їм залишити свою громаду. Вони намагалися приєднатися до Байковецької ОТГ, де також проведено велику роботу, але їх приєднують до Збаража, де ніхто й не намагався створювати ОТГ. Вважаю, що це несправедливо.
Інша гаряча точка — село Вікно. Їх громади вже немає в перспективному плані, вона опинилася в Гримайлівській ОТГ. Однак «еліта» Вікна не хоче до Гримайлова, а хоче до Скалата. Знайшли кордон до Скалата, і тепер делегації штурмують столичні кабінети в намаганні виправити рішення…
Та, на відміну від постанови щодо районів, перспективний план ОТГ вже набув остаточного варіанту. Тепер на наступні п’ять років законодавці залишили варіант хіба що укрупнення громад. Та в нашій країні можливе всяке…
Та найголовніше в усіх цих пертурбаціях — щоб вдалося зберегти нашу область. Бо реформування районів провели дуже швидко, буквально за місяць. Нагадую також, що була спроба внести проєкт змін до Конституції без назв областей. На щастя, він відкликаний. Однак, на жаль, ми бачимо, що частина міжрегіональних установ отримала прописку у Львові чи Хмельницькому, дещо отримали Івано-Франківськ та Чернівці, а у Тернополі, наприклад, вже немає ані власного представництва митниці, ані управління юстиції, ані інших важливих представництв. Тенденція дуже загрозлива…


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Нещодавно опубліковане

23 листопада 2022 року Державна служба якості освіти України презентувала розроблену спільно з міжнародними партнерами інформаційно-аналітичну систему EvaluEd, що реалізована в межах проєкту «Забезпечення інформаційної системи для Державної служби якості освіти України» спільно з Асоціацією з міжнародних питань, Чеською шкільною інспекцією та за підтримки Чеської агенції розвитку...


Рубрика: , Опубліковано: о 14:15


У 2021 році, який став для нашої країни рекордним за обсягом врожаю зерна, аграрії зібрали 106,6 мільйона тон зернових та олійних...


Рубрика: , , Опубліковано: о 10:00


Уже більше року Тернопільський міськрайонний суд слухає резонансну справу про загибель двох подруг у ДТП в Петрикові...


Рубрика: , , Опубліковано: о 18:00


У грудні в Україні відбудеться плановий перерахунок пенсій, який торкнеться непрацюючих пенсіонерів, шахтарів, людей, які втратили годувальника та ще кількох інших категорій громадян...


Рубрика: , , Опубліковано: о 12:34


Розташовані пункти обігріву за адресами:...


Рубрика: , Опубліковано: о 16:44



Теми дня
30 Листопада
29 Листопада
28 Листопада